Це ж Анна, донька Зої. Пам’ятаєш?, – шепотілися під магазином жіночки, коли побачили мене. – В них же з Павлом Кириленком така любов була. Здається, вона так і не вийшла заміж. І Павло скільки років вже самотній. Може це таки доля, – говорили вони. А по моїй шкірі пішов мороз. Стільки років минуло, а історія нашого кохання, а точніше, розставання, досі на слуху. Я ж щоб “забутися” на ті заробітки і подалася. З того часу майже тридцять років спливло
– Це ж Анна, донька Зої. Пам’ятаєш?, – шепотілися під магазином жіночки, коли побачили мене. – В них же з Павлом Кириленком така любов була. Здається, вона так і не […]
-Хто піде настільки дітей, де ж ви беретеся на мою голову. Питала мама. Було їх семеро коли тато вже не витримав і пішов в світ за очі, бабуся казала що він просто поїхав на заробітки і скоро повернеться.-Хай мати вже за голову береться
Про матір Вікторії говорили всяке, найлагідніше що вона просто безтолкова. В наш час її б назвали емансипованою бо вона шукала жіноче щастя і ніяк не могла знайти з нашим батьком […]
– А як вона на одну свою зарплату житиме, ти подумав? – умовляє свекруха мого чоловіка
Зовиця зображує поранену в серце трепетну лань, свекруха з виглядом всесвітньої скорботи тисне чоловікові на мізки, а я від усього цього цирку в шоці. Моєму чоловікові сорок років, мені тридцять […]
Рідна донька обдурила стару матір, зайняла в неї останні rроші та залишила замеpзати у селі. Але раптом доnомога надійшла дуже несподівано.
Останні приготування йшли вже повним ходом. Варвара ретельно запакyвала свої речі, бо донька обіцяла відвезти її до себе до міста на початку листопада. Хоча й Варвара не хотіла залишати свій […]
Все почалося тієї осені, коли Оля прийшла до мене вся в сльозах. А через два тижні мені вже хотілось її виставити за двері
Все почалося тієї осені, коли Оля прийшла до мене вся в сльозах. Вона мовчки сіла на диван і, не дивлячись мені в очі, почала говорити. Її руки тремтіли, а голос […]
Що, Христино? Не спілкується таки з тобою твій син? – запитала мене одна моя родичка, з якою я випадково на ринку перетнулася. – Ні, – кажу. – Ні син, ні невістка, ні онуки не хочуть зі мною говорити. – Уявляю, як тобі прикро. І що будеш робити? – А нічого робити не буду. Подивлюся, що вони без мене робитимуть. Хоча, чесно тобі скажу, мене як маму душа болить, так мені тяжко, що не передати словами
– Що, Христино? Не спілкується таки з тобою твій син? – запитала мене одна моя родичка, з якою я випадково на ринку перетнулася. – Ні, – кажу. – Ні син, […]
— Ну, що ти, Алінко, мене так офіційно називаєш? Клич мене тепер мамою, а я зватиму тебе донькою
Нещодавно сталася не найприємніша ситуація, яка досі викликає у мене легкий шок і змушує задуматися, як вчинити далі. Мені 26 років, і півроку тому я вийшла заміж. Не стомлюватиму вас […]
Я собі так подумала, Тетяно, що свій ювілей святкуватиму не в ресторані, а дома. Приїде і дочка і невістка, всього мені наготують, торт Лариса вже замовила в своєї подружки, – сказала мені сестра за дві неділі до свого ювілею. Я ж до того часу вже собі і наряд на базарі новий прикупила, бо ж не так часто я по ресторанах ходжу і подарунок, мікрохвильова піч, вже в кладові запакована з бантиком чекає свого часу
– Я собі так подумала, Тетяно, що свій ювілей святкуватиму не в ресторані, а дома. Приїде і дочка і невістка, всього мені наготують, торт Лариса вже замовила в своєї подружки, […]
А потім, здається я придумала все. Ніч надворі, а я в курник. Шельми ці поки сонні, вирішила я їх помітити. Кожній на спині зеленкою мітку поставила. А що? Вони білі всі, як одна, а зеленку видно добре. Пораділа я, що так все придумала. Якщо тепер до сусідів і проберуться, то відразу видно де мої
Усі ми потроху старіємо. І що старшими стаємо, то більше усвідомлюємо цінність зустрічей не тільки з близькими, а й із далекими родичами. З кожним роком згадується дедалі більше троюрідних, четвеюрідних […]
А ось до речі хлібопічка, тобі її в позаминулому році подарували, нова зовсім, а нам не потрібна. Чим не подарунок? — Передаровувати начебто погано? – засумнівалася Валентина. — Та облиш, ніхто ж не дізнається про це. А хлібопічка крута, ми нею захоплювалися, ти навіть захотіла сама хліб пекти, але видно не зберешся вже
— Вони вважають нас багатими і напевно чекатимуть від нас дорогих подарунків. Пам’ятаєш, як твоя тітка Наталя нашим будинком захоплювалася? Ну, звісно, наш дім трохи кращий за їхню стару хату, […]