Тоня не спала всю ніч. О четвертій ранку вона причесалася, одягла свою найошатнішу сукню і пішла будити чоловіка. Провела рукою по його щоці і притулилася до нього, сонного. Той аж присів на ліжку. -Ти що це? – здивувався він. Тоня посміхнулася до чоловіка, відвела очі і поклала голову йому на плече. – Настав час вставати, Іванку, – лагідно сказала вона. Чоловік здивовано почав збиратися. Він не розумів, що відбувається. Але в Тоні був план
Тоня заздрила Катерині з кожним роком все більше. У селі любили і хвалили Катрусю… -Он яка молодець! Все прибрано завжди, хазяйства повен двір і дітлахи, помічники, як дорослі допомагають матері! […]
Іван прокинувся і почав збиратися на роботу. Він взувся й поліз у тумбочку по свої ключі. Але їх ніде не було! – Нісенітниця якась, – пробурмотів чоловік. – Візьми мої! – гукнула з кухні його дружина Люба. – Я все одно пізніше повернуся! З роботи Івана відпустили раніше. Він зайшов у квартиру й одразу побачив свої ключі на тумбочці! І ще якісь брудні сліди на підлозі… Він тихенько підійшов до кімнати й обережно відчинив двері. Якась жінка порпалася у шафках. Жінка обернулася. Іван глянув на неї, сів на диван і обхопив голову руками
Галина Вікторівна була звичайною бабусею, зі своїми слабкостями та недоліками. Але Іван любив її беззастережно. Батька свого він не пам’ятав, хоча бабуся казала, що краще б його взагалі не було. […]
– Оксанко, ти чого тут на вітрі сидиш? – вийшла на ґанок її мати. – Миколку, друга свого клич на чай. Я пиріжків напекла. Іменини ж у тебе сьогодні! Оксана закликала Миколку. Вони зайшли в хату й роззулися. Мати поставила на стіл жарівницю і виклала пиріжки в миску, ще гарячі… – Іди, он хоч іконці, святій своїй Ксенії вклонися! – сказала вона Оксані. – Отам вона в куточку, я свічку поставила. Оксана підійшла до ікони, хотіла перехреститися і раптом застигла від несподіванки. Вона не вірила своїм очам
Оксана їхала в автобусі й сумно дивилася у вікно. Погода була похмура, як і її думки… – Хто я тут так? – думала Оксана. – У мене зарплата маленька і […]
Тетяна фарширувала перці на кухні. Сьогодні приїдуть майбутні свати. – Мамо, приїхали, – вигукнув з кімнати син Віктор. Тетяна витерла руки об фартух і вийшла в коридор. Через секунду в дверях з’явилася Віра з якоюсь жінкою і ще дві пари людей. – Знайомтесь. Це моя мама, – представила невістка жінку. – Дуже приємно, – сказала Тетяна. – А це моя друга мама з татом, а це третя, – раптом сказала Віра, вказавши на дві інші пари людей. Тетяна здивовано дивилася на Віру, нічого не розуміючи
– Так Віктор у неї не перший чоловік, почекай то четвертий виходить, – розкинувши руки в сторони, заявила Марія Сергіївна, яка допомагала майбутній свекрусі фарширувати перці на кухні. Тетяні Миколаївні, […]
Ніну Леонідівну донька привезла із села в місто. Старенькій вже було за вісімдесят, і вона погодилась переїхати поближче до дочки. – Матусю, нарешті ти поряд! – казала Світлана. – Я тепер часто приходитиму. – Так, – з сумом говорила старенька. – Ось тільки знайомих, окрім нашої родини, у мене тут немає. Нема з ким і словом перекинутися… – Нічого, нічого, скоро познайомишся з сусідами, – заспокоювала її Світлана. А якось Ніна Леонідівна вийшла посидіти біля під’їзду на лавці. Аж раптом вона побачила, що в кущах щось ворушиться. Ніна Леонідівна придивилася й руками сплеснула від несподіванки
Ніну Леонідівну донька привезла із села до міста. Старенькій вже було за вісімдесят, і вона дала згоду переїхати ближче до дочки, зятя та онуків. – Матусю, нарешті ти поряд. Я […]
