Усе якось раптом розвалилося, стало неважливим, непотрібним. У неї залишився тільки один сенс у житті й одна радість – її маленьке кафе. Кондитерська справа – те, чим вона жила, те, що вона любила і те, що в неї так добре виходило
З самісінького ранку йшов сніг. Це була справжня новорічна хуртовина, які рідко трапляються в грудні в тутешніх місцях. Маленьке містечко замітало, але його жителі, незважаючи на негоду, поспішали закінчити святкові […]
— А я чула, — бабця Галя хитро підняла брови, — що Олег тепер з іншою жінкою… Боже, не знаю, чи й добре це, — вона прикинулась засмученою, але у її погляді відчувалася якась насолода.— Мамо, — сказала Ніна, сідаючи поряд, — я не знаю, як мені далі жити. Усе так змінилося
Ніна сиділа в автобусі, який мчав її до рідного села. Вікна були запітнілі від холодного ранкового повітря, а думки – заплутані, як павутиння, яке не можна було розплутати. Вона знову […]
Після весілля Оксана стала жити у свекрів. У її батьків вдома тривожно прислухалися до кожного звуку. «Невже повертають? Невже розкрили її справжній характер?» – ці думки не давали їм спокою.
Жив собі чоловік, і була в нього дочка. Дівчина росла гарною, але до роботи не мала ні охоти, ні вміння. Якось придивився до неї один чоловік. Дівчина йому сподобалася, тож […]
Замість того, щоб лая тися зі свекрухою, я вирішила здійснити свій хитpий план. Тепер всі дивуються чому свекруха так обожнює мене
У чоловіка мого є ще два старших брати, вони обидва одружені і з їхніми дружи нами я спілкуюся донині. Колись, коли я ще зустрічалася зі своїм чоловіком, невістки лякали мене […]
— Ну навіщо, Вероніко, навіщо ти притягла цей блохастий дріб’язок! – чоловік і раніше особливо не вибирав слова, а зараз бризкав слиною і отрутою. – Ну що ти вічно створюєш якісь проблеми? То, ця непотрібна зараз, дитина! Тепер ця тварина! Ти знущаєшся наді мною? – погляд чоловіка був жорстким, жорстоким і злим. — Валеро, за нашої несумісності ця дитинка немов диво, – прошепотіла Вероніка. – І кошеня, воно таке гарне, маленьке. Ну що, я мала пройти повз
Вероніка йшла вулицею, акуратно переставляючи ноги – жінка була при надії, дитина довгоочікувана, та давалась дуже важко. Походи по лікарях вимагали сил, часу і грошей. — Тітонько, тітонько! – почула […]
Цього року я вперше пішла на Різдвяну вечерю в нашому будинку. Організувала її сусідка Оксана, щоб зібрати всіх самотніх мешканців. Вона поставила довгий стіл посеред кімнати, накрила його білою скатертиною та прикрасила свічками. Там я зустріла Романа, який сидів самотньо біля вікна
– Ви цього року теж одна на Різдво? – запитав мене сусід Роман, стоячи на порозі моєї квартири з тарілкою гарячих вареників. Його погляд був теплий, але водночас такий, ніби […]
Додому я приїжджаю раз в рік, на Різдво. А в цьому році я приїхала наперед, ще в середині грудня. Перед тим попередила усіх дітей про свій приїзд, і сподівалася, що вони мене зустрінуть як годиться. Старшу доньку, яка залишилася жити біля мене в селі, я попросила, щоб вона зробила мені голубці, бо в Італії я дуже скучила за ними. Але, донька чи то забула, чи не захотіла їх робити. А коли по приїзду я їй нагадала про це, вона віджартувалася, що в мене тепер багато часу, і я сама зможу собі їх зробити. Це стало неприємним фактом для мене, адже зробити голубці не так вже і складно, максимум треба витратити всього годину часу. Та донька не вважала за потрібне це зробити для мене просто для того, щоб мене потішити
В Італію я поїхала, як і більшість жінок, заради дітей. У мене їх троє, дві доньки і син. Я їх дуже люблю і дуже ними пишаюся. В 42 роки я […]
Придивившись, вона зрозуміла, що це номер телефону. У кошеняти є господар, але як сказати про це доньці? Ольга не знала, як їй вчинити. Якщо повернути кошеня господареві, то Василина засмутиться, та й Степан прийняв дитину. Але, з іншого боку, десь є господар Малинки, і він дорожить нею, раз вказав свій номер телефону на нашийнику вихованця. Першим поривом було викинути нашийник, щоб не засмучувати домашніх. Але
— Матусю, будь ласка, подивися в ці очі! – Василина почала пхикати, знаючи, що це точно подіє на матір. Кошеня зробило боязкий крок у бік людей, немов відчуваючи, що говорять […]
Ввечері Стефанія погасила світло, щоб колядники не прийшли. Не те, що вона не хотіла їх бачити, а просто не мала чим їм за коляду віддячити. Вже збиралася старенька спати, як почула таки спів під вікном. Глянула у вікно – а це поштарка Галина з двома своїми племінниками прийшла колядувати. – Дякую, Вам, діти, за коляду, але я не маю чим вам віддячити. Хіба помолюся за вас, – щиро зізналася старенька. – Так нам подяки і не треба, ми прийшли, щоб повечеряти з вами, я все принесла, ви не хвилюйтесь, – стала щебетати Галина, і не чекаючи запрошення, зайшла до хати
Ранок у Стефанії виявився непростим. Багато снігу і не намело, але порозчищати на дворі треба було, бо ж Різдво на носі. Старенька взяла мітлу і лопату, взула свої старі чоботи, […]
Старша жінка голосно висловила своє обурення, коли мати передала сину пакети з продуктами. Але після того, як мати відповіла цій літній пані, мені захотілося стоячи аплодувати.
Нещодавно я стала свідком дуже цікавої ситуації в супермаркеті, яка змусила мене захотіти аплодувати одній жінці стоячи. Я зайшла в магазин за продуктами. Біля каси в черзі переді мною стояла […]