– Ну ти вже зовсім! – обурювалася Марина, збираючи свої речі. – Я для тебе на все була готова, а ти мене так підло зрадив! Михайло мовчки дивився на свою дівчину, не відчуваючи особливої провини. Ну зрадив один раз, та й то випадково… – І куди ж ти підеш? – запитав він із посмішкою. – У село до матусі? Михайло був упевнений, що йти Марині нікуди. – Знайду, куди! – відрізала Марина, закриваючи валізу. Вона гордо пройшла до дверей, голосно гримнула ними й вийшла з квартири. Дівчина сіла на лавку у дворі сусіднього будинку й заплакала. Але раптом сталося щось неочікуване, і Марина аж підскочила з лавки.

– Ну ти вже зовсім перейшов межу! – сердито говорила Марина, збираючи свої речі. – Я була готова на все заради тебе, підтримувала, любила, дбала. А ти так підло мене […]

– Оксано, я довго думав і вирішив, що неправильно нам проводити відпустку окремо, – заявив Микола дружині. – І що ти пропонуєш? – запитала Оксана. – Цього разу ми проведемо відпустку на дачі моїх батьків, а вже у вересні поїдемо до твоїх, – сказав чоловік. – Хочеш – їдь, допомагай, – відповіла жінка. – Але я поїду до своїх! – Добре, тоді додому можеш не повертатися! – сердито заявив Микола і пішов спати на диван… Оксана не могла заснути цілу ніч. Наступного дня, повернувшись із роботи, вона побачила, що чоловіка вдома немає. На столі лежала записка. Оксана розгорнула її і, прочитавши, розсміялася.

Софійка й не уявляла, що після переїзду її свекрухи, Варвари Петрівни, їхнє життя так зміниться… Варвара мала власну квартиру в місті, але після того, як втратила чоловіка, залишилася в ній […]

-Не виходь за нього заміж. Розумієш? Люди з нього сміялися і будуть насмішкуватись. Артур не вписується в наше село. З таким чоловіком ти будеш жити у постійному безгрошів’ї. На жаль. Сьогодні вже пізно для всього

Сестри  Вікторії завжди трималися разом. У них були схожі мрії та прагнення – точніше, спільним була повна відсутність прагнень. Тільки Вікторія завжди знала, що буде жити інакше. «Облиште її, вона […]

А одного разу повертався він додому пізно ввечері. Йшов-йшов, та не дійшов, упав. А мороз міцнішає. Холодно йому спочатку було, а потім нічого, відігрівся. І бачить хлопець наш, – великий білий коридор. Йде він ним, а попереду світло. І в променях його батьки та бабуся з дідусем. Зрадів, руки до них простягнув. І раптом чує: «Рано тобі ще!»

Як у невеликому двоповерховому будинку на краю маленького містечка з’явилася нова сусідка, ніхто й не помітив. На вигляд вона була непоказною, одягалася в одяг тьмяних тонів. Світло в її квартирі […]

То була субота, ранок, Тетяна вже два дні майже нічого не їла, зранку зробила собі чай. Враз в двері хтось подзвонив, відкрила, на порозі стояла сердита свекруха. – Я так і знала, що ти з Артемом жила, коли в нього все добре було і він добре заробляв, а коли проблеми почалися, то ти розлучаєшся відразу. Але квартиру тобі з чоловіком ділити доведеться, адже в твоїй квартирі він 5 років сам робив ремонт. Тетяні так хотілося розказати свекрусі всю правду про її сина, щоб вона пошкодувала її, але не могла, адже знала, що та їй ніколи не повірить, лише буде розносити плітки

Ну, зрозуміло все мені тепер, поки мій син гроші великі в дім приносив, невістку мою все влаштовувало, – скаржилася Марина. – Звичайно, чоловік її далекобійник, завжди при грошах хороших і […]

Як тільки Ірина увійшла на кухню то почала обурюватися через сковорідку. Просто в неї їх дві: менша і більша. Я на одній смажила, ну а друга знаходилась поруч. – Вона вся в живу, мамо. Невже не можна було її прибрати. Тепер будеш мити дві, – з нервами скинула пательню у раковину Ірина. Мені так стало неприємно. Замість дякую я відчула на собі ось таку реакцію

– Після твого куховарства, мамо, мені прийдеться дві години кухню відпуцовувати. Коли ви смажили ці синички, то не могли прибрати іншу пательню з плити? Невже це не зрозуміло, що все […]

Я – твоя дружина, і ти маєш радитися зі мною, перш ніж кредит брати – я не чулася від обурення, адже Тарас взяв 40 тисяч гривень в банку, щоб відправити свою сестру на відпочинок. Мій чоловік дуже добрий, і цим активно користується його молодша сестра. Нещодавно він приніс додому нову куртку і чоботи, я зраділа спочатку, та виявилося, що це не для мене обновки, а для зовиці, і так в усьому, а я не відчуваю себе важливою

– Я – твоя дружина, і ти маєш радитися зі мною, перш ніж кредит брати – я не чулася від обурення, адже Тарас взяв 40 тисяч гривень в кредит, щоб […]

Я вже мала за спиною шістнадцять років шлюбу, троє дорослих дітей і гору побутових дрібниць, на які вічно бракує часу. Але чи думала я, що в тридцять сім років моє життя злетить з рейок через одного начебто звичайного чоловіка?

Мені завжди казали: “Оля, ти надто вибаглива, тебе ніхто не витримає!”. І я слухала, наче це була якась аксіома життя. А потім з’явився він. Я вже мала за спиною шістнадцять […]

Дід Степан з дружиною Любою сиділи у себе в дворі, і їли з миски малину. Раптом відкрилася хвіртка, і на подвірʼя зайшов якийсь хлопчик. – Ой, а хто це до нас у гості йде?! – усміхнулась баба Люба. – Це я, Степан, – відповів малюк. – А ти чий будеш, тезко? – запитав дід Степан. – Батька твого, як звуть? – Василь, – відповів хлопчик. Дід повернувся до дружини: – А хто тут у нас, по-сусідству, Василь? Не встигла Люба відповісти, як раптом на подвірʼя зайшов якийсь чоловік. Степан з Любою придивились до нього і застигли від несподіванки

Дід Степан сидів на лавці і задумливо дивився на дорогу, що вела до центру села. З сусіднього двору лунали гучні голоси. Там було гамірно вже з самого ранку. Вчора відзначали […]

Людимла вирішила відвідати колишньго чоловіка. Сашко чомусь не відповідав на дзвінки, а донька дуже хотіла побачити батька. Схвильована Людмила вирішила дізнатися, що сталося. Жінка подзвонила у квартиру Сашка. Двері їй відчинив незнайомий чоловік. – А …. – розгубилася Люда. – А де Сашко? – Ви про колишнього господаря? То я не знаю! Сам його півроку тому тільки бачив! – знизав плечима чоловік і закрив двері. – Та що ж це таке? Де ж Сашко? – не розуміла вона. Раптом в голові Людмили з’явилася несподівана здогадка. – Невже він наважився на таке?! – тільки й сказала жінка і тихо заплакала

-Люда, ну не йди! Я обіцяю! Я кину! – вмовляв дружину Сашко. Людмила дивилася в обличчя чоловіка і не відчувала нічого. Лише бажання якнайшвидше закінчити це все і забути про […]