Після того як я став батьком я взявся допомагати в усьому дружині. Ми з Катериною почали працювати по змінах, щоб мати змогу доглядати нашу донечку.

Дружина була дуже вдячна мені за таку позицію, оскільки на роботі вона мала змогу відпочити від домашніх клопотів. Так,  я розумію ще на роботі особливо не відпочинеш, проте зміна діяльності це також свого роду відпочинок. Тим більше, що моя дружина працювала на ресепшен.

Я навчився готувати дитячі суміші, інколи готував вечерю для нас. Лише згодом я зрозумів скільки домашні роботи взагалі існує. Інколи мені доводилося прати брудні пелюшки та заодно я прав свої шкарпетки. Я вважаю, що в нас час не можна ділити роботу на чоловічу та жіночу. Потрібно все робити разом.

Моя теща старих поглядів і не поділяє наших принципів, тому часто стала заходити до нас. Ірина Сергіївна казала, що хоче нам допомогти, проте згодом її допомога більше була схожа на контроль. Її погляди абсолютно не сходилися з нашими, у нас виникали суперечки з приводу купання, переодягання та годування дитини.

Коли дитина почала вчитися ходити, вона вважала що потрібно перев’язати її живіт рушником, зав’язати його ззаду і підтримувати таким чином, щоб дитина могла ходити. Я з цим категорично був не згоден тому, що вважаю, що все має відбуватися природно: спочатку дитина сідає, потім починає повзати, а потім вже вчиться ходити.

Ірина Сергіївна увесь час повторювала, що в її часи такого не було. Коли я працював, вдома залишилася Катерина, історія була та сама.

Врешті-решт я не витримав і культурно сказав тещі про те, що вона уже виховувала своїх дітей та коли вона була молодою мамою стандарти були іншими. Ірина Сергіївна сприйняла це як особисту образу та вийшла з нашого дому, гучно гримнувши дверима. Я полегшено зітхнув, вирішивши, що тепер нас ніхто не буде турбувати.

Проте згодом зрозумів, що моя реакція була завчасною.

Через декілька хвилин в наші двері подзвонили, це були представники соціальної служби, яких викликала Ірина Сергіївна. Зайшли дві кремезні жіночки та сказали, що поступив виклик на недбале відношення до дитини. Я розповів свою версію того, що відбувалося. Це було наче страшний сон, я з великим нетерпінням чекав, поки з роботи прийде Катерина, щоб їй усе розповісти.

Після приходу дружини я усе розповів їй і вона зателефонувала до своєї мами. Була дуже важка розмова, проте дружина добилася свого, теща більше до нас не приходила.

КІНЕЦЬ.