Ніна Олександрівна дуже заслабла. – Вам треба в лікарню, – стурбовано сказала їй сусідка Ліза. – Лізонько, послухай мене, – прошепотіла Ніна Олександрівна. – Підійди до комоду, там у мене скринька дерев’яна стоїть. Візьми її. Мене не стане, а там всяке знайдеш… Жінка заплющила очі. А Ліза поспішила до телефону і викликала швидку. Ніну Олександрівну забрали у місто. Ліза повернулася додому, пішла в хату до Ніни Олександрівни і відкрила комод. Там вона знайшла між рушниками невелику дерев’яну скриньку. Відкривши її, Ліза застигла від здивування
Ліза переїхала в село, коли їй виповнилося сорок п’ять років. Їй дістався будиночок від бабусі. У місті Ліза видала дочку заміж і звільнила їй квартиру. – Нехай донечка буде щаслива, […]
Олена прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й пішла у ванну помити руки. – Доню, нарешті ти вдома! – почувся з кухні голос її матері Марії Петрівни. – Ходи вечеряти, ми з батьком тебе вже чекаємо! Олена мовчки зайшла на кухню й похмура сіла за стіл. Марія Петрівна підсунула їй тарілку супу з фрикадельками, але та навіть не глянула на нього. – Доню, що трапилось?! – захвилювалася мати. – Я не знаю, що подарувати моєму Сергію… – пробурмотіла Олена. – А я знаю точно, що йому треба! – несподівано аж вигукнув батько. Всі здивовано обернулись до чоловіка
Олена прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й пішла у ванну помити руки. – Доню, нарешті ти вдома! – почувся з кухні голос її матері Марії Петрівни. – Ходи […]
Олежик діставав виделку, а стара шухляда застрягла і ніяк не хотіла висуватися. Віталій став допомогти синові, смикнув шухляду, а та взяла й вивалилася. Олена, дружина Віталія, почала збирати ложки й виделки, що розсипалися по підлозі. Раптом ручка однієї виделки відпала, і всередині вона побачила скручений у трубочку листочок. – Що там? – здивувався Віталій. Олена дістала листок з порожнистої ручки, розгорнула його й ахнула
Ні, ну а хто б не хотів знайти скарб? Ну, чи отримати несподівану спадщину? Ось Олена дуже хотіла – іноді перед сном мріяла, як їй зателефонує якийсь нотаріус з повідомленням, […]
У Зої одружився син. Відгуляли скромне весілля. Невісточку Зоя полюбила одразу. Оксана – вихована дівчина, добра, дбайлива. – Ось це тобі пощастило з дружиною, – говорила Зоя сину Борису. І все в родині було добре, як раптом до Зої у гості зайшов Борис. – Мамо, ми з Оксаною розлучаємося, – заявив з порога син. – Як розлучаєтеся? Чому? У вас же все так добре було, – дивувалася мама. Борис пішов, нічого не пояснивши. Але незабаром Зоя все ж дізналася, чому Борис розлучився з Оксаною. Такого повороту подій Зоя навіть уявити собі не могла
Син Зої Борис одружився. Невісточку Зоя полюбила одразу. Оксана – вихована дівчина, добра, дбайлива, працьовита. Батьки приїжджали на весілля з іншого міста. Зоя і з ними потоваришувала. Не дивно, що […]
Каже мені така: – Ти зі своїми дітьми носишся, як з писаною торбою, підносиш все на блюдечку! За “принеси-подай” у них! Чи й не цяці малі! От після цих слів, які пролунали з вуст Марії Іванівни, я не хочу й не збираюся спілкуватися з мамою чоловіка від слова “взагалі.” І мене ніхто не примусить
Не хочу спілкуватися зі свекрухою. Зовсім. От чесно. Довго писати про все, тому зупинюся на кількох моментах буквально. І вам все стане зрозуміло! З останнього наведу приклад. Ми – я, […]
Чітко усвідомила, що сім’я чоловіка до мене ставиться набагато уважніше, ніж мої батьки. Раніше це якось не так впадало у вічі, але остання відпустка розставила все по своїх місцях
Чітко усвідомила, що сім’я чоловіка до мене ставиться набагато уважніше, ніж мої батьки. Раніше це якось не так впадало у вічі, але остання відпустка розставила все по своїх місцях. Коли […]
В нас би всі помістилися без проблем, але він відповів, що вони тепер сім’я і їм буде некомфортно, якщо ми з батьком житимемо за стінкою…
Коли мій син одружився, я була у нестямі від щастя. Ми, як батьки, дали йому все, про що мріяли. Хорошу освіту, виховання, моральні цінності. Він виріс нормальним хлопцем, фізично розвиненим […]
Місто змінює людей, це я вже зрозуміла, але ті, які народилися в місті, – це щось зовсім інше. Таких зухвалих нахаб я ще не бачила…
Ситий голодного не зрозуміє, а багатий бідного не почує. Це все прописні істини, які ми всі багато разів чули і від того перестали звертати на них будь-яку увагу. Принаймні, я […]
Мій обранець із задоволеною посмішкою подивився на мене і передав папочку з рахунком мені. При цьому він відволікся на куплет нової замовленої пісні…
Дякую мамі з татом. Вони дали мені чудову освіту і виростили впевненою в собі людиною. Розповіли, що таке амбітність. Я серйозно вважаю, що трішечки зарозумілості ні для кого зайвим не […]
Знаєте, що мені світить? Доглядати за мамою мого хлопця. Я його дуже кохаю, але чи підписуватися мені на таке, чи краще втікати? Але чи зустріну я ще свою долю? Адже мені вже 33! Живемо з Костею разом вже рік. Він добра, чудова людина. Він родом з іншого міста, але в нашому місті нього родичі, тут же закінчував виш. Живемо ми на орендованій квартирі, оплачує її він. У мене своя маленька квартира, у батьків заміський будинок. У нього квартира в передмісті, залишилася від бабусі, де зупиняється його мама, коли приїжджає до нашого міста
Знаєте, що мені світить? Доглядати за мамою мого хлопця. Я його дуже кохаю, але чи підписуватися мені на таке, чи краще втікати? Але чи зустріну я ще свою долю? Адже […]