Чоловік Лариси дачу зібрався добротну будувати, усі майже гроші на будівництво йдуть. А коли дружина спохватилася, то виявилося, що земля та на свекруху оформлена. – Ну нічого, хай так і буде. Син у мене один, все одно йому все дістанеться, а возитися з документами, зайвий раз, я не хочу, та й нотаріусам таких грошей не віддам, – стояла на своєму мати чоловіка. Але Лариса добре знає цю жінку, тому й не хоче хату біля неї в селі
Ні, звісно, житло у нас є, – говорить Лариса, – нехай моє власне, але я слова жодного разу не сказала в докір своєму чоловікові за це житло, що це не […]
Мамо, ти тільки не ображайся, але мені здається, що краще буде, якщо ти з Олею житимеш, все ж біля дочки краще, ніж біля невістки, – каже мені син. Я спочатку не зрозуміла, про що він говорить, та потім до мене дійшло – він не хоче, щоб я жила з ними. – Бачу, що ти образилася, але мамо, це ж нормально, якщо є дочка – жити біля дочки. Ми з Тетяною тобі завжди будемо раді, якщо ти до нас у гості заходитимеш. Зрозумій, тепер моя сім’я – це Тетяна і діти, мені треба дбати про їхній комфорт. Після таких слів сина я проплакала цілу ніч, так мені себе було шкода
– То тепер що виходить – мама не потрібна? – питаю прямо я свого сина. А він стоїть, очі понурив, не знає, що сказати, бо я ж правду кажу – […]
20 тисяч гривень захотіла Зоя Петрівна! Я не розмовляю ні з чоловіком, ні з його мамою через цю, ситуацію, що сталося. Я підслухала розмову чоловіка і його мами на свою голову! Виходить, що нової пральної машини нам не бачити – маємо свекрусі оплатити послуги. Вона ж не попередила зарані, а поставила перед фактом і Сашко не може відмовити! Я б знала заздалегідь – свою б маму викликала. Справа ось в чому. Місяць нас не було вдома, бо чоловік працював в Києві і йому там надали житло для нього і родини. Я в декреті і підробляю з ноутбуку віддалено, тому ми з синочком поїхали з Сашком на це час пожити в столиці
Я не розмовляю ні з чоловіком, ні з його мамою через цю, ситуацію, що сталося. Я підслухала розмову чоловіка і його мами на свою голову! Виходить, що нової пральної машини […]
Я – звичайна людина. Жила у маленькому містечку на Полтавщині, у небагатій родині, росла дуже скромною дівчинкою, але відкритою і доброю, у мене було багато друзів у дитинстві. Після випускного я вступила в університет в Києві, навчалася, і там вже зі мною трапилося перше кохання. Я жила сама, винаймала квартиру, працювала, навчалася у двох закладах одразу, заочно та водночас очно. Не знаю, як встигала все. Працювала я багато де, але лише на пів дня. Мені було 19 років, коли я познайомилася з майбутнім чоловіком
Я – звичайна людина. Жила у маленькому містечку на Полтавщині, у небагатій родині, росла дуже скромною дівчинкою, але відкритою і доброю, у мене було багато друзів у дитинстві. У підлітковому […]
Цього року моя сестра з Італії приїжджала і стала кликати до себе мене. Я б рада поїхати, багато років мріяла жити за кордоном, а тут нагода така, ще й заробити можна. – Ти нікуди не поїдеш, будемо всі разом вдома в Україні сидіти, – мовив мені Михайло. Він сказав, що місце дружини біля чоловіка
Так вийшло життя, що моя старша сестра Ірина дуже вдало вийшла заміж за свого однокурсника та поїхала жити в Італію. Щаслива вона була дуже від того, словами не передати, як […]
