Олена тихесенько, щоб нікого не розбудити, пройшла на кухню. Ввімкнула світло і застигла. За столом сидів її колишній чоловік Олег. – Ну і де ти була? – раптом запитав він. Замість відповіді Олена лише знизала плечима. – Я питаю, де ти так довго ходиш? Ніч надворі, – повторив він. – А ти що тут робиш? Ти живеш тепер з іншою родиною? – промовила жінка. – Мене діти пустили, але зараз не про мене. Я питаю, де ти ходиш? – знову повторив Олег. Олена здивовано дивилася на колишнього чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Олена тихесенько, щоб нікого не розбудити, пройшла на кухню. Ввімкнувши світло, вона застигла, за столом сидів її колишній чоловік Олег. – Ну і де ти була? – раптом запитав він. […]

Віра готувала обід, коли в двері подзвонили. Віра подивилася на годинник і здивувалася. – Сини ще у школі. В чоловіка свої ключі, – думала вона. Віра відклала ложку, якою помішувала суп і пішла надвір подивитися хто ж там прийшов. Біля хвіртки стояла жінка в дорогому одязі. – Доброго дня, – сказала Віра. – Віра, доню, ти мене не впізнала? – ніжним голосом заговорила жінка. -Ви хто? – запитала господиня. – Ну що ти Віра? Я твоя мати, – усміхнулася гостя. – Жінко, ви помиляєтеся! Я вже поховала свою маму, – Віра здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

У будинку задзвонив дзвінок. Віра подивилася на годинник і здивувалася. Сини ще мають бути у школі, тим більше вони дзвонять, коли сідають у шкільний автобус. У чоловіка ключі. Вона відклала […]

Марія Іванівна крутила голубці на кухні, як раптом вона почула, що під її вікном хтось розмовляє по телефону. Вона заглянула у віконце і побачила свою сусідку Риту. Марія прислухалася до розмови і застигла від почутого. Жінка одразу взяла телефон і подзвонила сусідці Людмилі. – Люда! Ти вдома? – вигукнула вона у слухавку. – Вдома, вдома! Що хотіла? – неохоче відповіла Людмила. – Новина в мене. Тебе, між іншим, стосується, – заінтригувала Марія Іванівна. Коли Марія Іванівна переказала Людмилі розмову Рити телефоном, то та аж очі вирячила від несподіванки

Рита підійшла до під’їзду. Дзвінок від Олександра її зупинив, і вона сіла на лавку. – Сашко! Я так сумую. Приїжджай швидше, – казала Рита телефоном. – Кохана моя! Почекай. Ще […]

Діана поверталася з роботи додому. Жінка була вже біля під’їзду, коли зустріла свою сусідку Галину. – Привіт, Діано! – усміхнулася сусідка. – З роботи повертаєшся? – Так, – важко видихнувши відповіла Діана. Подруги ще порозмовляли декілька хвилин, і вже збиралися розходитися, як раптом Галина спитала Діану: – Слухай, а що це, у твого Віті коханка молода з’явилася? – Яка коханка? Ти про що? – здивувалася Діана. – Ось дивись, я їх бачила і зробила фото, – Галя простягла подрузі телефон. Діана взяла його, глянула на екран і застигла на місці. – Що це таке? – тільки й вигукнула вона

За сімейними обставинами Діані довелося переїхати з невеликого містечка до себе на малу батьківщину. Розійшлися з чоловіком після двадцяти років життя. Жити з Віктором під одним дахом і навіть у […]

Олена Сергіївна поверталася додому з роботи. По дорозі жінка заскочила в магазин, і накупила два важких пакети продуктів на вечерю. За півгодини Олена зайшла в свій під’їзд, зупинилася біля поштової скриньки перевірити пошту. Раптом, поміж купи квитанцій та рекламних брошур, жінка помітила який конверт. – Дивно, що це може бути? – подумала вона. Олена швидко відкрила конверт, і побачила у ньому декілька фотографій. Вона переглянула фото і застигла від побаченого

Від Олени Сергіївни пішов чоловік. Не по-доброму пішов, тож їй було дуже прикро. Хоча на щось подібне вона вже давно чекала. Олена вийшла заміж у двадцять один рік і наступні […]

Коли чоловік сказав мені, що йде з сім’ї, я якраз чекала другу дитину. Наш старший син, вже підліток, навіть на вулиці перестав з батьком вітатися. Сергій через кілька місяців поїхав з нашого селища разом зі своєю новою дівчиною. Відтоді кілька років я про нього нічого не чула. Про Сергія я майже забула, поки він не постукав у мої двері. У травні, увечері і з дитиною

Ми з Сергієм жили в невеликому селі. Я якраз чекала другу дитину, коли він сказав мені, що йде з сім’ї. Новину я сприйняла важко, але з гідністю, тому без зайвих […]

Я вклала в конверт тисячку, купила невеличкий букет квітів, “Вечірній Київ”, бо дуже люблю ці цукерки, і пішла вітати подругу. Ви собі не уявляєте, яка я була розчарована. На столі було все з неділі, те, що не доїли попередні, “елітні” гості, а я мала, зі ще одною сусідкою, це доїдати. Мені від цієї обвітреної ковбаси і сиру ставало не по собі і до цих салатів я не доторкнулася. Просто провести вечір з ниючим животом, в кращому випадку, я не планувала. Так мені образливо стало. Ми стільки років дружили, а тут на тобі

Я не хотіла йти на ту гостину, але пішла, щоб не образити подругу. Але краще б я прислухалася до свого сьомого чуття. З того, що було на столі, я їла […]

А що тобі не подобається? Зять якось погано на неї впливає, ухвалює неправильні рішення? — В тому й річ, що погано впливає, і рішення він ухвалювати не вміє, тільки ніс задирає, прямо король. До нас із батьком зверхньо, а що він із себе представляє? Прийшов у шлюб із пакетом трусів і дірявими кедами, а тепер він вирішує, чи поїдуть молоді до нас на шашлики. Та й узагалі, він усе вирішує

— Така була самостійна, така з холодним розумом, – засмучується Ольга Павлівна. – А як із цим Вадиком почала зустрічатися, немов підмінили. — Кохання, та й тепер чоловік і дружина […]

— Сашо, що мені робити? Єгору скажу, хіба повірить? Їй сказати? Виверне так, що я свекруха класична, заважаю їм бути щасливими. Промовчати, нехай живуть, може, дівчина за розум взялася? Хоча така навряд чи, колега, до якої вона приїжджала, говорила, що років із 14 злагоди з нею немає: все бігала по хлопцям

Неділя. Ранок. Дзвінок на телефон. Марійка – моя старша сестра. Я завжди хвилююся, якщо хтось дзвонить рано вранці або пізно ввечері. — Сашо, приїжджай! Мені дуже погано! І плаче. На […]