Уляна присвятила своє життя Василю, хоч і знала, що ніколи з ним не відчує смак материнства. Жили вони один для одного і ось тепер, коли сестрі 38 стукнуло, Василь подав на розлучення і взяв собі за дружину жінку з двома дітьми. “Я дуже хотів стати татом, а з тобою це не можливо”. Все Василь перекрутив в свою сторону. Таке враження, ніби Уляна йому дитинку не могла подарувати. Але як тепер допомогти сестрі, я не знаю
Уляна присвятила своє життя Василю, хоч і знала, що ніколи з ним не відчує смак материнства. Жили вони один для одного і ось тепер, коли сестрі 38 стукнуло, Василь подав […]
Шукаю зараз своїй 16-річній дочці окрему однокімнатну квартиру. Ніколи не вгадаєте, чому! Але вже сил нема терпіти. Моя донька Маргарита навчається в коледжі, але живе вдома, бо ми мешкаємо в містечку під Києвом і вона щодня їздить на навчанні на маршрутці й метро. Плачу за все поки що, звичайно, я. А вона, снідаючи й вечеряючи дома, принципово відмовляється мити за собою посуд! Поїсть зранку, поки я ще сплю – кидає все в мийку, увечері їсть пізно, коли я вже сплю – і знову все лишає, хоч проси, хоч не проси. Я не прислуга! Вчися, доню, жити самостійно
Шукаю зараз своїй 16-річній дочці окрему однокімнатну квартиру. Ніколи не вгадаєте, чому! Але вже сил нема терпіти. Моя донька Маргарита навчається в коледжі, але живе вдома, бо ми мешкаємо в […]
На допомогу матері я ніколи особливо не розраховувала, але вона сама так вирішила – що допомагатиме мені, от тільки я вже й не знаю, чи воно мені треба, бо щось занадто дорого мені все це обходиться. І мова зараз не про гроші, я маю на увазі – моральний аспект, адже мама дуже любить мені дорікати тим, що вона для мене зробила, а я це не ціную
На допомогу матері я ніколи особливо не розраховувала, але вона сама так вирішила – що допомагатиме мені, от тільки я вже й не знаю, чи воно мені треба, бо щось […]
Анастасія Ігорівна цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні її донька приведе нареченого, знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо, це Славко! – представила Христина гостя. – Дуже приємно, – простягла руку хлопцю жінка. – Проходьте, вечеря вже на столі! Всі сіли за стіл, перекусили, Анастасія Ігорівна розпитала у Славка про все, що її цікавило. Раптом, Христина випадково перекинула стакан з соком собі на штанах. – Я у ванну, треба замочити! – сказала дівчина і швидко вибігла з кімнати. Через хвилину вона повернулася до столу і застигла. – Що тут відбувається? — тільки й вигукнула Христина, пабичивши неймовірну картину
– Познайомся, Славко, це моя мама! Мамо, це мій хлоп… – Христина не встигла домовити, як мати швидко підскочила до її молодого чоловіка і мало не в обличчя засунула йому […]
У Марини був самотній сусід Володимир. Він розлучився з жінкою і жив сам. Якось раптом чоловік запросив її із сусідкою бабою Наталею до себе в гості. Він накрив стіл, сам плов приготував смачний, квіти на столі поставив… – Свято у тебе якесь, Володьку, чи що?! – хитро запитала баба Наталя. – А я без подарунка тут он прийшла… Марина теж чекала на пояснення від сусіда. Який же оце привід для зустрічі? Одягнулася вона красиво, причесалася, підфарбувалася… Володимир у сорочці з краваткою, урочисто підвівся з місця. Жінки затамували подих, не розуміючи, що відбувається
Містечко було невелике, але гарне, з доглянутими вулицями та будинками старої забудови з акуратними фасадами, мініатюрними балкончиками та невеликими палісадниками біля під’їздів. В одному з таких будинків на три поверхи […]