Я десять років працювала в Італії заради нашої з чоловіком мрії – купити ділянку і побудувати дачу своєї мрії, а також купити машину. Мріяли про пишні клумби, полуницю з городу та пізні вечері на терасі. Так і зробили. Більш того – переїхали жити на дачу, а квартиру віддали сину й невістці, які щойно побралися. Обраниця Андрія здалася мені спочатку скромною і вихованою. Катя не мала вищої освіти, але працювала визажистом в хорошому салоні краси, збиралася довчитися пізніше. Зіграли дітям гарне весілля. Наприкінці тосту молодим я оголосила, що дарую їм квартиру. Всі гості заплескали, але я все одно почула голос свахи Тамари: “Без договору дарування? Це все ні про що!” З ранку я наготувала голубців і налисників, запекла курочку, зробила салати. Чоловік приїхав з роботи, і ми стали чекати на гостей. Прийшов син, а сваха Тамара ще й сестру прихопила – групу підтримки. Жінки поводилися, як у себе вдома, наче часто бували у нас в гостях. Вже за столом Тамара приголомшила нас заявою
Я десять років працювала в Італії заради нашої з чоловіком мрії – купити ділянку і побудувати дачу своєї мрії, а також купити машину. Мріяли про пишні клумби, полуницю з городу […]
Після весілля дочки ми допомогли її сім’ї придбати квартиру. Але коли ми вирішили підтримати сина – зять раптом висловив своє занепокоєння.
Моя донька Олена та її чоловік Володимир, які обоє працюють і виховують двох дітей, живуть у квартирі, взятій в іnотеку, за яку ми з чоловіком внесли початковий внесок і час […]
Моя мама все життя любила мого брата більше, ніж мене. А в підсумку вийшло так, що старість вона буде доживати зі мною, хоча я не раз собі обіцяла, що цього не буде, адже було багато моментів, в яких відчувалася явна несправедливість
Моя мама все життя любила мого брата більше, ніж мене. А в підсумку вийшло так, що старість вона буде доживати зі мною, хоча я не раз собі обіцяла, що цього […]
– Синку нам з батьком не подобається твоя Оксана! – сказала Зінаїда Петрівна. – Заходила я недавно до вас, так вона сказала, що їй ніколи! І що я можу сама собі зробити чай і попити на кухні! Залізла я в шафки на кухні, а там… Безлад! Гречка розсипана, макарони розкидані. Хазяйка з неї ніяка. Пил скрізь! Ігор тільки посміхався. – А ще вона говорила дивні слова, – не вгавала мати. – Ось, дивися, я записала. Зінаїда Петрівна полізла в гаманець і дістала звідти якийсь папірець. Ігор глянув на нього й застиг від здивування
– Синку, ти мене вибач, звісно, але нам із батьком не подобається твоя Оксана. Точніше те, чим вона займається. – Мамо, а чим вона таким займається, не розумію? – Ну, […]
Алла була на весіллі сина. Вона дуже раділа – все пройшло просто прекрасно! Раптом Алла згадала, що вже давно не бачила свого чоловіка Олега. – А де тато, – запитала вона в сина. Той раптом якось дивно глянув на неї. – Та десь серед гостей, – ніяково відповів Павло і відвів очі. Алла здивовано глянула на сина й пішла шукати чоловіка. Вона вже обійшла все, але Олега ніде не було! Жінка вже не знала, що й думати! Вона вийшла на вулицю і раптом побачила Олега і подружку нареченої! Алла очам своїм не повірила
Весь останній день перед весіллям сина Алла й на хвилинку не присіла! Олег, її чоловік, теж допомагав. Бігали, готувалися, хвилювалися, щоб усе було як треба, не гірше, аніж у людей! […]
