Катя з чоловіком Євгеном вирішили якийсь час пожити в його батьків. Дівчина зазирнула в холодильник і взялася готувати вечерю. Продуктів у свекрухи було мало. Через сорок хвилин запіканка з макаронів і фаршу була готова. Щойно Катя дістала її з духовки, як пришов Євген і його батько. – А що це в нас пахне? – принюхався свекор. – Здрастуйте, Іване Петровичу, – вийшла з кухні Катя. – Я вечерю приготувала. – Привіт, Катерино, ну зараз оцінимо! Іринко, виходь! – гукнув він дружину. – Подивимося, чим нас нова господиня годуватиме, – Ірина Анатоліївна зайшла на кухню. Вона глянула на стіл і руками сплеснула від побаченого
– Євгене, а нам обов’язково їхати до твоїх? – Катя неохоче складала свої речі у валізу. – Катрусю, ти ж розумієш, що нормального ремонту не вийде, якщо ми тут житимемо, […]
Іван приїхав додому пізніше, аніж зазвичай. На порозі його вже зустрічала дружина. Ольга виглядала дуже роздратованою. – Де ти ходиш?! – почала вона. – Я вже годину, як удома! Іван втомлено зітхнув. – Вибач, затримався… – сказав він. – Ну що, дали тобі премію? – нетерпляче запитала Ольга. – Я вже суші нам на вечерю замовила. І сукню собі придивилася – ту саму, червону, пам’ятаєш? Іван похитав головою. – Вибач, Олю, – раптом сказав він. – Грошей немає. Обличчя Ольги спохмурніло. – У сенсі нема? – ахнула вона. – Ти ж казав, що сьогодні маєш отримати премію? Ольга не розуміла, що відбувається
– Синку, будь ласка, глянь, термін придатності на цьому маргарині. Очі вже не ті, ніяк не розберу, а окуляри вдома залишив… Іван обернувся на тихий голос і побачив дідуся в […]
Невістка все частіше стала натякати нам з чоловіком, що усім разом нам тісно в двокімнатній квартирі, онук підростає і йому потрібна окрема кімната тепер. Та нам з чоловіком більше немає де жити, тому ми сказали, що тимчасово на літо поїдемо на дачу поживемо, щоб їм трохи легше було, а самі сподівалися, що діти нас таки хоч на зиму з дачі в квартиру додому заберуть. А нещодавно новину про невістку дізналися, тепер дуже сумніваємося в цьому
У нас з чоловіком є єдиний син – Богдан. 15 років тому він одружився з Вірою, відтоді вона наша невістка. Після свого весілля молоде подружжя стало жити у нас. Ми […]
Наталя Сергіївна зробила рішучий крок, взяла копчений окіст і поїхала з чоловіком з яким познайомилася в мережі. А сиділа б в очікуванні, слухала різні пусті думки, радилася, прикидала, натякала, ображалася, – хто знає, як усе склалося б. Може, ніяк. Час нікого не чекає
Одна жінка поклала у велику сумку копчений окіст. Великий такий, апетитний, золотиста шкірка, рожеве м’ясо з білими прожилками сала. Смачно! Потім поклала сьомги шматок, гарячого копчення сьомга, чудова риба. Головку […]
Я не вірю, що для тебе роботи нема. Просто ти, мамо, погано шукаєш, – каже мені син. – Все це дуже невчасно, адже нам треба будинок добудувати. – Синку, ти напевно забув, що мені вже 70 років, тому мене вже на роботу і не спішать брати, є молодші, – кажу. Валерій невдоволено поставив слухавку, а я про себе подумала, що може воно і на краще, що я роботу втратила, і нову знайти не можу, бо ж я вже на заробітках 22 роки, може вже нарешті досить
– Я не вірю, що для тебе роботи нема. Просто ти, мамо, погано шукаєш, – каже мені син. – Все це дуже невчасно, адже нам треба будинок добудувати. – Синку, […]
Стефо, та купи собі кілограмове морозиво, кинь в камеру, та й коли хочеш, вріж та й посмакуй. В тебе син на заробітках. Он, яку хату звів, а паркан, а брама кована. Та в селі такої краси ні в кого нема. Всі односельчани тільки й дивуються, скільки ж він грошей в неї вклав, – сказала мені продавчиня. Мені так незручно стало, ось я й сказала, що від сина за роки, відколи він одружився, і копійки не отримую. На свою пенсію доярки виживаю
– Стефо, та купи собі кілограмове морозиво, кинь в камеру, та й коли хочеш, вріж та й посмакуй. В тебе син на заробітках. Он, яку хату звів, а паркан, а […]
Нещодавно я вирішила повернутись на батьківщину після 15 років роботи за кордоном, щоб поправити своє здоров’я. Але, як виявилося, донька мала свої плани на мої заощадження.
Я пропрацювала покоївкою в Італії цілих 15 років; жила економно, ніколи не витрачалася на розкіш на зразок кави і постійно відправляла зароблені гроші додому. Я навіть працювала у свої вихідні […]
Тамаро Василівно, у вас стільки вільного часу! Невже вам, як бабусі, не хочеться приділити його онукам? Нам теж треба відпочити. Ми ж молоді!, – не розуміючи мого становища повторювала невістка. Та я вважаю, що приділяю достатньо часу своїм онукам. – У мене є свої плани, Катерино, – відповіла я якомога спокійніше, хоча всередині кипіла. – Я не можу скасувати все відразу. Я буду рада тобі допомогти, але я не можу завжди бути поруч, коли ти тільки захочеш. – Це засмутило Катю і вона пішла “дальше”
Я не хочу бути просто бабусею-нянькою, але моя невістка не поважає моєї думки. Катя зазіхнула на найважче – вона “прикрилася” моїми онуками. Я активна жінка, яка знайшла багато інтересів для […]
До мене на весілля мої батьки не прийшли, спілкування з ними зводилося до ввічливих привітань один одного зі святами. В гості вони не кликали, до нас не їздили. Допомоги батьки нам не пропонували теж, хоча є доволі забезпеченими людьми
Мої батьки – досить забезпечені люди, які останній час звикли до спілкування з рівними по статусу людьми. Але колись вони самі пробивалися з низів, тому мені незрозумілий їхній теперішній снобізм. […]
І ось, Юля заїхала до нього в двокімнатну. Ремонт там був відносно свіжий, щоправда, меблів майже не було, але Артем її запевнив, що все вони разом наживуть. І тут же запропонував вибрати кухню. Пропозиція Юлю здивувала: навіщо замовляти гарнітур в орендовану квартиру? Тут усе й розкрилося, що Артем цю квартиру, виявляється, купив
— Загалом були ми у стосунках два роки, – розповідає Юлія. – Я з 23-х років живу окремо від батьків, у той час, коли роман наш починався, квартиру винаймала. І […]