Приїхала я до колишньої невістки – і очі розбігаються, таку красу Наталка з чоловіком усюди навела, що мене охопив просто захват. У них гарний заміський будиночок, і доволі просторий, і невістка мені запропонувала жити з ними. Я відмовлятися стала, мені не зручно було, хоча насправді я розуміла, що це мій шанс. Коли прийшов Петро, теперішній чоловік Наталки, він з великою повагою говорив до мене, сказав, що не знає такої свекрухи як я, щоб так колишній невістці, та ще й заміжній за іншим чоловіком, допомагала
Я така заробітчанка, що нічого собі не заробила, так вже сталося. І не тому, що я була лінивою, чи працювати не хотіла, а тому, що мала такого сина, який з […]
Віра прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок на телефон чоловіка. Жінка глянула на екран і побачила, що дзвонить свекруха. – Людмило Іванівно, Віталік спить, – одразу сказала Віра, як тільки підняла слухавку. – Віро, ну так розбуди його. Мені дуже терміново треба поговорити, – наполягала мати. – Скажіть мені, що там у вас за справа, я йому передам, коли прокинеться, – відповіла невістка. Людмило Іванівно трохи зам’ялася, зібралася з думками і все виклала невістці. Віра вислухала свекруху і аж рота відкрила від почутого
— Людмило Іванівно, Віталік спить, — слухавку телефону сина пенсіонерки, підняла невістка. – Віро, ну так розбуди його. Мені дуже терміново треба поговорити, – наполягала мати. — Що там у […]
У Федора Петровича не стало дружини. Не стало його Софійки… Чоловік дуже сумував. Останні три роки Федору Петровичу було тяжко навіть спілкуватися з кимось… Того цього літа він порався в саду на дачі. Працював чоловік один, поринувши в невеселі думки. – Здрастуйте! – раптом почув Федір Петрович чийсь голос. Він здивовано обернувся. Біля хвіртки стояла якось невиразно знайома йому жінка… Вона була молода, років тридцять п’ять, повненька, світловолоса, симпатична. – І вам, доброго дня, – обізвався Федір Петрович, напружуючи пам’ять. Ні, не згадає він цю жінку… Бачив її десь, але де?! І тут його раптом осяяло
– Тату, ти що на день народження хочеш у подарунок? – Та які подарунки, Ігорчику! Це для молодих свято, а для старих – сумний день. Не треба нічого… Я ось […]
Марія разом зі своєю маленькою донькою Ганною зібралася виходити на прогулянку, коли в двері подзвонили. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня! Вам кого? – одразу запитала жінка. – Скажіть, тут проживає Михайло Вікторович? – запитав гість. – Так, це мій чоловік, – підтвердила жінка. – Йому лист. Розпишіться про отримання, – сказав незнайомець. Марія розписалася в бланку про отримання, взяла лист і закрила двері. – Дивно, що це за листь? – цікавість була не властивою рисою характеру Марії, але у даному випадку, вона взяла гору. Жінка обережно відкрила конверт, прочитала лист і…остовпіла від прочитаного
Марія дуже втомилася від обману чоловіка Михайла. Іноді жінці здавалося, що все їхнє спільне життя наскрізь просякнуте обманом, починаючи з дня весілля, хоча навіть раніше – з дня знайомства. Жінка […]
Тетяна Михайлівна смажила на кухні курячі котлетки, як раптом почула з коридора якийсь звук. Вона застигла біля плити й уважно прислухалася. З коридору почувся чийсь голос. – Та це ж… – не повірила жінка. – Та невже це мій Микола?! Тетяна Михайлівна швидко витерла руки об фартух і кинулася в коридор. Серце аж стрепенулося від хвилювання. – Синку, це ти?! – вигукнула вона і одразу замовкла. На порозі стояв її син Микола – високий, змужнілий такий, у гарному модному пальто. А поруч із ним… Тетяна Михайлівна так і стала від побаченого
Тетяна Михайлівна смажила на кухні курячі котлетки, як раптом почула з коридора якийсь звук. Вона застигла біля плити і прислухалася. З коридору почувся чийсь голос. – Та це ж… – […]