Мамо, коли ти вже повернешся додому? В мене своє життя, діти, проблеми, а тут ще й татові догоджай, – сказала дочка по телефону. – А тато що, немічний, щоб ти йому догоджала? Бери свою сумку і їдь додому. Теж мені знайшовся, принц датський. Нехай вчиться жити, не маленький

– Мамо, коли ти вже повернешся додому? В мене своє життя, діти, проблеми, а тут ще й татові догоджай, – сказала дочка по телефону. – А тато що, немічний, щоб […]

– З твоєї вини, моя дружина зараз лежить у лікарні! Якого рожна ти їй сказала, ніби я вирішив з нею розлучитися? Вирішила нас розвести? У тебе нічого не вийде! – Гаркнув на мене свекор

Коли ми зупинилися біля дверей квартири свекрів, ми зрозуміли, що вони знову лаються. – Давай ти перший зайдеш, – зніяковіло посміхнулася я. Тимофій байдуже знизав плечима і смикнув ручку дверей, […]

І у молодості дід мій був прудкий до жіночої статі, сама ж повелася на його промови медові колись, хоча вже й не дівчинка була, він у мене другий чоловік як-не-як. Та бачити натура його з роками не стала розсудливою, а навпаки тільки посилилася

І у молодості дід мій був прудкий до жіночої статі, сама ж повелася на його промови медові колись, хоча вже й не дівчинка була, він у мене другий чоловік як-не-як. […]

— Сьогодні ми з Ларисою подали заяву до РАЦСу, за місяць я одружуся, – просто, як про щось само собою зрозуміле, повідомив чоловік, – Тягнути більше нікуди. — Одружуєшся? – пересохшими губами перепитала Аня, – А як же я? Наше весілля? Ми ж минулого тижня з тобою підбирали кафе

Аня їхала майже порожньою трасою, на автоматі перемикаючи швидкості. Дорога попереду, освітлена яскравим світлом фар, розпливалася через сльози, що застилали очі, серце стискалося від болю й образи. Три роки! Три […]

А віднедавна ситуація ще більше погіршилася. Софія Романівна практично втратила всі навички самообслуговування, не могла самостійно їсти, не визнавала ніякого одягу, а свої природні потреби справляла, де доведеться. Підгузок вона зривала, не встигала дочка його вдягнути, пелюшки летіли слідом… Не дивно, що від такого життя Женя стала нервовою, смиканою, змученою

Діана мовчки дивилася на ще молоду, сповнену сил жінку, що сидить зараз перед нею із застиглим на гарному доглянутому обличчі виразом безвиході й безпросвітної туги, і не впізнавала в ній […]

Ні вже, дорогенький, гроші ці спільні і розпоряджатися ми ними будемо спільно, за взаємною згодою. — Та як ти не зрозумієш! – Денис стукнув кулаком по столу, – Наді мною вже всі мужики на роботі сміються. Ти, кажуть, Денисе, як вічний студент, десятий рік на громадському транспорті катаєшся. Звісно, у них же у всіх машини, у кого гірші, у кого кращі, але всі на колесах! Розумієш, усі! Один я, як біла ворона

— Бачила? Олексій, сусід, джип собі купив, новий! – Денис увійшов у квартиру, роздратовано кинув зв’язку ключів на полицю в передпокої і, не знімаючи взуття, пройшов прямо на кухню, де […]

Я вперше вирішила придбати для себе щось дороге та значуще, але тепер мої діти та чоловік на мене скривджені.

Після весілля ми з чоловіком жили разом з його матір’ю. Свекруха мене не любила і не приховувала цього. Я намагалася не попадатися їй на очі дуже часто. Однак, моїх дочок, […]

Наталя приїхала у квартиру своєї матері, якої нещодавно не стало. В квартирі бабусі Ганни зараз жив син та невістка Наталки. Жінка хотіла забрати деякі речі матері. Двері були відчинені, Наталя тихенько зайшла. У спальні було чути голос Насті, невістка розмовляла з кимось по телефону. – Не буду їй заважати, – вирішила Наталя, і вже хотіла було зайти у кімнату матері, як раптом її увагу привернула одна фраза невістки. Наталя підійшла ближче до спальні невістки та сина, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови Насті… і аж рота відкрила від почутого

— Алло, Наталко, ти не можеш приїхати, мені щось недобре. Денис із Настею залишили мені Вітю і пішли в гості, не можу додзвонитися до них. — Знову лишили? Та що […]

Марто, а на тумбі біля твого Дем’яна є стакан з водичкою для зубів?, – сміючись розпитували мене подруги. Мене це не турбувало, бо хоч Дем’ян мені і в дідусі годиться, він забезпечував мене і моїх донечок з ніг до голови. – Ви мені просто заздрите!, – відповідала я і була впевнена, що ніщо не помішає нашому щастю. Але це не так. Дем’ян загримів в лікарню. Я поставила його на ноги, але після, його покинула. Я не збираюся до останнього піклуватися про цю людину. Я просто втомилася

Після кількох розчарувань я таки зустріла свого ідеального чоловіка. Мене не турбувала різниця у віці, якій дивувалися мої батьки та друзі. Сумніви виникли лише тоді, коли чоловік потравив до стаціонару. […]

Марина посмажила картоплю на вечерю і чекала на чоловіка з роботи. Відкрилися вхідні двері, Валерій повернувся додому. – Привіт, вечеря вже готова! – усміхнулася Марина. Раптом жінка помітила, що чоловік чимось невдоволений. – Щось сталося? – запитала вона. – Щоб завтра, коли я прийду додому, у квартирі не було ні тебе, ні сина, – процідив крізь зуби чоловік. – Що ти таке говориш? – захвилювалася дружина. – Я тобі вірив, я любив тебе, а ти що зробила? Забирайтеся з мого життя! – вигукнув Валерій. – Коханий, ти про що? – Марина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Ми можемо пожити у тебе кілька тижнів? – стомлено запитала у двоюрідної сестри Марина. – Я отримаю зарплату, винайму квартиру, і ми відразу з’їдемо, обіцяю! Рита окинула дівчину оцінюючим […]