Зі своїм чоловіком Олегом ми познайомились 7 років тому. Для мене він завжди був опорою, міцною, люблячою опорою в житті. Олег був тим чоловіком, про якого я мріяла все своє життя. Я довгий час мріяла створити сім’ю саме з таким чоловіком. Бо, моїй мамі із чоловіком не пощастило, все своє дитинства я бачила те, як тяжко працює моя мама і яка вона весь час втомлена. Все своє життя вона тяжко працює аби заробити на житті собі й мені.

Моя мама залишилась без чоловіка, а я без тата, тому що мама не змогла пробачити йому зраду. Мама по-доброму попросила залишити дім і піти геть, і він пішов викресливши нас зі свого життя. Батька свого я знаю лише по розповідях мами, коли він пішов, то я була ще малою.

Жити без чоловіка виявилось набагато складніше, грошей бракувало, мама не стягувала працювати на двох роботах, бо й мені треба було приділяти багато уваги. Коли я трохи підросла, я вже тоді розуміла які ми з мамою нещасливі, і що такої сім’ї я собі б не хотіла.

Олег — красивий і видний чоловік. Коли я із ним тільки познайомилась, я відразу зрозуміла, що ніхто інший мені не потрібен. Що я ні з ким іншим не хочу будувати сім’ю, тільки з ним. Він теж помітив мене і почав приділяти багато уваги. Мені пощастило із зовнішністю і розумом не менше.

Тоді я й зрозуміла, що хочу аби Олег був батьком наших майбутніх дітей. Через деякий час Олег зробив мені пропозицію, ми оформили офіційно наші стосунки та стали повноцінною сім’єю.

Ми доклали багато зусиль аби зробити затишною нашу квартир. Зробити наш куточок таким, щоб нам хотілось вертатись додому. Оскільки ми двоє працювали, то вирішили, що будемо відкладати гроші у спільний сімейний бюджет. Одного дня я дізналась, що вагітна. Олег дуже радів цій новині, він носив мене на руках, балував і робив все, чого я тільки забажаю.

Коли я дійшла до того місяця, коли вага моя стала значно більша, то чоловік почав дивитись на мене не так, як раніше. Але дбав про мене як і раніше, і робив не менше. Згодом він почав затримуватись на роботі до опівночі, але я відносилась до цього спокійно, бо гадала, що чоловік взяв додаткові години, бо я скоро буду у декреті, а жити на щось  треба буде.

Одного дня я відпросилась додому раніше через погане самопочуття. Коли я зайшла у квартиру, я побачила те, що мій чоловік вдома, але не один. Поруч із його взуттям стояло ще й жіноче взуття, а поруч із моїм верхнім одягом висіло не моє  жіноче пальто. Мені стало відразу зрозуміло, що відбувається в домі.

Я вирішила вчинити інакше. Покликала чоловіка ще в коридорі, мовляв, що дуже втомилась на роботі, ще й погано себе почуваю, тому піду відразу у ванну. Поки стояла під душем, то гірко плакала, але розуміла, що нікуди я від Олега не піду, я ж обіцяла собі, що не повторю помилок своєї мами.

Коли я вийшла із ванни, то побачила, що ні взуття, ні пальта чужого немає. Чоловік зробив вечерю, накривав на стіл, начебто нічого й не сталось. Я впевнена, що та жінка для мого чоловіка – вона йому ніхто. Він любить лише мене, просто причиною усього стало те, що мій зовнішній вигляд і неприваблива фігура підкосила його. Я була переконана, що вдруге він так не вчинить зі мною. Я знаю, що лише я йому потрібна.

Я не можу так розірвати наші стосунки, наш шлюб, бо шалено кохаю Олега, що навіть зрада не відштовхне мене.

Ми повечеряли, я продовжувала вдавати, що нічого й не було, потім ми пішли спати. Зранку, чоловік приніс мені сніданок в ліжко, і поруч поклав свою карту, щоб я походила по магазинах, салонах краси, щоб провела час в користь собі.

Далеко не усі жінки підуть на такий вчинок, але це мій вибір, який я зробила давно в користь своєї повноцінної сім’ї.

КІНЕЦЬ.