Ранок Насті почався зі звичайної рутини – вона допомагала своїй коханій сім’ї: чоловікові Сергію та сину Максиму, збиратися на роботу та до школи відповідно.

Під час приготування млинців на сніданок на телефон надійшло повідомлення. Оскільки її телефон та телефон Сергія були однаковими, і обидва телефони лежали разом, Настя переглянула повідомлення.

На екрані телефону Сергія було написано: “Доброго ранку, кохання моє!”. Залишившись у подиві від повідомлення, Настя мало не спалила другу порцію млинців.

Вона загубилася в думках про повідомлення, про чоловіка та про те, що він може їй зра джувати. Після цього постійні думки про гірший результат заважали їй працювати, і в один день вона вирішила запитати про це у Сергія безпосередньо. Увечері Сергій та Максим уже зробили домашнє завдання.

Незважаючи на повсякденність, вона не могла не думати про це повідомлення. Духу спитати дівчині так і не вистачило… Зрештою, вночі надійшло ще одне повідомлення.

Сергій пояснив, що це була нова колега, яка виявляла до нього романтичний інтерес і викликає дискомфорт. Це принесло Насті почуття полегшення, але й сум’яття теж.

Її сон був неспокійним, оскільки вона міркувала про те, чи чесний із нею Сергій. Але на ранок вона остаточно вирішила довіритися своїй інтуїції; Настя була твердо впевнена, що чоловік їй не бреше.

Незважаючи на кілька підозрілих інцидентів, пов’язаних із повідомленням та пізніми поверненнями Сергія додому, її переконаність залишалася непохитною.

Навіть коли Марина, нова колега Сергія, висунула Насті явно відфотошоплені фотографії та звинувачення, Настя твердо стояла на своєму. Вона вірила у своє сер це і свого чоловіка, а серце, вона знала, неможливо обду рити. Мабуть, саме в цьому, в довірі полягав секрет сімейного щастя, і саме на довірі Насті парі вдалося пережити ті часи та зберегти своє кохання та свою родину.

КІНЕЦЬ.