Сергій вийде з ванної і почув, як його гукає дружина. – Що цього разу? – байдуже спитав він, зайшовши на кухню. – Та ось хочу показати тобі відео показати, – якось підозріло сказала Марина. – Пф-ф… І всього? – усміхнувся він. – Та скинь ти мені його, а я завтра, як настане час, подивлюся. – Ні, ти подивишся це зараз! – раптом попросила Марина тоном, що не терпить заперечення. – Ого. Як ми заговорили… Ну гаразд, давай, – здивувався Сергій. Він сів на стілець. Марина натиснула на кнопку, і почався фільм. Сергій переглянув відео дружини і… ахнув від побаченого
— Може, ти припиниш діставати мене на ніч дивлячись? – пробурчав Сергій. — А може, ти припиниш будувати з себе ображеного? – парирувала Марина. — Чому на тобі немає обличчя […]
— Хлопчика забрали одразу, матері сказали, що його не стало, але син був живим. То звідкіля взялася відомова написана на дитину, хто так невдало пожартував з долею Ганни та Олексія, хто забрав їхнього сина
Телефонний дзвінок потурбував ранкову тишу квартири і змусив Ганну відірватися від улюбленого заняття. Вона відклала вбік п’яльця і зняла слухавку. Незнайомий жіночий голос здався їй злегка схвильованим: — Ганна Сергіївна […]
– Тобто я нас забезпечую, а ти хочеш на мене ще й дитину скинути? – У якому сенсі «скинути»? Це і твоя дитина теж, якщо що! Олексій, виявивши ввечері на столі тарілку магазинних пельменів, а не набір із трьох домашніх страв, страшенно злився. – Чоловік із роботи прийшов, і навіть поїсти нормально не може! Що це за фігня покупна? – Льош, часу не вистачило. Якби ти забрав Софійку з садка, наприклад, я точно встигла б щось смачне приготувати. З того моменту від Олексія посипалися претензії: себе запустила, донька весь час плаче, вдома бардак. Плюс не забував регулярно нагадувати, що він за все платить, і я натомість зобов’язана забезпечувати його прасованими сорочками, триразовим харчуванням та ласкою. На мої пропозиції хоч раз на тиждень запрошувати людину для прибирання чоловік бурчав: «А ти тоді на що? Дружина в домі має затишок наводити, а не сторонні люди!»
З чоловіком у нас давно було щось не те. Після народження доньки я пішла в декрет, і чоловік заробляв на потреби родини сам. Грошей у сім’ї не особливо поменшало, – […]
Ігор повернувся додому з роботи, зайшов в коридор. – Валю, а це що в коридорі? Андрій не всі речі забрав? – гукнув Ігор. – Ні, – озвалася дружина. – Речі Андрія ми перевезли ще три дні тому. – А це тоді що? – запитав Ігор, відштовхнувши ногою валізу біля дверей. – Це твої речі, – Валя вийшла в коридор, витираючи руки рушником. – Ми кудись їдемо? – з усмішкою спитав Ігор. – Ігоре, я просто виконую обіцянку, яку дала тобі багато років тому, – якось підозріло додала Валентина. – Яку ще обіцянку? Ти про що? – Ігор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
– Валю, а це що в коридорі? Андрій не всі речі забрав? – гукнув Ігор через всю квартиру. – Ні, – озвалася Валентина. – Андрію ми всі перевезли ще три […]
Тут Валерій мав рацію: мама знову запропонувала дещо, на її думку, дуже креативне. Цього разу потрібно було не збирати їм гроші на перший внесок за іпотекою, а продати квартиру батьків невістки, в якій вони зараз жили
— Мамо, ну чому ти все вирішуєш за нас? – Валерка роздратовано дивився на Ніну Петрівну. — Тому що, я краще знаю! – категорично відповіла та. – У мене досвіду […]
