Світлана дістала з холодильника домашню курочку, швидко її запекла, приготувала картопляне пюре. Зібрала вечерю у контейнер, красиво одяглася і вирушила на роботу до чоловіка – зробити йому сюрприз. Дорога до офісу чоловіка зайняла близько півгодини. Світлана вийшла з машини, зайшла в будівлю, піднялася на поверх де був кабінет Леоніда. Хотіла було постукати, як раптом почула сміх та розмови з-за дверима. Причому сміялися двоє чоловік і жінка. Мимоволі Світлана дослухалася до розмови Леоніда та якоїсь незнайомку і… остовпіла від почутого
Ранок видався на диво сонячним. Крізь тонкі фіранки, прикрашені вишивкою у вигляді польових квітів, промені пробивалися до спальні. Світлана ліниво потяглася. Чоловік вже пішов працювати. Вони познайомилися сім років тому […]
— Як це — не готовий? — здивувалася Ніна. — Єгоре, ти що таке кажеш?! Ми стільки років прагнули, ми стільки сил і грошей витратили на те, щоб стати батьками! А тепер ти не готовий?
Сина мені подарувала інша жінка, — зізнався чоловік — Не потрібна мені дитина! — кричав Єгор. — Ніно, у нас немає грошей, щоб її виховувати! Я не хотів, щоб ти […]
Віктор вирушив на зустріч зі своїм сином. Сьогодні вранці Андрій зателефонував до батька і попросив про зустріч поза домом. Голос у нього був напружений, але Віктор вирішив, що це через швидке весілля сина. Вони зустрілися у ресторанчику неподалік будинку. Батько потягнувся, щоб обійняти сина, але той усунувся. Віктор помітив, що обличчя Андрія було похмуріше за хмару. – Андрію, що з тобою? – промовив Віктор. Замість відповіді Андрій дістав із кишені фотографію. – Ось, як ти це поясниш? – крізь зуби промовив син і простягнув фото батьку. Віктор гляну на фотографію і заціпенів від побаченого
– Вітя, одягни бордову краватку, вона краще підходить до твоєї білої сорочки, – розпорядилася дружина Людмила, прискіпливо оглядаючи його зовнішній вигляд. Тяжко зітхнувши, чоловік послухався. Сьогодні вони вечеряли разом із […]
Настя вже не першу годину намагалася вкласти доньку спати, але маленька Наталка вередувала і все ніяк не хотіла засинати. Раптом, з кухні долинув дзвін скла, що розлетілося по підлозі. – А це ще що таке? – здивувалася Настя і поспішила до джерела шуму. Підійшовши до дверей кухні Настя почула, що за дверима її чоловік Андрій розмовляє зі своєю матірʼю. – А це вже цікаво, – подумала жінка, зрозумівши, що розмовляють вони про неї. Анастасія прислухаючись до розмови чоловіка та свекрухи і застигла від почутого
Дзвін скла, що розлетілося по підлозі, порушив тишу вечора. Анастасія застигла, прислухаючись до того, що відбувається за стіною кухні, де ще секунду тому чулися приглушені голоси свекрухи та чоловіка. “Знову”, […]
Жити з татом ти хочеш? З татом? – Її голос був ледь чутний. Ти залишила нас у цій халепі– Ти знаєш, що він тобі обіцяє. Вероніко. Це лише слова. У нього нічого немає. Він не дотримає жодної своєї з обіцянок.
Брат Вероніки завжди був таким безтурботним. Якусь мить дівчина просто дивився на нього, думаючи, як сказати йому правду. Як йому пояснити, що наші мрії про краще життя — лише ілюзія? […]
В Аліни не стало матері. Після прощання, до жінки підійшла її сестра Марина і передала невелику коробку з-під цукерок, обмотану скотчем. На коробці, фломастером великими літерами було написано «Аліні». – Це тобі! Я в маминих речах знайшла. Твоя спадщина. Відкривати не стала. Думаю, нічого цікавого, – хитро посміхнулася Марина. Ця дивна усмішка важко зачепила Аліну. Вона забрала коробку та пішла додому. Відкрити коробку Аліна зважилася пізно увечері. У коробці лежав якийсь зошит. Аліна взяла цей зошит, прочитала його і… остовпіла від прочитаного
Після прощання з матірʼю, сестра Марина передала коробку Аліні. Коробка невелика, з-під цукерок «Київ вечірній», обмотана скотчем, де чорним фломастером великими літерами було написано «Аліна» . – Це тобі, я […]
Марійка розвішувала в саду одяг. Раптом хтось підійшов ззаду і заплющив їй очі долонями. – Хто це там?! – засміялася Марійка. Вона вибралася з обіймів, повернулася, і аж застигла від несподіванки. Перед нею стояла її міська подруга Іра! – Іро, це ти? Як же ж це? Ти не поїхала на море? Оце так! – дивувалася Марійка, обіймаючи подругу. – Не поїхала, – сказала Іра. – Батьки туди, а я сюди до тебе в село. На квартиру пустиш? Я полотиму город і збиратиму гриби. Дівчата засміялися. І тут Іра раптом замовкла. Вона побачила, що Марійка якось дивно посміхається і дивиться на ворота. Ірина обернулася й остовпіла
Марійка з Ірою вчилися разом. Поки вони проходили практику, Іра часто запрошувала вечорами до себе додому Марійку. – Приходь, сьогодні печиво з тобою спечемо. Мати хороший рецепт знайшла. І чайку […]
Петре, я починаю хвилюватися, чи доживу я до онуків, – почала я говорити до сина одного разу, коли ми сиділи за вечерею. Він подивився на мене трохи весело і відповів: “Мамо, я розумію, що ти б хотіла онуків вже і зараз, але я поки не готовий. Можливо, тобі допоможе собака. Що ти кажеш?”. У цей момент я відчула, як з-під моїх ніг пішла земля
Мій син Петро завжди був красивим і харизматичним. Ще з підліткового віку навколо нього крутилося багато дівчат, які ним захоплювалися. Як мама, я спочатку просто раділа такій ситуації. Я бачила, […]
– Який у тебе гарний одяг! – захоплено промовила свекруха. – Коли він тобі стане не потрібний, віддаси мені
Побачивши сім’ю майбутнього чоловіка, я зрозуміла, що у цьому шлюбі мені має пощастити. Свекри були далеко не бідними людьми, що означало лише одне: свекруха тягнути із нашої родини не буде. […]
Ганна приїхала в село до батьків. – Щось ти, доню, стала частіше їздити додому, – зауважила мати. – Сумуєш, чи що? Як там робота? Як навчання? – Навчання добре, – сказала Ганна. – Робота як робота. Стараюся, хоч і набридає. Але треба, значить – треба! – А кому треба? – не зрозумів батько. – Молода дівка, називається. Працює, наче змушують. Ганна, як сиділа за столом, так і заплакала. Хотіла піти, та мати пригорнула її до себе. – Що ж ти моя дівчинко? – казала вона. – Хто ж тебе туди відправляв? Тільки ти сама вирішувала. Тут Ганна визирнула у вікно і аж стрепенулася від побаченого
Ганна познайомилася з Тетяною, коли вступала на навчання у місті. Обидві дівчата були сільськими і це їх зблизило. – А я вже тут на роботу влаштувалася, приїхала заздалегідь і кімнату […]