Максим зі своєю коханою Ангеліною прийшли в гості до його матері. – Максимчику, – награно зраділа Любов Георгіївна. – І Ангеліна звісно, – усмішка стала натягнутою. – Я така рада. Ну, проходьте, чого на порозі стояти. Ангеліно, ти не допоможеш мені на кухні? Любов Георгіївна потягла дівчину на кухню. До Максима ж причепилася його сестра Ліза. – Ходімо, мені треба з тобою поговорити, – Ліза повела брата у бік своєї кімнати. Вона завела Максима у свою спальню і зачинила за ним двері. Максим озирнувся і аж присів від несподіванки. В кімнаті він був не один
– Може сходимо ввечері в парк, погуляємо? – несміливо промовив Максим, дивлячись на дівчину своєї мрії. Ну так, вона старша за нього на пару років, і можливо бачить у ньому […]
Віктор гордо йшов по вулиці. – Ну, Людмило, готуйся до сюрпризу! – подумав він про свою дружину… Віктор зайшов у квартиру. Людмила саме готувала щось на кухні. – Ну що, кохана, тримай! – з порога почав радісно Віктор. – Це тобі! Жінка обернулася. – Коханий, що це таке? – здивувалася вона. – Це я тобі приніс! – відповів Віктор. – Ти ніколи раніше так не робив? – ахнула Людмила. – Щось трапилося? Дивно це все… – Та нічого не трапилося, просто купив і все! – почав уже обурюватися Віктор. Людмила з підозрою дивилася на те, що приніс її чоловік, не розуміючи, що відбувається
Віктор натискав кнопки пульта від телевізора, намагаючись знайти цікавий фільм, чи передачу. Але нічого, щоб йому сподобалося, не було. Віктор вимкнув телевізор і почув, як у сусідній кімнаті розмовляє по […]
Марина дістала баночку маринованих грибочків. Вона виклала їх в миску, приправила олійкою і взялася чистити цибулю. Раптом задзвенів її телефон. Марина витерла руки і взяла слухавку. Дзвонив її син Дмитро. – Мамо, а що у нас сьогодні на обід? – навіть не привітавшись почав він. – Дмитре! – ахнула Марина. – У мене, чи у вас?! Ти ж живеш із жінкою! – Але я обідаю в тебе. – У мене нічого нема, – сказала Марина. – Ми з тіткою Ритою вирішили гульнути. – Гульнути?! – здивувався Дмитро. – Мамо, а як же я? – А що ти? – Марина не розуміла, що відбувається
Марина дістала баночку маринованих грибочків. Вона виклала їх в миску, приправила олійкою і взялася чистити цибулю. Раптом на столі задзвенів її телефон. Марина витерла руки і взяла слухавку. Дзвонив її […]
Віра з Павлом переїхали жити на дачу. Віра оглянула зарослий бурʼянами город. – Слухай, Павлику, а давай там в низині капусту посадимо і те, що любить воду, а тут картопельку, – сказала вона. Павло знизав плечима: – Давай. – Треба тепер розсаду знайти й картоплю, – сказала дружина. Щось купили, щось сусіди принесли. Віра невтомно за своїм городом доглядала. Кожному новому листочку раділа, кожній квітці посміхалася. Вже на початку липня занедбана раніше ділянка, розквітла. У вересні Павло з Вірою поїхали в гості до її батьків. Коли вони повернулися на дачу, то оторопіли від побаченого
У Людмили Петрівни було два сини – Андрій і Павло. До моменту дорослішання мати любила обох синів однаково. Не було в неї якогось поділу. І приголубити кожного поспішала, і погладити […]
Микола привіз свою наречену Галю до матері. – Це моя наречена, – сказав він, щойно зайшов у двір. – Весілля через два місяці. – Ох, Господи ти Боже мій! – мати так і присіла на стілець. – Що ж ти раніше не сказав?! – А яка різниця? – здивувався Микола. – Ну якщо ви так вирішили… – сказала мати. – Ваш вибір. Зараз стіл накрию, будемо обідати, а потім і поговоримо… Прибігла сестра Миколи Тетяна. – Микольцю, привіт! – гукнула вона ще від хвіртки. – А ти надовго приїхав, чи як?! – Надовго, – сказав Микола. Тетяна глянула на Галю й застигла від несподіванки
Галя з Миколою одружилися, коли їм було по 23 роки. Хороший вік для створення сім’ї. Навчання позаду, є професія, улюблена робота і вже спільні плани. Зустрічалися вони майже два роки. […]
Що, мати вже не потрібна? Дорослий став, до жінки втік! Думаєш, жінки тебе люблять? Їх у тебе ще скільки завгодно буде, а мати одна. Чуєш, Ростик? Одна!
Я прийшла додому втомлена після важкого робочого дня. Ліфт підняв мене на п’ятий поверх, двері квартири зачинилися за мною, і я видихнула. Але в ту ж мить щось здалося не […]
Своє сімейне життя Соня могла б назвати ідеальним, якби не претензії, які невдовзі посипалися від чоловіка. То, приготувала котлети не так, як мама. То, черевики йому не почистила. То, каву неправильно зварила. То, прання вчасно не затіяла. — Мама це робила щодня! Вранці та ввечері! Чому одяг мені на вихід не готуєш? Я що маю сам у гардеробі копатися?
Софія колись до нестями мріяла вийти заміж. Боялася залишитися старою дівою. Цей страх вселила їй мати, яка з презирством ставилася до незаміжніх панянок. — Якщо заміж не вийшла, значить, щось […]
Нам з чоловіком довелося покинути наш дім і переїхали у Львівську область на орендовану квартиру. Я тут нікого не знаю, та й з родини у нас тут нікого немає, тому зараз мало людей, з якими я спілкуюся на новому місці проживання. А нещодавно познайомилася з Оксаною, вона постійно скаржилася на життя, що ледве грошей на елементарні речі вистачає і я по-людськи дуже шкодувала її. А потім вирішила, що я живу трішки краще і маю їй допомагати, лише тепер я дуже шкодую, що таки вирішила допомогти їй
Правду кажучи я не раз в житті усвідомлювала те, що через свою доброту я нічого хорошого в цьому житті не маю, на жаль. Завжди стараюся комусь допомогти, зробити добрий вчинок, […]
Валерій забіг в квартиру зі словами “поквапся”, але коли глянув на дружину, не міг приховати своє невдоволення. “Що ти таке на себе одягла? Ця сукня була модною ще 10 років тому? А зачіска? Так вона разом з цим макіяжем тебе старить!”, – Валерій вийшов з квартири, гучно грюкнувши дверима. Галина неабияк засмутилася. Вона чекала на зовсім іншу реакцію чоловіка
Весь день Галина провела біля дзеркала, що для неї було дуже нехарактерно, останній раз вона так прибиралася хіба що на своє весілля. Але ж з того часу минуло 20 років. […]
– Листя від ваших дерев падає на мій газон. Як вирішуватимемо ситуацію? – нахабно цікавилася сусідка
Дачною ділянкою моя сім’я володіє вже років сімдесят. Фруктовий сад закладали ще мої прабабуся і прадід. Що там тільки не росло, але особливою гордістю були персикові дерева, які йшли вгору […]