Одну жінку вижила з роботи зла колега-інтриганка. Двадцять років жінка працювала економістом. Але внаслідок інтриг та наклепу ставлення до неї змінилося. Її уникали. Пліткували про неї. Премії позбавляли. Постійно перевіряли…

Жінка поплакала та пішла. І, на свій подив, знайшла роботу із зарплатою вдвічі вищою. Вона просто не шукала раніше. Їй вистачало на скромне життя. Але виявилося, що є місця кращі! І колектив добрий виявився. І начальник справедливий… Почалося гарне життя. І прийшов достаток.

У штаті Алабама є пам’ятник шкідникові-довгоносику. Спочатку поставили статую богині родючості Церери, а потім додали і цього мерзенного жука. Тому що родючість і процвітання без нього були б неможливими.

Землероби жили вирощуванням бавовни. Довгоносик напав на плантації і пожер всю бавовну. З ним боролися. Застосовували хімікати. Але це не допомогло: довгоносик знищував плантації. І фермери, які тяжко працювали, збідніли. Вони й раніше не надто багато жили, а тепер ненажерливе створення позбавило їх джерела коштів. Хоч кидай усе та їдь.

Усі були у розпачі і погрязли у боргах. А довгоносик пожирав залишки бавовни. Нічого не можна було вдіяти.

І мимоволі довелося змінити культуру: замість бавовни почали вирощувати арахіс. І врожай арахісу виявився таким чудовим, що фермери розплатилися з боргами та отримали прибуток. А наступного року арахісу виросло ще більше! І почалося процвітання. Потекли рікою гроші.

Родючість прийшла завдяки довгоносику. Якби він не знищував посіви, люди так і вирощували б не надто прибуткову бавовну. І абияк зводили б кінці з кінцями. Вони нізащо не ризикнули б змінити культуру. Люди рідко кидають те, що сяк-так дозволяє існувати.

Поки що їх не почнуть виживати. Позбавляти коштів для існування. За роботу не платитимуть. Або прийде токсична людина, почне отруювати життя. Створить нестерпну обстановку. Або відбудуться погані події, які позбавлять всього…

І тоді мимоволі доводиться щось міняти. І зміни виявляються на краще. Відкриваються нові шляхи процвітання.

І ми з подивом розуміємо, що погане було поштовхом до змін. А довгоносика прислали в наше життя з найкращою метою: спонукати нас до змін. Процвітання іноді неможливе без довгоносика.

І багато людей дякують потім шкіднику. Того, хто зʼїв посіви та створив нестерпну обстановку. І змусив зважитися на зміни, які принесли процвітання та щастя.

КІНЕЦЬ.