Після вчорашнього готувати для зовиці з дітьми мене тепер точно ніхто не змусить після такого “прийому”. Насіння і смажені макарони!
Після вчорашнього готувати для зовиці з дітьми мене тепер точно ніхто не змусить після такого “прийому”. Насіння і смажені макарони! Але – про все по-порядку. Сестра чоловіка, Наталя, хоча й […]
Денис Вікторович зачинив магазин о дев’ятій вечора і поїхав з роботи додому. На півдорозі раптом зламався його автобус. Всіх висадили чекати наступного. Денису Вікторовичу залишилося до його будинку всього кілька зупинок. І він вирішив піти пішки. – Людей багато, та й коли ще той наступний приїде… – подумав чоловік. Через пів години ось вже і його вулиця. Ліхтарі світять, але якось безлюдно, всі вже по хатах розійшлися… Несподівано у кущах почувся якийсь шурхіт. Денис Вікторович зупинився, уважно придивився звідки йде звук, як раптом сталося несподіване
Кожен знає, як нелегко бути самотнім, а в похилому віці особливо. Настає такий момент, коли людина раптом втрачає все, і життя здається пустим і безглуздим… Саме так трапилося з Денисом […]
Віра стояла біля вікна, трепетно чекаючи на приїзд чоловіка – не терпілося повідомити радісну новину. Машина заїхала до гаража, але Андрій довго не піднімався. – Дивно, може щось сталося? – подумала вона. Вона не могла більше чекати і побігла вниз. Андрій сидів у машині з відчиненими дверцятами і розмовляв по телефону. Віра тихенько підійшла ближче, прислухалася до розмови чоловіка і застигла на місці. – Це кінець! – тільки й подумала вона і безсило опустилася на підлогу
– Я більше не можу так жити, – тихо сказала Віра. Андрій не чув, як вона увійшла до кімнати. Він глянув на дружину, намагаючись визначити, що їй вдалося почути. Її […]
Батьків Марії не стало рано. Один за одним пішли – спочатку батько, а потім і мати… Залишився їй батьківський будинок в селі, який Марія зі своїм чоловіком Віктором відремонтували. Була це у них як дача… Марія саме їхала з міста в село, як раптом побачила свого знайомого Михайла й підсіла до нього. – Привіт, Михайле. До міста приїжджав? – запитала вона. – Привіт. Так, приїжджав. Ось подарунки прикупив дітям. А ти чому одна? Де Віктор? Марія якось дивно подивилася на нього і в неї раптом заблищали очі. Михайло не розумів, що відбувається
У селі Петрівка, що розкинулося на пагорбі біля лісу, народ живе дружний і працьовитий, веселий і дуже забобонний. У селі життя у всіх на очах, і діда Михайла всі знають, […]
Ганна з самого ранку крутилася перед дзеркалом. Вона зробила гарну зачіску, випрасувала весь одяг, а потім ще й приготувала тортик. Дівчина хотіла зробити сюрприз своєму коханому Миколі. Ганна вийшла на вулицю, сіла в таксі й приїхала до будинку Миколи. Поспішаючи, вона побігла сходами нагору. Ганна підійшла до квартири Миколи і раптом побачила, що двері прочинені. – Дивно, – подумала дівчина і тихенько зайшла всередину. З кімнати Миколи чулася приємна музика. Ганна зняла пальто і взяла пакет з подарунком. Вона відкрила двері в кімнату Миколи і так і застигла від побаченого
Ганна їхала в автобусі і не могла стримати сліз… Яка ж вона нерозумна, що не погодилася святкувати Новий рік з бабусею… Зараз би не було всі цих розчарувань, як зараз. […]
Поїхати до рідних чоловіка на Миколая ми планували зарані, бо давно їх не відвідували. Тому за кілька днів до поїздки ми поставили вдома живу ялинку, щоб до нашого повернення уже відчувався новорічний настрій. Моя мама, поки нас не було, вона мала доглянути за хом’ячком, нагодувати рибок і полити квіти. У неї давно є наші запасні ключі. Ми повернулися додому сьогодні ввечері, втомлені, але задоволені. Я зайшла у вітальню й на мить застигла. Замість нашої живої ялинки стояла велика, новенька штучна ялинка. Вона виглядала дуже ефектно: симетрична, зелена, з гілочками, які виглядали майже як справжні. Але це була не наша ялинка!
Поїхати до рідних чоловіка на Миколая ми планували зарані, бо давно їх не відвідували. Тому за кілька днів до поїздки ми поставили вдома живу ялинку, щоб до нашого повернення уже […]
Коли ми зайшли до її квартири, мене одразу вразив аромат свіжозапеченого м’яса, випічки й різноманітних спецій. На столі вже стояли страви, які можна було б назвати витворами мистецтва. Домашній холодець, олів’є, кілька видів маринованих грибів, фарширована риба, млинці з ікрою, пісочний пиріг, кілька салатів, які виглядали так, ніби їх щойно подали в ресторані. — Проходьте, діти, сідайте! — привітно сказала Надія Станіславівна, коли ми зайшли у вітальню. Та я ні до чого не приторкнулася через ці ложки
Та я ні до чого не приторкнулася через ці ложки! Вчора на Миколая нас запросила до себе мама мого чоловіка Роми Надія Станіславівна. Це було наше перше свято в її […]
— Максиме, ну знаєш, я вже не знаю, як твоїй мамі пояснити, але я не хочу таких свят, які у нас вийдуть через твою маму. У нас знову буде повен дім її кавалерів чи друзів. Мене це вже дуже втомлює. І я не хочу її тут бачити з її друзями і женихами. Чоловік підняв голову від ноутбука й подивився на мене здивовано: — Ти ж знаєш, яка вона. Мама завжди така була. Ну що тут поробиш?— Максиме, це не “завжди”. Це щоразу гірше! Ось скоро новорічні свята, а я вже знаю, що на нас чекає. Твоя мама приведе когось нового — чи то кавалера, чи то подругу, чи то взагалі цілу компанію. І що мені з цим робити? Адже мені їх годувати і обслуговувати!
Свекруха у мене ще молода, активна, розлучена. Має купу подруг, друзів і займається питанням влаштування свого особистого жіночого щастя. От звідси і всі мої проблеми. — Максиме, ну знаєш, я […]
– Не буде жодних розмов! Це мій дім, і я хочу провести тут свято так, як я вважаю за потрібне! – рішуче промовила свекруха
Андрій та його дружина Ольга, дотримуючись своєї традиції, вирішили відзначити Новий рік на дачі у матері чоловіка – Валентини Іванівни. Вони вже третій рік поспіль збиралися там, щоб відзначити свято […]
Ти що, справді уявила себе італійською синьйорою? Не сміши людей? Хто там тебе в старості догляне? – сестра моя ніяк не хоче сприймати інформацію про те, що я вирішила квартиру свою в Україні продавати. Я думаю, що Люба просто сподівалася, що я впущу її в свою квартиру, адже сестра живе з дочкою і її дітьми, внуки вже підросли, їм усім там місця мало. Але я їй ніколи нічого такого не обіцяла. Квартиру я здавала, поки мене не було, а плату за оренду забирав син з невісткою. Син теж не вельми радий, що я таке собі надумала
– Я про тебе, Катерино, краще думала, їй Богу. Інші заробітчанки квартири купують, а ти вирішила продавати? Не була я в твоїй Італії і бути не хочу, але одне точно […]