Галина з чоловіком весілля не робили, бо грошей зовсім не було. Так і стали жити на орендованій квартирі. А одного дня до Галини приїхала хрещена мама з села, сказала, щоб вона все кидала і їхала в село, там бабуся і дідусь лежать, їм потрібно допомагати. Галина з чоловіком кинула роботу, взяла двох дітей і поїхала до рідних. Стала стареньких доглядати: купувала молоко та фрукти. Чоловік відремонтував велику хату. А дідусь з бабусею стали вже й на подвір’я самі виходити. Так і гроші відкладені скінчилися. Якось стала Галина помічати, що старенькі сердиті якісь ходять

Я хочу розповісти вам сумну історію, яка нещодавно сталася з моєю подругою. Галина допомагала встати на ноги своїм хворим родичам, а вони, замість подяки, просто підступно і не по-людськи виставили […]

Катерина аж зажурилася, коли син Петро сказав хто його наречена. Вона була з дуже багатої родини, а Катя – жінка проста. Вона позичила багато грошей, щоб зробити гарний подарунок на весілля, та свати відразу сказали, що з бідною родиною зятя вони спілкуватися не будуть. Після весілля Петро з жінкою переїхали жити в столицю, матері звістки не дав. Про переїзд Катя дізналася від сусідів. Вона дзвонила синові, писала листи, але він так і не відповів. Відтоді минуло 20 років. За цей час Петро жодного разу не відвідав матір і сестру. Зараз в Катерини важкий період в житті, вона дуже сумує за сином

Катерина зовсім одна виростила двох дітей. Вона не шкодувала останніх сил, щоб підняти їх на ноги. Однак син зрадив її. Коли синові Петрові було всього 10 років, а дочці Ользі […]

– Тітко, а коли ви збираєтеся додому? – не задумуючись, спитала Неоніла. На що старенька здивовано відповіла: – Я до тебе назавжди. А хіба ти мене не доглянеш? – Ну, у мене діти, чоловік. Хіба вам так погано у своїй хаті? У той же день тітка зібрала речі і зі сльозами на очах пішла геть. А на прощання сказала слова, які жінка не може забути вже багато років

З Неонілою Максимівною ми випадково зустрілися в Карпатах на відпочинку. То ж, так, між іншим, я запитала її про її дітей і відразу зрозуміла, що це питання для неї є […]

Жодної духовки! Після цього рецепту ви перестанете купувати магазинний хліб

Свіжоспечений хліб на сковороді: повітряний м’якуш і хрумка скоринка. Покупний хліб ніколи не зрівняється із домашнім, приготованим власноруч. Не вмикайте духовку: випікайте хліба прямо в сковороді! Смачний, як не крути: […]

Світлана від початку не схвалювала шлюб свого сина Ігоря з простою дівчиною Мариною. Лише у останні дні свого життя вона пошкодувала про свою поведінку.

Світлана Іванівна, познайомившись із Мариною, яку привів її син Ігор, висловила своє несхвалення професії дівчини як вчительки та її скромного походження. Вона сумнівалася в тому, що Марина підходить як дружина […]

– Свекруха дзвонила, твій брат розлучається, – сказала за вечерею Ліда до чоловіка. Сергій промовчав. – І що ж ти мовчиш? Підтримуєш братика? Адже він трьох дітей залишає, – завелася Ліда. – Лідо, заспокойся. Не залишає він дітей. Якщо вони розлучаються, значить на те є причини, – Сергій відсунув тарілку і вийшов з кухні. Ліді здалася дивною так реакція Сергія на цю новину. А наступного дня Ліда повернулася додому з роботи, і побачила на столі якийсь лист. Жінка прочитала його і застигла

Ліда і Сергій прожили разом 25 років. І раптом-розлучення. Що трапилося? Як люди, які прожили стільки років, можуть розбігтися? А діти? Ліда познайомилася з Сергієм, будучи студенткою, приїхавши вступати до […]

Олена подзвонила у двері. – Здрастуйте, Ніна! – привіталася вона з жінкою, що відкрила двері. – Ви мене, напевно, не знаєте. – Знаю, – відповіла господиня. – Мені Вітя вас показував. Проходьте. Олена увійшла, присіла на стілець, і почала здалеку. – Скажи, ти любиш свого сина? – запитала вона. – Чому ви таке питаєте? – здивувалася Ніна. – Та я хочу щоб ти віддала свого сина мені, – раптом сказала Олена. – Що? – не могла повірити у почуте Ніна

Олені Павлівні було 56 років, чоловікові Віктору Петровичу – 59, коли у сім’ї настали зміни. Спочатку чоловік зачастив у найближчий магазинчик, незабаром перед виходом за покупками став красиво вбиратися та […]

Анастасія важко зітхнула і витерла сльози. – Треба в магазин сходити. Хоч хліба й картоплі купити, – вирішила вона. Жінка кивала на вітання сусідів, але намагалася не говорити. Соромно було за свого сина Юрка. Анастасія пішла у дальню крамницю – там знайомих менше. Купила хліба, трохи картоплі, пару цибулин, і поволі пішла назад. Раптом біля неї зупинився великий джип, з якого вискочив якийсь чоловік і кинувся до неї. – Анастасія Валентинівно, здрастуйте! – радісно вигукнув він. – Ви хто? – жінка застигла від здивування. Вона уважно глянула на чоловіка й ахнула

-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш гульбанити, на роботу влаштуєшся… […]

Тоня прийшла на могилку чоловіка, трохи прибрала, прополола бур’ян. – Ось, Юра, прийшла я, – тихо говорила Тоня. – Я собі гарну діляночку прикупила, поряд з тобою. Жінка розмовляла з чоловіком, ніби він досі поряд. – Юра, я тут подумала, може верстат твій та інструменти продати комусь, – продовжувала свій монолог жінка. Раптом за два метри від могилки Юрія Антоніна помітила якось чоловіка, який уважно прислухався до її розмови. – Доброго дня. У мене до вас пропозиція! – загадково сказав незнайомець, підійшовши до Тоні

Антоніна відчинила стару шафу і дістала сорочку. – Тоня, ти що, не роздала Юрині речі? – запитала сусідка Галя. – Щось роздала, а от цю сорочку шкода. Юрко її хотів […]