У Алли не стало батька. Микола Васильович був багатим бізнесменом – спадщину залишив велику. На поминки приїхали молодші брат і сестра Алли. Першим приїхав Руслан. Він явно погульбанив і був веселий. Чоловік ходив по будинку батька, оглядав речі, обговорював ціну, щось фотографував, прикидав… – Ось і дочекалися! – заявив він Аллі. – Добре, що тепер грошима можна буде вільно розпоряджатися. – Може, ми батька спершу проведемо? – сказала Алла. – Та годі тобі, сама мабуть чекала з нетерпінням цей день! – махнув рукою Руслан. Їхня сестра Люда поводилася на поминках схоже. Алла дивилася на них і думала, що родичі навіть не уявляють, який сюрприз їх чекає попереду
– Та з якого дива він тобі все залишив?! А ми що?! – сварився до Алли її рідний брат Руслан. – Ми, взагалі-то, такі самі права маємо! – Це не […]
Свекруха стояла на нашому порозі з валізкою і посміхалася янголятком. У них з сяким-таким свекром виник конфлікт, дивитися вже один на одного не можуть, от вона і буде жити з нами, з дитинкою допомагати. Місяць тому це сталося, я хочу вказати їй на двері, сил вже ніяких немає. Алла Степанівна тридцять п’ять років з батьком чоловіка прожила, незважаючи на всі його викрутаси. Її все влаштовувало. А тут раптом настала точка неповернення, і вона приїхала до нас, мало не в капцях. Живе у нас увесь цей час. І це вже не смішно. У нас маленька студія! Цю квартиру батьки чоловіка колись йому купили. Жені тоді був 21 рік. Відтоді він живе окремо від батьків. Квартиру обставив та відремонтував на свій смак. П’ять років тому сюди переїхала і я. За цей час ми купили хорошу побутову техніку, зробили ремонт у ванній. Але недавно я дізналася, що квартира так і залишилася оформленою на свекруху
Свекруха стояла на нашому порозі з валізкою і посміхалася янголятком. У них з сяким-таким свекром виник конфлікт, дивитися вже один на одного не можуть, от вона і буде жити з […]
Діано, я вийшла заміж втретє! Я зустріла чоловіка рік тому, і через вісім місяців він зробив мені пропозицію. Ми просто пішли до РАЦСу, а потім запросили друзів на вечерю. Нічого серйозного. Але я просто закохана. Я щаслива і задоволена, – сказала мені подруга юності. Я її привітала від щирого серця і побажала щастя. Однак мені потім довелося піти в кафе випити кави і випустити все це через сльози. Вона заміжня вже втретє. А що не так зі мною
Не знаю, мабуть, мені просто не щастить з чоловіками. Можливо, я сама винна, і я випромінюю якусь дивну енергію на оточуючих. Але за все моє життя на шляху траплялися тільки […]
Ольга прийшла на день народження подруги. У ресторані було шумно. Зібралися гості. – Олечко, як я рада тебе бачити! – біля Ольги сіла її знайома Марина. – А я думала, ти не прийдеш. – Іменинниця вмовила, – сказала Ольга. – Ой, а ти знаєш… – почала Марина, але раптом біля входу з’явився новий гість. – Ігорю, нарешті! – іменинниця Інна помахала гостю рукою. – Знайомтеся, це Ігор, мій давній друг… Ігор виявився чудовим оповідачем. – А ви були в Парижі? – раптом запитав він Ольгу. – Ні, – сказала та. – Я б міг розповісти докладніше, – Ігор присунувся ближче. – Може, сходимо на каву? – Вибачте, мені пора! – Ольга раптом встала. Ігор застиг від несподіванки
– Олю, ну ти чого? Це ж просто день народження! Невелика компанія, всі свої, – Інна з занепокоєнням дивилася на подругу, яка розсіяно помішувала каву, що вже охолола. – Інно, […]
