Світлана прокинулася пізно. Сьогодні вихідний, можна було трохи поніжитися в ліжку. – Світлано, каву будеш? – запитав Дмитро, коли дружина зайшла на кухню. – Так, не відмовлюся, – Світлана прикрила рота рукою і солодко позіхнула. – Що, не виспалася? – посміхнувся Дмитро. Світлана мотнула головою. – Дмитро, мені треба тобі щось сказати, – раптом сказала дружина. – Я тебе слухаю, – коротко відповів чоловік. Світлана вдихнула більше повітря, видихнула, заспокоюючись, потім вимовила: – Дмитро, я хочу розлучитися! Дмитро заціпенів. – Як розлучитися? Чому? – чоловік здивовано дивився на Світлану, не розуміючи, що відбувається
– Як мені все набридло! – Світлана кинула сумочку на диван. Дмитро навіть не відреагував на випад дружини. Він звик, що вона іноді бурчить. Та й її проблеми не дуже […]
У нас з чоловіком співпали відпустки на початку жовтня. Ми мріяли про відпустку в Карпатах, де ще не були. Завжди їздили влітку і тільки на Азовське море, ну а тепер обрали інший варіант. Ми заздалегідь забронювали невеликий будинок в селі недалеко від Яремче, біля річки. Так довго чекали на відпустку! Діти навіть зайвий раз нічого не випрошували, бо знали, як сильно ми витратилися. Мріяли, як дивитимемося на гори на заході сонця, насолоджуватимемося дзюрчанням води і чистим повітрям. Але в життя були інші плани. В однієї жінки замовила парне молоко, в іншої – домашні яйця купила і сир. Діти встигли познайомитись із сусідськими дітьми-підлітками. Син їм планшет показував – хлопці аж верещали від захоплення. Я дивилися на ці краєвиди, зелені хвилі навкруги аж до неба і мені не вірилося, що метушня, робота і домашні справи залишилися в Києві. Доньці 14 років. Дивлюся, вона поклала око на хлопчика-сусіда, брюнета років 16. Прокидається щоранку, щоб подивитися, як він корів виганяє. Той помітив, як вона виглядає, підійшов, кинув камінчик у вікно. А я підглядаю в прочинені двері
У нас з чоловіком співпали відпустки на початку жовтня. Ми мріяли про відпустку в Карпатах, де ще не були. Завжди їздили влітку і тільки на Азовське море, ну а тепер […]
Петро і Катя одружувалися. Свято було в самому розпалі. Гості веселилися, танцювали. -А тепер, дорогі молодята, слово для привітання надається мамі нареченого, – оголосив тамада. – Дорогі Петро і Катя, – почала Алла Вікторівна. – Дозвольте мені, в цей знаменний день, привітати вас з одруженням… Говорила вона дуже довго, так що навіть гості втомилися і зайнялися своїми справами. І, нарешті: – А ще я хочу вручити вам цей шикарний подарунок! Алла Вікторівна дістала зі своєї сумочки красиву коробочку і вручила її молодятам. – Дякую вам! – усміхнулася Катя, швиденько відкрила подарунок і… всі гості ахнули від побаченого
-А тепер, дорогі молодята, слово для привітання надається мамі нареченого, – оголосив тамада. -Дорогі Петро і Катя, – почала Алла Вікторівна. – Дозвольте мені, в цей знаменний день, привітати вас […]
Батько бере до себе Матвія кілька разів на місяць, іноді з ночівлею. Приблизно так само і Неля Юріївна чинить. Іноді Настя просить колишню свекруху взяти онука в п’ятницю ввечері і до неділі. І щоразу бабуся просто дивується тому, як погано одягнений її онук
— Так і сказала? А нічого, що в хлопчиська є батьки? Син твій аліменти платить досить непогані, – обурюється подруга Нелі Юріївни. – І вистачає ж совісті? — Із совістю […]
– Мамо, тато мені подзвонив і все розповів! Ти справді подала на розлучення?! – одразу запитала Марія, коли прибігла до матері додому. – Ти точно хочеш все знати? – похмуро запитала Наталя. – Так. У нього хтось є? – запитала донька. – Не зовсім, – якось підозріло відповіла Наталя. – Якщо у нього нікого нема, то чому ти вирішила розлучитися? – округлила очі Марія. – Я дещо дізналася про твого батька, – тихо сказала жінка. – Що ти дізналася? – не заспокоювалася донька. – Ось дивись, – Наталя дістала телефон, відкрила якесь фото і повернула екран до доньки. Марія глянула на фото і ахнула від побаченого
— Вітя, посидь зі мною на балконі! Такий місяць сьогодні… Гарний! — Наталка подивилася на чоловіка, який після вечері зібрався лягти на диван у їхній новій квартирі з шикарним видом […]
