— Ех, Софіє Андріївно, – млосно вимовив непорозуміння в окулярах, – ви ж знаєте, які почуття я відчуваю до вас. — Здогадуюся, – буркнула Сонечка, – але я вам одразу сказала, що нічого не обіцяю. — Любов – не пожежа, займеться – не потушиш, – сумно вимовив закоханий філолог, – народна мудрість говорить

— Артеме Володимировичу, можете мене не проводжати, я й одна дійду до дому.— Що ви, що ви, Сонечко, хіба можна молодій дівчині ввечері самій ходити містом. Вас можуть образити, не […]

— Ти вийдеш за мене? — Ти одружений, – відповіла Жанна, знімаючи каблучку. — Уже ні. Я купив її на другий же день нашого знайомства. Не хотів дарувати, поки одружений. Я розлучився. — Я не впевнена, що… Мені п’ятдесят пʼять… — Ну і що? Хіба не буває кохання в п’ятдесят? Ще й як буває. Я ось люблю тебе. У молодості любиш тілом, дах зносить від пристрасті. А вже як за п’ятдесят, то любиш по-іншому. Я люблю тебе серцем і душею

Жанна переодяглася в білий халат, сіла за стіл і відкинулася на спинку стільця. Вона прикрила очі, намагаючись заспокоїтися і налаштуватися на робочий лад. У двері постукали. «Хто там ще? – […]

– Я їду до колишньої дружини. Їй потрібна моя допомога, – заявив чоловік. – І, на жаль, відмовити їй я не можу, бо пообіцяв мамі, що буду їй допомагати

Я була на сьомому небі від щастя, коли познайомилась із Михайлом. Чоловік мені сподобався з першого погляду. Йому було тридцять два роки, у своєму віці він уже встиг один раз […]

Чоловік каже, що я була не права і тепер вся його рідня на мене зла і спілкуватися не хоче. Зовиця ж така бідненька, розлучилася, сина ростить без аліментів. А я посміла їй і свекрам сказати, що нехай сама за себе платить чи вони хай оплачують все, що вона їла, а тим більше її синок що творив, куди воно в нього лізло – решта дітей без десертів лишилася. На дорослих були розраховані тільки дві пляшки ігристого і коробка цукерок – суто під розмови, поки діти з аніматорами розважалися. Я навіть не вловила момент, коли сестра чоловіка, якої взагалі не мало бути, бо в неї сину вибачте 14 років, підізвала офіціанта і зробила замовлення. А поки малеча гралася, цей Ростик поглинав усе приношення для дітей, що було на столі. Як мені тепер з ними спілкуватися

Така історія у нас в родині сталася, що на голову не натягнеш. Розповім з початку і сподіваюсь на адекватні коментарі і поради. Ми з чоловіком і двома дітьми 6 і […]

Коли мій син вирішив одружитися, я задумала зробити йому приємний сюрприз. Хотіла приїхати з Італії на весілля та подарувати квартиру

Десять років тому я ухвалила нелегке рішення — вирушила на заробітки за кордон. Ми з чоловіком почали будувати будинок, вже звели перший поверх та придбали основні будматеріали, але ціни різко […]

– Тобі терміново треба прийняти Вадимчика назад. Він сумує і скучає! У 19 років я буквально втекла з дому – після коледжу вийшла заміж за першого зустрічного. Тридцятирічний Вадим здавався мені таким надійним та спокійним у порівнянні з чоловіками, яких приводила додому мама. Єдиним недоліком нового чоловіка була відсутність квартири. Втім, він гордо казав, що все залишив колишній дружині. Можна не купувати памперси, а прати пелюшки. Його мама, наприклад, так і робила – і нічого, вижила. Вадим більше обурювався, що я стала приділяти йому менше уваги, та й виглядати стала не так добре, як раніше. – Я не з’їду з квартири, доки ти не підпишеш відмову від аліментів. Я махнула рукою і погодилася. Звісно, ​​довелося схитрувати

Дівчинкою я жила в книжках, вірила в казку про велике і світле кохання. Саме в казку, бо у житті все складалося зовсім не як у книжках. Навколо мене в той […]

Я не можу повірити, що зі мною трапилася така історія. Мені важко про це говорити, але я вирішила поділитися своєю ситуацією

Я не можу повірити, що зі мною сталася така ситуація. Мені важко про це говорити, але я вирішила поділитися своєю історією, незважаючи на сором і незручність. Можливо, я шукаю підтримки […]

– Один раз допомогла твоїй мамі з подарунками, то вона винесла з квартири всі речі, що їй сподобалися, – дорікнула я чоловікові

– Я тільки пару днів поживу у вас і нікого не утисну, – втомлено повідомила з порога Світлана Костянтинівна. Я з подивом подивилася на неї, бо вона навіть не спромоглася […]

До мене дійшли чутки, що Ірина при надії. Заміжня вона не була, тому ця новина сколихнула усе містечко. – Іринко, я тебе вітаю! Хто там? Хлопчик чи дівчинка?, – спитала я подругу. – Дівчинка, – відповіла Ірина і трішки зашарілася. Я не планувала розпитувати що і звідки, бо розуміла, це її життя і мені вмішуватись не варто. – Може, вип’ємо кави?, – запропонувала Ірина і я погодилася. В кав’ярні Ірина більше розпитувала про мене, про сім’ю, сина. Про себе ж лише натякнула, що “подарунок долі” вона отримала на одному з курортів, де відпочивала і що дуже щаслива, що в неї буде ця дитинка

Мені було важко змиритися з втратою батька. Він був всім для мене, і не лише для мене. Тато був людиною дуже світлою і співчутливою. Він ніколи не проходив повз там, […]