Сін сказавши, що мені треба працювати։ Мій син заявив, що не зобов’язаний піклуватися про мене. Я й уявити собі не міг, що мій син так зі мною вчинить
Одного разу син повернувся додому і приголомшив мене новиною: вони з Христиною одружуються. Я спробувала пояснити синові, що треба хоча б пожити разом кілька місяців, притертись один до одного – […]
Марія вийшла з автобуса, тримаючи в руках важкі пакети з продуктами. Біля хвіртки на хвилину зупинилася, милуючись своїм будинком. Він у неї невеликий, але затишний, збудований ще чоловіком, якого не стало давно. Кожен кущик у садочку, кожне деревце зберігали сімейні спогади. Зайшла в хату, а там невістка. – Маріє Богданівно, ми тут подумали. Можливо, вам варто пожити у своєї сестри, нам місця буде мало тут всім
Марія вийшла з автобуса, важко утримуючи в руках важкі пакети з продуктами. Сьогодні вона готувала святкову вечерю – Микола з Уляною мали приїхати. Марія дуже раділа, що син нарешті знайшов […]
Я гроші заробляю, наліво не ходжу, подарунки дарую, поїздки оплачую… Чому ти приходиш додому з таким кислим виразом обличчя. – Ілля відірвався від телевізора і невдоволено глянув на дружину
— Я гроші заробляю, наліво не ходжу, подарунки дарую, поїздки оплачую… Чому ти приходиш додому з таким кислим виразом обличчя. – Ілля відірвався від телевізора і невдоволено глянув на дружину. […]
— Оце так, ось і був я начебто дурнем весь свій вік. А чому? Усе гнався не за тим, що всередині, а що зовні. Красу виглядав, а не душу… Ех, якби повернути молоді роки, то одружився б я з тобою, Марійко, найдобрішою жінкою, яку я тільки бачив… – витер очі Федорович
Марія Іванівна виходила на пенсію. Сім’ї їй Господь не дав, напевно, через скромну зовнішність і ще скромніший характер. Круглолица, зеленоока, із сильними руками і широкою спиною, вона навіть була більше […]
Переписувати свою квартиру на твою маму я не буду, нічого не підпишу, це моя квартира, – відповіла я. – Твоя мама тебе послала до мене з цим папірцем
Увечері я ніяк не могла знайти ноутбук. Виявляється, він лежав на дивані. Знову мій чоловік Артем не поклав його на місце! Відкривши браузер я здивувалася: Артем забув закрити останню вкладку. […]
Кохання без поваги та чесності нічого не варте, – відповіла Оля. – Прошу вас, йдіть. Я надішлю документи на розлучення через адвоката
– Юр, ти не забув, що сьогодні ми йдемо вибирати обручки? – Оля ніжно обійняла свого нареченого, заглядаючи йому в очі. – Звичайно, не забув, сонечко! Мама якраз учора радила […]
Я зробив коханій дівчині пропозицію руки та серця в день святого Миколая. Я думав, що цей день буде незабутнім. Втім, так і сталося, оскільки Леся відповіла мені впевненим “ні”. Та я не здався і пішов до її матері. Від неї я й дізнався всю правду
Я зробив коханій дівчині пропозицію руки та серця в день святого Миколая. Я думав, що цей день буде незабутнім. Втім, так і сталося, оскільки Леся відповіла мені впевненим “ні”. Та […]
Виявилося, що нескінченні мобільники це ще квіточки. Спочатку на новий рік я отримала від благовірного здоровенну чавунну сковорідку. Мовляв, ідеальний посуд для приготування стейків. Втомилася я від потрібних і корисних подарунків. Свекруха гордо вручила мені на день народження соковижималку зі словами: «Щось синочок зовсім бліденький, корисного йому явно не вистачає!» Мало того, що ця бандура півстолу зайняла, то її після кожного використання півгодини мити ще треба було. Коли дізналася, що я нею не користуюся, влаштувала сцену. Сердито шипіла: «Ну й навіщо я тобі тоді дарувала?!» На що я їй чесно відповіла, що гадки не маю
У нас у сім’ї завжди було прийнято дарувати один одному якісь милі дрібниці. Тобто не те, що тобі потрібно, а речі, які ти хотів би отримати, але сам точно не […]
Того вечора Борис, повернувшись додому, не застав ні Леру, ні дітей. Вони поїхали до Тамари Михайлівни, щоб перечекати бурю і зібратися з силами, перш ніж розпочати все з чистого аркуша
– Отримала? Валеріє! ну навіщо ти так? – Борис стиснув пальці в кулак і потер забивши кісточки. – Тепер рука болітиме… І в тебе щока опухла! Ну чому не можна […]
Мої наївні уявлення зникли одразу, як тільки я побачила її на порозі. Валентина Іванівна приїхала з торбами. І не з маленькими валізками, а з величезними господарськими сумками. Я ще пожартувала: — Мамо, ви що, всю квартиру з собою привезли? Вона засміялася: — Це вам на новосілля і на Новий рік! Ми занесли ті сумки в кімнату, і я з цікавістю почала розпаковувати. Але вже через кілька хвилин я зрозуміла, що мене охоплює справжня паніка. Перше, що дістала, — тапки. Тапки були нові, неношені
Ось ми і святкуємо перше свято у своїй новій оселі. Світла, простора, нова, з чудовим видом з 16-го поверху — справжня мрія. Ми з чоловіком нарешті переїхали, і я вже […]