Моя дружина все своє життя працювала вчителькою молодших класів.

Валентина дуже любить дітей. Зараз вона вже на пенсії та каже, що якби їй довелося прожити ще одне життя, то вона все одно стала б вчителем. Діти її просто обожнювали. Навіть зараз, коли ми з Валентиною виходимо у місто, ми зустрічаємо її учнів та вони вітаються зі своєю першою вчителькою.

Валентина не з тих фанатичних вчительок, які переносять свій досвід в повсякденне життя, вона завжди залишалася моєю дружиною вдома без вчительського тону.

За свою шкільну практику Валентина бачила різне: розбиті шибки, носи, крадіжки, бійки та прогули уроків.

У нас повна шафа альбомів з фотографіями учнів Валентини, інколи вечорами ми їх переглядаємо та Валентина пам’ятає ім’я кожного її учня. А з якою любов’ю вона про них розповідає. Інколи мені навіть заздрісно, що у мене не було такої вчительки як Валентина.

Моя дружина знає як склалася доля кожного з її учнів.

Наша донька пішла шляхом своєї мами та теж стала вчителькою початкових класів. За іронією долі в її класі навчається донька учениці Валентини.

Одного разу Катерина прийшла до нас та почала розповідати про дітей, яких їй дали:

– Оце мені пощастило з дітьми так пощастило. Яке коріння, таке й насіння.

Донька твоєї учениці вся в матір, така ж неслухняна.

Валентина щиро здивувалася словам Катерини:

– У зв’язку з чим ти зробила такі висновки? Чому ти думаєш, що та дитина теж матиме проблеми з дисципліною?

– А як же інакше?

Валентина розповіла історію однієї її учениці.

Назвемо її Тамара. Дівчинка мала обох батьків, але її сім’я вважалася неблагополучною.

Батько Тамари періодично потрапляв у місця позбавлення волі, а мама приводила додому чоловіків, які зловживали алкоголем та чіплялися до Тамари, деякі навіть лізли цілуватися до неї, тоді мама Тамари проганяла її з дому, а на ранок йшла шукати свою доньку.

Згодом маму Тамари звільнили через те, що вона з’явилася на роботу з алкоголем та розпивала його посеред робочого дня.

Згодом Тамара перейшла до іншого вчителя, але Валентина уважно стежила за її долею.

Попри те, які були у неї батьки, дівчинка не стала хуліrанкою чи зл0дійкою.

Вона була дуже здібною ученицею, займалася волейболом, була провідним гравцем у команді. Саме завдяки їй школа виборювала призові місця на змаганнях.

Потім її помітив тренер волейбольної команди та допоміг вступити до університету.

Тепер Тамара відома спортсменка.

Але вона ніколи не забувала про свою першу вчительку та завжди вітає Валентину з Днем народження та Днем вчителя.

Катерина була вражена почутим та не знала що на це відповісти.

КІНЕЦЬ.