Як тільки я “відсвяткувала” на роботі свій заслужений відпочинок, невістка почала прямим текстом говорити, щоб я їхала жити в село до її батьків. – Там природа, і село є село. Коли захотіли, тоді й на вулицю вийшли. Благодать, – сказала мені невістка. – Та як дуже хочеш, то забирай чоловіка і сама їдь на ту благодать. Я ж нікого не тримаю, чи не так? – Невістка знітилася і шарпнувшись пішла в свою кімнату. Друга ж пропозиція невістки була більш лояльна – перебратися в кімнату до дочки!
– В мами є літня кухня. Ви ж знаєте, вона в гарному стані. Там вам буде просторіше жити. Я про все з батьками домовилася. Вони не проти вашого сусідства, – […]
Марія прийшла у гості до бабусі, принесла заодно їй і продуктів. Дівчина якраз викладала продукти в холодильник, а Валенитна Іванівна пила за столом чай. – Ти б мені Тетяну покликала, – раптом сказала до Марії Валентина Іванівна. – Навіщо? – здивувалася внучка. – Ви ж з мамою не сильно ладнаєте. – Сказала – клич, значить, так треба! – категорично заявила Валентина. Марія взяла телефон і подзвонила мамі. Тетяна пообіцяла приїхати за годину. Але Марія навіть і здогадатись не могла, навіщо бабуся викликала її матір
Кому що дістається у спадок, а Тетяні Миколаївні дісталася свекруха. Причому колишня. Із її сином Юрієм Тетяна прожила близько десяти років. До речі, Валентина Іванівна була проти цього шлюбу. Тому […]
Рита накрила в кімнаті гарний стіл. Наготувала купу всіляких смаколиків. Її дочка Сніжана сиділа на ліжку в своїй кімнаті задумлива. Раптом у коридорі почувся якийсь галас і пролунав незнайомий чоловічий голос. – Доброго дня, Рито! – почула Сніжана. – Доброго дня, Федоре! – відповіла та. Сніжана підвелася з ліжка і вийшла в коридор. – Сніжано, познайомся! – сказала їй мати. – Це – Федір Трохимович! Сніжана глянула на чоловіка й застигла від обурення
– Так, діти, увага! – сказала вчителька. – Два перші уроки ми пишемо твір на тему: «Як я провів літо». Але назва у кожного має бути своя. Тепер ви шестикласники, […]
Ганна приїхала в село до свого дідуся Івана. Вона підійшла до хати. Хвіртка була замкнена на засув. Ганна спробувала її відкрити, але нічого не виходило… – Ганнусю, ти, чи що?! – раптом почула вона голос сусідки. – А я чую – шум якийсь. Ох, люба, співчуваю… – Тітко Маріє, здрастуйте! – привіталася Ганна. – А що трапилося? – Не стало твого дідуся, – сумно сказала Марія. Ганна стояла ошелешена новиною. – Добрий був чоловік, – сказала сусідка. – Скільки нам допомагав… Вони зайшли в хату. Ганна заварила чаю і пішла в погріб по варення. Дівчина відкрила банку й оторопіла від побаченого
– Ганнусю, забула ти зовсім діда… Добре, що люди добрі допомагали мені. Віддячити їм треба. Як зберешся їхати, бубликів прихопи моїх улюблених, і цукорок шоколадних. Сусідів пригостити треба… – Дідусю, […]
– Сергію, мене на день народження запросили. Юля, навчалися разом, ти її не знаєш. За місто, з ночівлею, – набравшись сміливості, Олена вранці попередила чоловіка. – Не зрозумів? – здивувався Сергій. – Що не зрозумілого? Завтра увечері повернуся. Їжі на два дні вам вистачить, – Олена вирішила не відступати. – Гаразд. Постарайся повернутися раніше, – неохоче погодився він. Ввечері, після роботи Олена красиво одяглася, зробила зачіску, легкий макіяж, викликала таксі і поїхала до Юлі. Але Олена навіть уявити не могла, що на неї чекає після її повернення додому
– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл та відчинила холодильник. – Олено, Андрійко сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – гукав із кімнати Сергій. […]
У Надії не стало матері. Після поминок пройшло три місяці. Надія з сином Володею приїхали перебрати речі старенької. Що забрати, а що й просто викинути. – Здається, все! – нарешті видихнув Володя. – Так, все, – підтвердила Надія, як раптом її погляд зупинився на антресолі. – О, ні! – несподівано сказала вона. – Ось про це я забула! Твоя бабуся забороняла сюди заглядати… Володя здивовано став на стілець і почав діставати з антресолей валізу за валізою, коробку за коробкою. – Та що ж це все таке?! – Володя очам своїм не вірив. Він відкрив першу валізу й ахнув
До квартири баби Тані Надія Василівна і її син Володя підійшли аж ближче до обіду. Так вийшло. Ніби й планували виїхати з самого ранку, але все якось наклалося одне на […]
Віра повернулася додому пізно. Зайшла в кімнату, де батьки дивилися телевізор, сіла поруч у крісло. – Мамо, тату, у мене для вас новина, – почала здалеку Віра. – І у тебе? – раптом сказала мати. – В сенсі? – не зрозуміла Віра. – Годину тому дзвонила, твоя сестра Ліля, також сказала, що у неї для нас новина – вона вагітна! – пояснила мати. – Ні, у мене інше, – тихо промовила донька. – Ну, не тягни, розповідай, – в розмову втрутився батько. Віра зібралася з духом і все розповіла батькам. Мати з батьком вислухали доньку і застигли від почутого
Прокинувшись від голосів на кухні, Віра потяглася, подивилася на годинник, часу до занять в інституті ще багато, їй сьогодні на третю пару. Прислухалася, батьки про щось сперечалися. – З одного […]
Після розлучення він контролював кожен мій крок, критикував як я виховую нашого сина та влаштовував сцени, коли щось йшло не так. Проте, я знайшла спосіб поставити його на місце
Я ніколи не думала, що моє життя перетвориться на сюжет для справжньої кінокомедії з елементами мелодрами. Але так воно і сталося, коли мої стосунки з колишнім чоловіком почали нагадувати кінофільм, […]
Вранці Марина готувала на кухні пиріг. Її чоловік Ігор був у відрядженні. Раптом почувся звук ключа у дверях. На порозі стояв Ігор! Він глянув на диван і так і застиг в коридорі від побаченого з сумкою в руках… Там лежав якийсь мужик і спокійно собі переглядав газету! – А мама моя була права! – вигукнув Ігор. – Не встиг чоловік за поріг, а ти вже мужика додому привела. І ще одяг мій дала! – Ти чого рознервувався? – раптом сказав мужик з дивана. – Ти що?! Не впізнаєш?! Ігор не розумів, що відбувається
Марина проводжала чоловіка у відрядження, і передчувала, яким насиченим буде її життя весь цей тиждень. Ні, вона дуже любила чоловіка, але було в неї одне таємне бажання, яке вона мріяла […]
-Ти ж там жити не будеш, збирай речі і шукай іншу хату. Вже роки, як Ліда та Ольги як гризлися за батьківську хату. А коли не стало батьків, а хата стоїть і сама по собі розвалюється
Роки вже Ліда та Ольги як гризлися за батьківську хату. -Ти ж там жити не будеш, збирай речі і шукай іншу хату. Думали там жити зі своїми сім’ями, але в […]