А Світлана йшла від подруги, до будинку залишалося йти сто метрів, і побачила, як Слава штовхає мотоцикл. Їй теж захотілося вітер в обличчя, і вони поїхали за місто, туди, де яри і поле. Каталися весело, сміялися, і кричали, поки не наїхали на колоду через стежку. Те, що Света віддала Богу душу, він зрозумів не одразу, довго тряс її і намагався підняти, казав, що досить жартувати. Коли зрозумів, злякався, заплакав і вирішив заховати все те, що могло зламати йому життя
— Я недовго, побігаю півгодини в парку, і повернуся – Слава поцілував дружину в щічку, і відчинив двері до під’їзду, вийшов, але одразу ж повернувся назад. — Забув узяти воду – […]
Ми їхали в іншу область, щоб не оце поїсти! Я тому і положила в конверт 200 гривень замість 200 доларів, які для сватів приготували ми з чоловіком одразу. Та вони нам на новий паркан дуже таки знадобляться, тому я навіть рада, що ось так воно вийшло. А наші міські свати знай що хочуть, те і думають, коли конверт відкриють. Діти наші за кордоном вже 5 років, ми толком з батьками зятя і не спілкуємося, але це вони покликали нас на 35 років спільного життя. Я аж отетеріла, коли їхній стіл побачила. Ще сирими шампіньйонами мене не частували
Ми їхали в іншу область, щоб не оце поїсти! Я тому і положила в конверт 200 гривень замість 200 доларів, які для сватів приготували ми з чоловіком одразу. Та вони […]
Коли я побачила, які страви готує моя свекруха, спочатку у мене очі на ло б полізли, а потім, я твердо вирішила, що більше ніколи не відправлю до неї внучку.
З моїм чоловіком я познайомилася випадково. Він мені відразу сподобався. Ми стали спілкуватися, і одного разу він зробив мені пропозицію. Я, звісно, погодилася. Через два місяці ми одружилися. З майбутньою […]
Ви ж прекрасно знаєте нашу ситуацію. Ви ж бачили на власні очі і не раз, як я з коляскою по всьому районі їжджу і шукаю помідори де дешевше на п’ять гривень, чи молоко чи масло по акції. Як вам тільки совість дозволяє у сина кожного місяця ці три тисячі гривень вимагати?, – сказала мені невістка. – Раз на другу дитину наважились, значить фінанси дозволяють. А про рідну матір син має дбати. Я ж його свого часу виростила і освіту дала. А те, що він по спеціальності не працює, так це твоя, Лесю, провина. Ти все нила, що на тамтій він мало заробляв
– Ви ж прекрасно знаєте нашу ситуацію. Ви ж бачили на власні очі і не раз, як я з коляскою по всьому районі їжджу і шукаю помідори де дешевше на […]
– Що ти робиш, Богдане??? – я щоразу цьому дивуюся і підскакую серед ночі, наче не 20 років заміжня за цією людиною. Що він робить з тією ковдрою – ніколи не здогадаєтеся! Та хіба ж лише це! Не знаю, ви би мого чоловіка не витримали б точно. Він скрізь і всюди сує свій ніс! Завжди дає поради, навіть коли вибираю майже дорослій доньці колготки. Недавно перед пранням перевіряла кишені у штанях чоловіка і знайшла папірець із віршами. Дивлюся – любовні. Овва! Чоловік може взяти з блюдечка в холодильнику сосиску, а порожнє блюдце залишити там. Це мене і досі неймовірно дратує. А ще постійно коптить чашки: робить міцну заварку, та таку, щоб чашка прямо чорніла. І йому ок пити з таких чашок, брудних, я б сказала. А ще у Богдана звичка
– Що ти робиш, Богдане??? – я щоразу цьому дивуюся і підскакую серед ночі, наче не 20 років заміжня за цією людиною. Що він робить з тією ковдрою – ніколи […]
– Ти б, Васильку, знайшов собі жінку, що ж ти так живеш? – вже перед самим відходом журився батько. – Не діло це… Молодий чоловік, а бобилем живеш. Що ж ти так, Василю? Але Василь переступити через себе не міг, та й не любий йому ніхто був. Але от Надія з роботи відродила в ньому щось забуте. Він тепер очі від неї ховав, щоб не здогадалася. Звісно, раптом сміятиметься, що застарий дядько Василь для неї, на таку молоду й соковиту, задивляється! Увечері Надія забарилася збираючись із роботи. Вона вийшла надвір і стрепенулася. Хтось вийшов із тіні
– Ні, дівчата, я сама жити не люблю, мені подобається разом все робити. Гуляти, у відпустку їздити, та й просто бути вдома. Вранці прокинутися, а поряд він! І дивиться на […]
Вікторія зареклася, що дітей в їх сімʼї більше не буде, як тільки Євген її не вмовляв. Не дуже й умовляв, звісно, так, говорив іноді, що непогано було б дівчисько, можливо, коли-небудь… Але коли-небудь не наставало, син швидко виріс, Васильович встиг тільки двічі його із садочка забрати, а він уже до школи пішов
Євгену Васильовичу Жарко, зрадила дружина!Через 25 років шлюбу, після срібного весілля, яке вони відзначили в ресторані, за багато накритим столом. Зрадила в ніч урочистостей, присвячених сімейному щастю, вірності та коханню! […]
Сергій з Лідою всиновила синочка Іванка. Спочатку все було добре, але потім Сергій почав нервувати. – Аж надто ти з ним вже пораєшся, – якось сказав він. – Який виросте, такий і виросте. Ліда образилася, і з тих слів пішла в них сварка… Минуло трохи більше року і чоловік поїхав від Ліди до своїх батьків в іншу область. Потім вони оформили розлучення, і при розподілі майна Сергій забрав собі машину, і внесок із депозиту в банку. Ліда важко переживала розставання, розуміючи це як зраду. – Проміняла ти мене на чужого хлопця… – сказав Сергій Ліді, їдучи. – Грайся тепер. Ліда застигла від почутого
Подружня пара Ковальчуків була звичайною у селі. Ось тільки одне затьмарювало їхнє сімейне життя: не було дітей. Довго Ліда сподівалася завагітніти та так і не змогла. Чоловік Сергій із роками […]
— А я вам мамку нову привіз! У хаті ще все мамою пахло, ми ще в платтячках ходили, зшитих і випраних її руками, а він нам уже нову маму знайшов
Я осиротіла в шість років. Нас у мами вже було дві дівчинки, а у мами мала з’явитися третя дитина. Я все пам’ятаю, як мама кричала, як зібралися сусідки, плакали, як […]
— Тату, а як же Новий рік без телевізора – несміливо запитав син, але батько не почув, або зробив вигляд, що не чує. Він діловито зібрав свої речі, і по-старому замотав телевізор покривалом, стягнувши його з ліжка. Дружина дивилася невидячими очима слідом, а син розгублено смикав рукав її халата: — Мамо, а як же Новий рік, і канікули без телевізора
— Привіт, Дімо, це тато!— Який тато?— Що значить, який, твій рідний, справжній.— Кравчук чи що?— Він, Андрій Михайлович, власною персоною. Прошу любити і поважати.— А за що любити і […]