На порозі стояла моя колишня кохана. На цей момент ми ще не були розлучені, але вже були чужими.

Останнє наше прощання не було приємним. Олеся тоді показала себе в усій своїй красі. Вона збирала свої речі та потягнула разом з ними мій гаманець.

Впродовж останнього року нашого спільного життя з дружиною відбувалося щось дивне. Це усе її новий чоловік. Хоча, якщо йому вдалося так змінити мою дружину, скоріше за все, було в ній щось таке, що й штовхало її на негарні вчинки. А поява Матвія це лише у ній підсилило.

Минулого разу Олеся забрала не всі свої речі. Цього разу вона прийшла за зимовим одягом та взуттям. Коли я збирав речі дружини, у моїй пам’яті мимоволі з’являлися ті чи інші спогади. Кожна річ дружини нагадувала мені про ту чи іншу подію. Речі були спаковані мною в окрему валізу та чекали, коли їхня власниця за ними зайде.

Олеся зайшла у квартиру та присіла на кухні. Тим часом я пішов за валізою. Коли повернувся з речами дружини, то побачив, що вона ледь не плаче.

– Я завинила перед тобою, – почала вона, – ти заслуговуєш на кращу жінку, пробач, що я так вчинила, біс мене попутав.

В той момент Олеся була такою милою та беззахисною, що мені захотілося обійняти її та захистити від усіх негараздів. Та я не став цього робити через те, що все уже для себе вирішив. А цей жест з моєї сторони міг сколихнути колишні почуття та розставання було б більш болісним.

– Ти вже зробила свій вибір, ось твої речі, – сказав я холодно та поставив валізу біля порогу.

– Ти ж не будеш проти, якщо на розлучення я подам сама?

– Так, звичайно.

Олеся пішла та зачинила за собою двері. Ну ось і все. Мене переповнювали змішані почуття: з однієї сторони мені хотілося радіти тому, що в моєму житті нарешті почалася світла смуга, а з іншої було дуже важко відпускати Олесю, зважаючи на те, що ми з нею пережили багато позитивних моментів.

Я вирішив, що дам собі час посумувати, адже усі емоції потрібно проживати та дуже шкідливо надягати на себе маску байдужості або удавати, що зі мною все добре. Я з тих людей, які не діляться своїми емоційними переживаннями та вирішив поки обмежити своє спілкування з іншими людьми.

Коли ми закінчили процес розлучення мені наче стало легше дихати, я відчув, що моє життя до цього було наче несправжнім. Було враження, наче я переглядаю про себе фільм, який мені не дуже подобається.

А тепер в моєму житті усе змінилося та я починаю усе з початку.

КІНЕЦЬ.