Дід натягнув окуляри і, повільно стукаючи вказівними пальцями по клавіатурі, набрав текст і натиснув «Відправити». — Тут можна зробити так, щоб мені могли писати тільки ті, хто в мене в друзях? — Звичайно. Потрібно ось сюди натиснути, на налаштування приватності. — Тисни, зараз у друзі буде додаватися. І точно, менше ніж за хвилину в кутку профілю горіла червоненька цифра «1»

Про те, що вони не пасують одне одному, Лев Валентинович зрозумів, коли прочитав у її анкеті: улюблена страва – окрошка на кефірі. — Це взагалі законно? – запитав він у своєї […]

— Так, Людо. Я – виховала. Про Іру жодного слова поганого в селі не скажуть, нема за що її карати. А ось Маринку треба лупити, скільки сивини мені додала, поганка. Усе, що ти мені тут розповіла, так, була річ, тільки не з Іркою, а з Маринкою. Адже ми з нею поговорили, все начебто владнали, я тобі і говорити нічого не хотіла, а воно бачиш як вийшло, правда очі коле онученяті, вирішила підстрахуватися, та на Ірку свою провину перекласти

— Ну здрастуй, сестричко моя дорога! Спасибі тобі за шоколадку, напевно смачна дуже була, тільки й пробувати її не стала, тобі назад передала. І каблучка теж підійшла, тільки мені чужого […]

— Слово надається матері нареченого! – скомандував ведучий і всі погляди звернулися на розчервонілу Анну Іванівну. Обмахуючись величезною листівкою, вона піднялася і завела святкову промову, суть якої зводилася до того, що Артем виріс чудовим сином, бо вона, його мати, не спала ночей, не перестаючи піклувалася про нього, виховувала, щоб він виріс «людиною»!  — І… Головне! Я хочу піднести молодятам розкішний подарунок! Ось: чотириста тисяч гривень

— Артеме, я не зрозуміла, вона що, пожартувала?— Ні. — Слухай, як так можна, а? — Ти не знаєш мою матір. Можна, та ще й не так! – відповів чоловік.Настя сиділа […]

На хрестини онука свекруха прийшла, та такий подарунок приготувала, що всіх нас просто ошелешила – свою нову квартиру вона записала на нашого сина. З часом стосунки з свекрухою у нас налагодилися настільки, що я з нею раджуся у всіх важливих справах, бо вважаю, що так правильно. Вона тоді причетність до родини відчуває. В ту квартиру ми жити не пішли, вона досі зачинена стоїть. Ми з чоловіком самі придбали житло, і дуже цим пишаємося. А ще, це дуже скріпило нашу родину, так шо я свекрусі навіть вдячна за її пильність, яку вона проявила спочатку, не прийнявши мене

– Ти з нею не одружишся, не пара вона тобі, – шипіла в півголоса мама Сергія, сподіваючись, що я ще сплю в своїй кімнаті і нічого не чую. – Мамо, […]

Та щоб я ще туди поїхала! От розповім по-порядку, ви теж випадете в осад і мене підтримаєте. Я вже й не знаю, чи залишати племінниці будинок в селі, от чесно. Я живу в селі, моя сестра давно закордоном. Я не маю рідних дітей, але заміжня. Правда, в друге. Живемо з чоловіком гарно, тримаємо господарку і обробляємо чималенький город. З того і живемо. Вже пенсіонери. У мене таке враження, що нас просто «не пустили переночувати»!

Та щоб я ще туди поїхала! От розповім по-порядку, ви теж випадете в осад і мене підтримаєте. Я вже й не знаю, чи залишати племінниці будинок в селі, от чесно. […]

Ніякого бажання щось робити і навіть повертатися додому з роботи! А все тому, що у мене мама з молодшою сестрою приїхали на кілька днів погостювати, а сидять вже тиждень! Поки я на роботі, вони нишпорять кругом і перебирають речі, хазяйнують на повну! Намагаюся щось їм сказати – вони це все повз вуха. Купила вчора вранці продукти, поки були з чоловіком на роботі, а Славко в садочку, мама перепсувала їх усі, готує якісь варева, нікому не потрібні, цілими каструлями

Ніякого бажання щось робити і навіть повертатися додому з роботи! А все тому, що у мене мама з молодшою сестрою приїхали на кілька днів погостювати, а сидять вже тиждень! Поки […]

“Марино це ти. А ти змінилася, чого так постаріла?”. І треба ж було таке, зустріти його через 40 років, ще коли на дворі спека, в черзі за морозивом. Правду кажуть не було б щастя та нещастя помогло

Марина говорила сама собі, що цього чоловіка вона в житті точно не забуде. Вони з Сергієм разом вчилися в школі та ходили на драматичний гурток. І треба ж було таке, […]

Оксана повернулася додому раніше, колега по роботі попросила помінятися змінами. Жінка увійшла до квартири, тихо поклала ключі на тумбочку та пройшла на кухню. Посуд немитий у раковині, на столі крихти. Їй стало неприємно, що ні невістка, ні чоловік не могли прибрати за собою. Прикривши двері на кухню, вимила посуд, і вирушила спати. По дорозі у спальню обережно заглянула в кімнату до Віри. – І де ж це вона? – здивувалася жінка, не виявивши невістки. – Невже кудись пішла? Оксана зайшла до своєї спальні, і тільки-но глянула на своє ліжко то застигла від побаченого

Андрій йшов до Віри на побачення, навіть не йшов, а летів наче на крилах. Подобалася йому вона, правда надто спритна, і присутня в ній якась безтурботність, але він списував це […]

Коли моя однокласниця Наталя вийшла заміж у 28 років, вона вже мала власну квартиру. Чоловік забрав її до себе жити і запропонував здавати квартиру в оренду, відкладати гроші собі, бо йому її кошти не були потрібні. Минуло 10 років, а гроші щомісяця накопичувалися на її рахунку.

Ця історія про Наталю — насправді яскравий приклад жінки, яка змогла встояти перед випробуваннями і віднайти свою силу навіть після зради та важкого розлучення. Її рішення не прийняти чоловіка назад […]