Ніна весь день почувала себе погано, жінка відпросилася з робити і вирушила додому. – Зараз прийду додому, відпочину в тиші, можливо стане краще, – думала вона дорогою додому. Підійшовши до своєї квартири, Ніна відкрила двері своїм ключем, тихо зайшла в коридор. Сіла на пуф, щоб зняти чобітки. Раптом, Ніна почула, шум який долинав з кухні. – А це ще що? – здивувалася вона. Жінка кинулася на кухню і побачила там свою свекруху. – Аліна Ігорівна?! Що ви тут робите?! – вигукнула вона. Ніна придивилася до того, що робить свекруха і остовпіла від побаченої картини
Холодний жовтневий вітер гнав по вулиці пожовкле листя. Аліна Ігорівна, щулячись, поспішала до знайомого під’їзду. Її маленька квартирка давно не бачила ремонту та й рахунки за комуналку знову зросли. А […]
Олег з дружиною Поліною та її сестрою Тетяною приїхали на поїзд заздалегідь. Вони зібралися на відпочинок. У купе Олег прибрав під сидіння валізи. Всі переодяглися. – Добре б на четверте місце ніхто не прийшов, пам’ятаєш, як ми колись їхали в купе вдвох? – запитала Поліна чоловіка. – І не кажи, класно було! – підтримав дружину Олег. Але сам непомітно і якось тривожно подивився на годинник. А потім взагалі чогось вийшов у коридор… Таня теж вийшла і дивилася, як метушаться люди на платформі. Раптом повз вікно пробіг якийсь скуйовджений хлопець. Олег глянув на нього, загадково зітхнув і поспішив у купе
– Ти мені поясни, чого це ми знову маємо брати із собою твою Тетяну? Ми ж хотіли вдвох відпочити?! – з явним невдоволенням спитав Олег дружину. – Ну, ми ж […]
Максим Петрович коротко розповів, як опинився тут, а потім помітив на підвіконні відкритий блокнот із зображенням своєї дружини. Сумнівів не було, це Світлана. Її усмішка, її локони і родимка над верхньою губою. Наче це не олівцем намальований портрет, а справжня фотографія. — Це хто на портреті? – запитав Максим, не уявляючи навіть, що відповість старий друг. — Моя дружина, – сказав той і помовчав, прикривши очі
Максим Покотило був одним із найуспішніших людей свого краю. Щоправда, не завжди. Багато в житті пережити довелося, перш ніж знайшов Максим Петрович справу всього свого життя, і поступово розпочатий у […]
Я не знаю, за що це на мою голову і голову мого сина. Приходжу я до них, значить, кілька днів тому і розумію, чому ж не одразу покликали. Ну як мені вмовити сина покинути цю жінку і забути про неї, як сон? Ну, платити аліменти ще на свою донечку, а ці старший і майбутній найменший – нащо вони нам? Я проти була одруження сина з жінкою, яка вже мала дитину. Та хто ж мене послухав! І ось після двох років життя в Англії з двома дітьми, невістка Олена повертається з круглим животом! Син мене перед тим заїхав забрати і поки до них їхали, пояснив: ну, так сталося, це життя. Там у Олени щось швидкоплинне сталося, для неї це нічого не означає, почуттів нема
Я не знаю, за що це на мою голову і голову мого сина. Та розповім свою історію спочатку, розраховуючи на вашу підтримку і поради. Я була заміжня один раз, чоловіка […]
— Бачиш як заговорили! Треба ж, шановні люди, соромно їм! А відколи це в нас праця ганебною стала? З яких це пір у нас працювати соромно? Ніби як у школі викладають, що всяка праця у нас у пошані, всяка робота потрібна та корисна. Це з чого раптом я вас зганьбив? Невже десь посеред міста купу в штани наклав на очах у всього чесного народу? Або мільйон вкрав, та з вами не поділився
Вероніка соромилася свого діда. До сліз соромилася, до червоних щік. У всіх діди, як діди, пристойні на вигляд люди похилого віку, а в неї що? Дід двірником працює! І добре […]