Останній раз, коли мама мені телефонувала, то просила, щоб я трохи грошима допомогла, бо вони з батьком хочуть купити моїй меншій сестрі квартиру. Я в такому подиві була, що й не передати, бо грошей таких я не маю, ми й самі з чоловіком квартиру орендуємо. Надії батьки подарували автомобіль, тепер он на квартиру збирають. А я відмовила мамі, лише запитала, коли вже вони квартиру куплять мені

Іноді мені все таки здається, що я маючи велику родину, я залишаюся зовсім самотньою людиною, ні допомоги не маю, ні підтримки особливої від них я не бачу, хоча постійно горнуся […]

Більше року тому не стало моєї свекрухи. Мама чоловіка залишила їм у спадок квартиру з сестрою на двох. Ще за життя вона говорила, що продасте цю квартиру і гроші розділите порівну, лише тоді між вами суперечок не буде ніколи. Зовиця була не проти і чоловік мій мовчав, а коли до діла дійшло, то вже сестра по-іншому заспівала

Досить частенько помічаєш, що є ж такі люди, напевно кожен із ними в своєму житті зустрічався та спілкувався – прибідняються вони завжди, щоб не мали вони та як би не […]

Ти що, отак повз рідну маму пройдеш, і навіть не зупинишся, не запитаєш, як в мене справи? – підтупцювала до мене моя мама в своїх коронних туфельках на невеличкому каблучку. Я зупинилася, хоча і справді не мала жодного настрою з нею говорити, та уникнути зустрічі було неможливо. – Чого тобі? Я поспішаю на роботу, – сухо відповіла я матері, і стала її уважно роздивлятися. А вона зовсім не змінилася

– Ти що, отак повз рідну маму пройдеш, і навіть не зупинишся, не запитаєш, як в мене справи? – підтупцювала до мене моя мама в своїх коронних туфельках на невеличкому […]

Після чергового роману чоловіка, про який Ірина дізналася випадково, вона сказала йому, що хоче розлучення. Той відреагував спокійно – мовляв, нікуди від мене ти не дінешся, а захочеш піти – залишишся ні з чим. І ошелешив, що будинок, в який вона 14 років вкладала свої гроші, записаний на його маму – в разі розлучення Ірині не дістанеться нічого. Ірина все ж вирішила довести справу до кінця

Початок жовтня був похмурим і холодним. Ірина присіла на лавочку, бо сьогодні у неї був важкий день. Зранку вона побігла на роботу, вчителькою у своїй сільській школі вона працює вже […]

Не любила Вероніка ніколи до матері своєї їздити в село. Їй було соромно за маму. Мати у неї темна, проста сільська жінка, неписьменна, навіть не знала, де Африка знаходиться. Все життя тільки городом своїм займалася. В молодості в колгоспі працювала, я як вже роки дали своє, то працювати так важко не могла, і пішла прибиральницею. А коли мама постаріла дуже, то з хати вже не виходила, а це вже дуже не подобалося Вероніці. Якось вона приїхала в село дуже пізно

У невеличкій хатині мама Вероніки вже давно жила одна. Вона була дуже хорошою господинею, хоча останні роки вже важко їй давалося те господарство та побут. Любила коли до неї діти, […]

Ніхто з гостей на весіллі не здогадувався, що наречений і наречена ледь знають один одного. Усе пройшло, як за найкращим сценарієм. Вже гості розходились по домівках. Світлана допомагала збирати зі столів. – Дякую тобі, дитинко, – ніжно обняла її новоспечена свекруха. – Відпочиньте, а потім ми відвеземо вас із синочком додому. А розлучитесь у будь-який зручний для тебе час

Світлана вже й не думала, що коли-небудь вона ще стане щасливою. Тепер усе її щастя, весь її світ – це її синочок. А чоловіки, видно, не для неї. На дворі […]

А що, цієї четвертинки цибулі і морквинки не можна було додати до супу?, – обурювалася я, коли мама одягла фартушок і почала господарювати на моїй кухні. – А що, воно тобі мішає? Чи їсти просить? Нехай собі лежить. Завтра буду перці фарширувати і використаю решту. Треба, Соломіє, вчитися економити. Я з господарством вже все, сил більше працювати важко в селі немає, – відповіла мама. Але я не знала тоді, що мене чекає до кінця тижня, коли вона нам вареники наліпить

– А що, цієї четвертинки цибулі і морквинки не можна було додати до супу?, – обурювалася я, коли мама одягла фартушок і почала господарювати на моїй кухні. – А що, […]

Якщо вже по-правді, то квартиру купив чоловік, частину грошей додала свекруха, частина позичили і взяли кредит. Борг ми уже повернули, кредит платимо. Квартиру заробив чоловік. Я вклалася тільки трохи, але обставила на свої гроші. У мене є своя квартира, але ми з Микитою вирішили купувати трикімнатну, а мою продати. От перед угодою ми розписалися, без урочистостей і столів, бо треба було на квартиру гроші. Його мамі не сказали, бо самим уже за 40, та й нічого ми не відзначали

Очі Тамари Олегівни іскрили праведним гнівом: – Як ти могла без мого дозволу вийти заміж за мого сина??? Ми дійсно з Микитою не кликали його маму на розпис, більше того […]

Мамин голос в телефоні щовечора читає мені одні й ті самі нотації: – У тебе дочки-студентки, як ти могла їх залишити? Чоловік не був вірним? Та всі вони такі, думаєш, твій батечко кращий? Але я ж заради вас з братом терпіла і навіть не думала про розлучення! Не хочу нікого чути: ні маму, ні чоловіка, ні дочок. Останньою краплею стало те, що він привів свою нову пасію до нас додому і навіть не виправдовувався, коли я прийшла. Після цього я пішла з дітьми до батьків, але потім повернулася і пообіцяла до повноліття молодшої жити з ним. Я не пішла від Руслана. А поїхала. Далеко

Мамин голос в телефоні щовечора читає мені одні й ті самі нотації: – У тебе дочки-студентки, як ти могла їх залишити? Чоловік не був вірним? Та всі вони такі, думаєш, […]

– Тепер сиджу і думаю, прямо уявляю, як вони чекають. Сплять і бачать, як віднесуть мене та спадщину поділять, — сумно каже Марія Дмитрівна

– Тепер сиджу і думаю, прямо уявляю, як вони чекають. Сплять і бачать, як віднесуть мене та спадщину поділять, — сумно каже Марія Дмитрівна. – Та годі тобі, Машо, не […]