Таня тільки-но прокинулася, як у двері подзвонили. Вона невдоволено скривилася. Їй дуже не хотілося вставати з ліжка. У двері подзвонили знову, потім ще раз і ще. – Це точно не чоловік, – думала Таня, позіхаючи. – Він щойно пішов на роботу. І якщо що, він має свої ключі, Тоді хто це? Дзвінок вже дзвенів не перестаючи. Таня важко зітхнула, відкинула ковдру, і, одягнувши капці, помчала до дверей. – Зараз відкрию! – невдоволено гукнула Таня у бік дверей, готуючись негайно посваритися з нахабним гостем. Жінка відкрила двері і застигла від несподіванки
Таня тільки-но прокинулася, як у двері подзвонили. Вона невдоволено скривилася. Їй дуже не хотілося вставати з ліжка. Хотілося ще поніжитися під ковдрою, полежати, помріяти. У двері подзвонили знову, потім ще […]
Ігор лежав на ліжку і читав журнал. Настрій був поганий. Раптом у кімнату зайшла його дочка Дарина і стала на порозі. – Татусю, можна я приберу в тебе? – тихенько спитала вона. – Мені треба пил протерти і пропилососити килим… Ігор байдуже глянув на дочку, махнув рукою, і вмостився на ліжку зручніше. Дарина почала прибирати, тихо ходячи по кімнаті. І тут раптом Ігоря осяяла несподівана думка! Він сів на ліжку і сказав: – Даринко, підійди до мене. Дарина здивовано дивилась на батька
Вони познайомилися, будучи ще студентами. Ігор, міцний сільський хлопець, вступив в училище. Вчився Ігор добре. Голова в нього була тямуща, і після училища його було направлено в інститут. На першому […]
Ольга збирала сумки і плакала. Вранці чоловік повідомив, що покохав іншу, а Олі не місце у його квартирі. Раптом у двері подзвонили. – Напевно Сашко передумав, – зраділа Ольга. Але на порозі був не чоловік, а свекруха. Антоніна Вікторівна зайшла і побачила сумки в коридорі. – Розбирай валізи, – раптом сказала вона. – Сашко мене покинув. І сказав, щоб я забиралася з його квартири, – схлипнула Оля. – Та знаю я! Ось тримай, – свекруха поклала на стіл якусь папку. Оля відкрила її і застигла від побаченого
В очах потемніло, і голос чоловіка, як завжди спокійний і неквапливий, почав лунати звідкись здалеку. -Я нарешті дізнався, що таке справжнє кохання. І не треба дивитися на мене такими очима. […]
У Лариси не стало чоловіка Олега. Вона була вдома, як раптом у двері наполегливо подзвонили. – Вже йду, – пробурмотіла Лариса і пішла відкривати. На порозі стояла її мати, а поряд із нею якась незнайома жінка… Незнайомка уважно глянула на Ларису і раптом, усміхнувшись, сказала до матері Лариси: – Вам нічого переживати, у вашої дочки все чудово! – Чудово?! Вона он як змарніла, практично не виходить з дому. Що в неї може бути хорошого? – Її дитина, – незворушно продовжила жінка. – Що?! Хто? Яка дитина? – мати Лариси оторопіла від несподіванки
Так, чотири місяці тому Лариса хотіла, щоб Олег пішов… Пішов назавжди… Вона вже навіть уявляла це все собі. Але вона й подумати не могла, що бажанням судилося збуватися так швидко! […]
Ніна прасувала одяг, коли в двері подзвонили. Жінка відчинила, на порозі стояв незнайомий чоловік. – Мене звуть Валентин Миколайович, – представився він. – А Вас… Ніна Сергіївна? – Так, – відповіла Ніна. – Вам лист, – раптом сказав незнайомець. – Лист? – Здивувалася Ніна. – Від кого? – Від Галини Павлівни, – відповів чоловік, витягши з портфеля конверт, поклав його на стіл і пішов. Ніна відкрила конверт, вийняла з нього листа, прочитала і ахнула
У кімнату постукали. – Заходьте, – сказала Ніна. Відчинилися двері, і до маленької кімнати зайшов чоловік. – Мене звуть Валентин Миколайович, – представився він. – А Вас… Ніна Сергіївна? – […]