Ну куди така гора грошей на їжу? Так ми на квартиру років 20 збиратимемо. І не може стільки коштувати їжа, треба якось економніше бути, готувати простіше. Я жив один, я теж не сліпий. — А куди там він жив один, – усміхається Марина. – Квартиру орендував, та й зараз орендує через під’їзд від матері своєї. До неї на вечерю йшов, від неї контейнери забирав для обіду на роботі і для сніданку. А у вихідні він і три рази до матусі бігав, за винятком тих днів, коли в нього Ліля бувала. Але, напевно, не рахував, не замислювався, що харчування – основна стаття витрат у сім’ї
— Ну, може, ти й права. Дозволила б я Лілі цей самий пробний шлюб, не довелося б зараз розлучатися, – каже сестрі Марина. – Але ти ж знаєш, батько проти […]
Олег повернувся додому з роботи. – Ганно! Я вдома! – гукнув він до дружини з порога. Але у відповідь була тиша. Чоловік роздягнувся і пройшов до кімнати. На кріслі сиділа його дружина, закутавшись у плед, вона плакала. – Ганно …? – обережно спитав Олег. – Що з тобою? – Як ти міг?! – вигукнула Ганна, витираючи сльози. – Не зрозумів? – Олег сів поряд. – Я бачила тебе сьогодні! З твоїм сином та другою дружиною! – несподівано вигукнула Ганна. – І я тепер про вас все знаю! – Другою дружиною? З сином? Ти про що? – Олег здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Ганна та Олен одружилися два роки тому. Випадкова зустріч у метро призвела до шлюбу та планування дитини. Але, на жаль, вже півроку результату не було. Ганна вкотре вийшла з жіночої […]
Олег дістав свій телефон і відкрив список контактів. Він довго дивився на номер своєї колишньої дружини Світлани… Але так і не наважився зателефонувати. Чоловік вимкнув телефон, жбурнув на диван. Що він їй скаже?! – Привіт це Олег. Я 12 років тому пішов від вас із сином. Не хочеш пообідати? Олег підійшов до вікна. – Може, пройтися? – подумав він. – Подихати свіжим повітрям. Чоловік спустився у підземний паркінг, сів у свою дорогу машину. Автівка безшумно виїхала надвір. Олег повернув у парк. Він вийшов з машини і раптом застиг. Чоловік не вірив своїм очам
Сонячний день манив прогулятися. Крізь листочки дерев пробивалися теплі промені. Хотілося дихати на повні груди, посміхатися перехожим і не думати ні про що. Саме таким безтурботним видався ранок і в […]
Марія зайшла в кімнату і сіла на диван. По телевізору не було нічого цікавого. Дивлячись на екран вона непомітно задрімала… Розбудив її нерішучий стукіт в двері. Вставши з дивана, жінка пішла до дверей. – Іду-іду! – гукнула вона. Подивившись у дверне вічко, вона побачила якусь незнайому жінку. – Я вже тут, – сказала Марія і відчинила двері. На порозі стояла молода дівчина. – Здрастуйте! Ви – Марія Іванівна? – запитала вона. – Привіт, так, саме вона я і є, – відповіла Марія. – Ти що до мене? Жінка дивилася на незнайомку і не розуміла, що їй тут треба
– Мені теж хотілося б поїхати з вами в село. Востаннє була там минулого року. Сумую за рідними місцями, – сказала мати Ніні. – Ой, мамо, можливо, ти забула, що […]
Посеред ночі вона приперлася до нас, щоб рахувати подаровані гроші. Рома вже має зразкову матір: розуміючу, гарну господиню, правильну. Звичайно, другу таку жінку не знайти, але невістка має розуміти, що вона і так №2. Коли Роман розлучився з Тонею, його мама стрибала до стелі сусідів згори. От би тепер синочок знайшов гідну жінку! Але Ромчик одружився зі мною. Вона не закочувала очі, коли в суботу ввечері її ввічливо просили помити вікна і накрити на стіл перед приходом подружок свекрухи. Валентина Павлівна поправляла на мені весільну сукню, примовляючи: «Танюшко, погано погладила тут, складки утворилися». Я здивувалася: «Валентино Павлівно, все нормально із сукнею. І я Олена». Свекруха сердито глянула на мене: «Ну так, ти не Тоня». На бенкеті Валентина Павлівна 30 разів назвала мене Тонею. Голосно скаржилася своїй сестрі, що нова невістка багато їсть. Під час першого танцю відсунула мене убік і вальсувала з Романом. А її тост я ніколи не забуду
Мамо мого чоловіка Валентина Павлівна дотримується принципу, що у світі є дві думки – її та неправильна. Другий принцип полягає в тому, що її Ромчик вартий найкращого. Рома вже має […]