Рита вже солодко спала, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка, неохоче відкрила очі, глянула на екран телефону і побачила, що дзвонить її мама. – Мамо, що сталося? Ти чому так пізно дзвониш? – сонним голосом запитала Рита. – Доню, біда у мене! Приїдь до мене! – майже плачучи сказала Галина Миколаївна. – Терміново приїдь! Рита одразу вскочила з ліжка, швидко одяглася, сіла в свою машину і вирушила до будинку матері. Жінка припаркувала автомобіль біля воріт, зайшла на подвірʼя і ахнула від побаченого
Цей день Галина Миколаївна згадувала з тремтінням у тілі до останніх днів. У вухах часто лунали слова сина, прокидалася постійно від поганих снів, у яких поверталася та остання розмова. Але […]
Інна Михайлівна зручно вмостилася на дивині, щоб дивитися свій улюблений серіал. Раптом, пролунав дзвінок у двері. – Павло? Що ти тут робиш? – здивувалася жінка, побачивши на порозі свого сина з валізою в руках. – Я від Олі пішов! Можна я в тебе поживу? – запитав він. – Як пішов? – сплеснула руками жінка. – Це через мене? – Мамо, до чого тут ти, – зітхнув син. – Ти не все знаєш, синку, – Інна Михайлівна вийшла з кімнати і повернулася з великим пакетом. – Ось дивись. Павло взяв пакунок з рук матері, відкрив його і остовпів від побаченого
– Знаєш, Павло, – Оля, нарешті, вирішила сказати те, що дано просилося назовні, – ти сам створив цю ситуацію. І якщо ти не можеш поговорити зі своєю мамою, шукай додатковий […]
Поліна готувала на кухні вечерю, колу у двері подзвонили. Жінка швидко витерла руки об рушинк. Вийшла в коридор, відкрила двері і побачила на порозі незнайому жінку, з якою було ще двоє дітей. – Ви до кого? – одразу запитала Поліна. – Вибачте, а Сергій тут живе? – відповіла незнайомка. – Так, він живе тут, – здивовано промовила Поліна. – А що вам від нього потрібно?! – Розумієте…, я сестра Сергія, – раптом сказала жінка. – Сестра? Але як це можливо? У Сергія немає ні братів, ні сестер! – Поліна здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
– Та яка ти господиня? Не зрозумій, хто! Он, дивись, бруд по кутках! Олексій сварився так, що, напевно, всі сусіди чули. Тані було дуже ніяково і наче соромно. Так, вона […]
Випадково підслухала розмову невістки з сином, де вона скаржилася, що їй вже набридло готувати. Мама все це почула й зробила свої висновки.
Леся Володимирівна вже давно мала намір навідати онуків у столиці. Час летів швидко, але вона все ніяк не могла наважитися. Дорога далека, а місто вона не дуже полюбляла. Від міського […]
І одного разу вона вийшла трохи пізніше з дому, коли приїхав Діма, бо допомогла тітці Тані спустити банки із закрутками в льох. І побачила, як сестричка Олена цілує її Діму, обвивши його руками за шию. Побачивши Катю, Діма зняв її руки з себе і подивився винувато. Але Катя кинулася геть, вона бігла вулицею, не відчуваючи під собою ніг. Сльози застилали її обличчя. Отямилася на краю села, впала під великий дуб, закрила обличчя руками й розридалася
Катрусі було шість років, коли від неї пішла мама. Вона чекала братика, коли мамі стало зле і її відвезли в лікарню. А звідти вона не повернулася, і братика теж ніякого […]
І чого ти досі дуєшся, мамо. Давно пора все забути, вже стільки часу пройшло, – повчає мене син Максим. – Мені, Максиме, банк не дає про все забути, – нагадала я йому. І це чиста правда. Чотири роки тому мій син Максим одружився, і відтоді я все ще відчуваю себе в боргу – не тільки перед банком, але й перед власним сумлінням. Весілля сина стало для мене переломним моментом в житті, я навіть ніколи не думала, що моя єдина дитина може так зі мною вчинити
– І чого ти досі дуєшся, мамо. Давно пора все забути, вже стільки часу пройшло, – повчає мене син Максим. – Мені, Максиме, банк не дає про все забути, – […]