Назар зізнався, що хоче більше часу проводити поза домом, зустрічатись з друзями, розважатuсь, доки дозволяють молоді роки. А сімейне життя стало для нього тяrарем

У моєї подруги зараз непростий період. Вероніка та Назар одружені вже три роки. Я завжди вважала їх ідеальною парою. Вони у будь-якій ситуації могли знайти порозуміння й, схоже, справді кохали одне одного.
Наступним етапом після створення сім’ї мало стати народження дитини. Навіть ходили в лікарню, щоб пройти необхідні обстеження. Та якогось дня Назар запропонував Вероніці відверто поговорити.
Він поділився своїми переживаннями. Розповів, що йому затісно у сім’ї, а побут і щоденна рутина забирають у нього відчуття щастя. Тому він хоче більше часу проводити поза домом, зустрічатись з друзями, розважатись, доки дозволяють молоді роки. А сімейне життя стало для нього тягарем, тому він хоче розлучення.
Для Вероніки така заява завалилась, мов сніг на голову. Вона такого не чекала, бо була переконана, що їх шлюб ідеальний. Все було добре, спокійно, вони взагалі не сварились. Невже потрібно було чекати аж три роки, щоб зрозуміти, що сімейне життя не для нього. Вероніка була вражена, почувши таке від коханого, з яким планувала провести решту життя. А його зізнання про обід з новою знайомою д0било її остаточно.
Наче світ рухнув в цей момент. Назар переконував, що нічого надзвичайного не трапилось. І це була звичайна дружня зустріч.
Після тієї розмови вже минуло три місяці. Назар так і не пішов від дружини, вони досі живуть разом. Навіть планують стати батьками. Але чоловік не упускає можливості провести дозвілля поза домом. Так і живуть, як на пороховій бочці.
Я замислилась над тим, що б було правильно у їхньому випадку. Бо життя у такій невизначеності рано чи пізно виснажить обох, Вероніку так точно. І не бачу кращого виходу, як сісти й розповісти одне одному про свої правдиві почуття й наміри.
Доки вони ще не стали батьками, у них є шанс зробити вибір спираючись на власні потреби, а не на потреби малюка. Поки що вони живуть у власне задоволення і саме зараз треба щось вирішувати. Я не втручаюсь, бо це рішення двох, а я стороння людина.
Не знати, як краще. Інколи трапляються випадки, що ззамолоду гулящі чоловіки стають найкращими батьками та сім’янинами. Але, як тут вгадаєш.
КІНЕЦЬ.