Я Олексій, мені 38 років і я холостяк. А ще я зануда, скнара, економний та нудний тип. Це все слова моїх колишніх обраниць. Я вже став розчаровуватись, чи знайду собі нормальну жінку для життя. Я й сам інколи розумію, що перегинаю палку, але нічого з цим не можу вдіяти.

Мені часто говорять, що я зануда. У випадку неправильних цінників я можу навіть пожалітися на магазин тому, що знаю, що частіше всього це навмисно зроблено.

Я постійно переглядаю строки виготовлення на продуктах. Я з розумом підходжу до закупів.Не купую продукти у великій кількості. Звертаю увагу на ціну продуктів, а не так як мої колишні, які гребли продукти без розбору.

Льоша, а давай купимо тих тигрових креветок або червоної рибки, я запечу в особливому соусі,-щебетала моя колишня Світлана. Подавай їй мало не щодня суші та Київський торт. А ще постійні походи на шопінг. А щоб залишити пару сотень на чорний день і мови не йшло. Весь дохід за місяць треба витратити.

А ще я люблю порядок та чистоту, а сучасні жінки не дуже люблять наводити лад в оселі. За походами в салон краси або на манікюр вони забувають про домашній комфорт, поки їм на це не вкажеш.

А потім ображаються і називають мене нудним типом. А я в них розглядаю як майбутню дружину та матір моїх дітей, а не просто людину, яку  я повинен безкорисно спонсорувати.

Мені часто говорять, що я зануда. Та я і сам це знаю. Тільки мої рідні сприймають мене таким, який я є. Вже звикли, але інколи теж буває кидають колючі жарти.

Мені вже скоро 40. Я хочу мати дітей та дружину з однаковими поглядами на життя. Але й себе ламати не хочу. Я за чесність…

Як мені бути?

КІНЕЦЬ.