До Антоніни приїхали гості – дві доньки зі своїми чоловіками. Всі посідали за стіл. Дивиться Антоніна, а чоловік її Насті все ніяк не вгамується! Так і в’ється навколо дружини. То стілець їй поправить, то відсуне, і все турбується, чи зручно їй. – Ой, та заспокойся, Микольцю! – сказала Настя. – Сідай, місця всім вистачає… А сама з гордістю поглядає навкруги – он яка про неї турбота! Антоніна встала й пішла в літню кухню. Там у неї стояли вергуни – спеціально для дочок приготувала, вони обожнювали ці ласощі. А біля кухні жінка раптом так і стала від несподіваного видовища
– Твоє це, звісно, діло, але не подобається він мені, – казала Антоніна Петрівна доньці. – От зовсім! – А тобі, матусю, він і не має подобатися! – відповідала Настя. – […]
Почалося все одразу після того, як Надя та Іван одружилися. Їхні мами дуже подружилися. Спілкувалися, передзвонювалися, ходили одна до одної в гості, добре жили вони недалеко. Обидві мами були вдовами і перебували в приблизно однаковому віці. Досить немолодому, поважному. Обидві на пенсії, приблизно однаково крихітного розміру. Болячки однакові, біди й проблеми теж
— Можете нічого не купувати. Грошима віддати, – заявила свекруха.— Як грошима? Зачекай. За що віддати? – сторопів чоловік. Надія вийшла з кімнати і тихо прикрила за собою двері. Вона вирішила залишити […]
Марина і в цьому питанні не стала слухати свою старшу більш досвідчену подругу. Нічого нікому не сказавши, вона зібралася і поїхала додому, а вдома її чекав сюрприз. – Тарасе, тут до нас гості, – окликнула жінка чоловіка, коли побачила Марину з сумками у них на подвір’ї. У Марини сумки з рук випали, коли вона у себе вдома побачила незнайомку у своєму халаті і в своїх тапочках. – Хто ця жінка і що вона тут робить? – запитала. – Це Юля. І вона зараз піде, не хвилюйся, – спокійно відповів Тарас. Незнайомка і справді стала збиратися, а Марина стояла як вкопана, не могла з місця зрушити, поки Тарас не підійшов і не почав заносити сумки до хати
– Не ображайся, Марино, але тебе всі тут жадібною називають. Ну не можна так. Як це собі каву за півтора євро шкодувати? Чи ти думаєш, ми тут не помітили, як […]
Ірина пішла працювати рано. Сімʼя жила небагато і треба було заробляти. Гроші Ірина відкладала собі на навчання… Якось Ірина помітила, що з її скриньки із заощадженнями зникло трохи грошей! Вона тримала її в таємному місці. Й Ірина вирішила зробити інакше. Вона оформила банківську картку і збиралася тримати гроші на ній… Якось дівчина прийшла додому раніше. Раптом вона побачила, як її брат щось шукає у її кімнаті, а батько стоїть біля дверей і спостерігає. Ірина застигла від несподіванки. – А що це ви тут робите? – здивовано запитала вона
Ірина народилася у звичайній родині. Через рік народилася сестра, а потім і братик. Дохід сім’ї можна сказати був нижче середнього. Мама працювала на пошті, підробляла прибиральницею. Батько був різноробом. Іноді […]
Ірина пішла на роботу в нічну зміну. Це була її улюблена пора! Немає метушні в коридорах пологового, тільки тихенько ходять собі вагітні. Або ті, хто вже народив. Різні всі… Ірина з добротою ставилася до жінок, які пізнали радість материнства. А от їй із цим не пощастило. Вона була самотня. Ірина теж хотіла стати мамою. Але така вже її доля… У дитячій палаті галасував якийсь малюк. Ірина вирішила глянути, хто ж там такий голосистий! Поки жінка йшла на голос, звук раптом затих. Ірина зазирнула в палату й оторопіла від побаченого
Іра мила підлогу в коридорі пологового будинку, як раптом почула чиюсь розмову. – Ми зробили все, що змогли, – говорив лікар. – Шкода як, молода ж іще зовсім, і дитинку […]
В моєї мами було щасливе заміжжя, адже їй попався хороший чоловік, але вона мала дуже недобрих свекрів. Та, за іронією долі, якраз вона їх і доглядала, хоча вони ніколи не любили її, але більше було нікому, тато сказав, що то не його робота. Надивившись на все, я пообіцяла собі, що ніколи з свекрухою жити під одним дахом не буду, але, після весілля, мати мого чоловіка дуже стала просити, щоб я таки перебралася до них
Я давно знала, що з свекрами жити ніколи не буду, адже дуже добре бачила, як мама все життя прожила з рідними батьками мого власного тата. Так вийшло, що мама життя […]
Мої свекри показали своє справжнє обличчя, коли ми з чоловіком були на межі розлучення. Це було несподівано та дуже неприємно. Висновки із цієї ситуації я зробила, тому тепер вони до нашої родини не наблизяться
Мої свекри показали своє справжнє обличчя, коли ми з чоловіком були на межі розлучення. Це було несподівано та дуже неприємно. Висновки із цієї ситуації я зробила, тому тепер вони до […]
Одного разу я не зазнала критики свекрухи – і вирішила відповісти їй у грубій формі. Мій чоловік досі тримає образу, але я впевнена, що це було моє найкраще рішення.
Нав’язлива мати мого чоловіка поводилася з нами як з дітьми, незважаючи на те, що ми вже не молоді, та й наші власні діти ходять до школи. Вона часто вважала себе […]
-Пробач, люба, у вихідні мене викликали на роботу, –нещодавно сказав Михайло в п’ятницю ввечері, коли повернувся додому. – Знову? – зітхнула Віра. – Ну, не ображайся, скоро дачний сезон почнеться, грошей багато знадобиться, – пояснив чоловік. – Усіх грошей не заробиш, – сказала дружина. – Нічого, зараз попрацюю, потім буде легше, – підсумував Михайло. – Добре я у душ. Чоловік поцілував Віру у щічку і пішов у ванну. – Кохана, принеси рушник, – гукнув через декілька хвилин Михайло. Віра пішла у спальню, дістала з шафи рушник, і зайшла у ванну. Вона глянула на Михайла і застигла від побаченого
-Пробач, люба, у вихідні мене викликали на роботу, – чоловік усім своїм виглядом показував, як він шкодує. – Ну, не ображайся, скоро дачний сезон почнеться, грошей багато знадобиться. Віра зітхнула. […]
Наближався мій перший ювілей, 25 років. Я вирішила, що відсвяткую його гарно, в колі родичів і друзів. Я дуже старалася, накрила шикарний стіл, витратила приблизно 8 тисяч гривень. Приготувала кілька салатів, голубці, картоплю з м’ясом – все як мене вчила мама. Я сподівалася, що усім сподобається моє частування. Так і було, сподобалося усім крім моєї свекрухи. Вона сиділа з дуже незадоволеним виразом обличчя, майже нічого не їла, а потім, вже на кухні, мені сказала: “Ну нічого, не вмієш ти готувати, але я тебе навчу”. Мені було дуже прикро. Ну можна мене було похвалити хоч за щось, адже я і справді дуже старалася
Як я тільки вийшла заміж, мені хотілося влитися в родину чоловіка, хотілося стати її частиною, хотілося всім сподобатися. Тому я в цьому напрямку старалася з усіх сил. Мої батьки подарували […]