До мого батька приходили свати і хотіли звести мене зі своїм сином. А коли я познайомилася з цим хлопцем, він мені відразу сказав, що пропонує «гостьовий» шлюб

Думаю, у кожного в житті траплялося таке, коли вас намагалися звести з кимось. Мовляв, ви обидва такі добрі і обом не щастить у особистому житті. Хоч би разочок сходіть на […]

Прийди з хлопцями на три годинки, щоб швидше картоплю викопати. Я всім вам купила нові резинові рукавиці. Я ж знаю, що в тебе манікюри, які ти бережеш. А також дідо купив великого кавуна. Діти ж люблять. Тож ми вас чекаємо, – не давши мені і слова відповісти сказала свекруха. Але чому я маю горбатитися на дучку свекрухи, яка і пальцем не поворухне, щоб батькам допомогти. Та чи я собі того кавуна не куплю? Теж мені, знайшла чим зацікавити: рукавицями новими

– Прийди з хлопцями на три годинки, щоб швидше картоплю викопати. Я всім вам купила нові резинові рукавиці. Я ж знаю, що в тебе манікюри, які ти бережеш. А також […]

Наступного дня, коли він пішов на роботу, я зібрала свої речі та поїхала до батьків. Я поставила крапку на своєму сімейному житті, а ввечері мені зателефонували з незнайомого номеру

— Ні, так більше продовжуватись не може. Я не хочу жити з людиною, яка мене не любить. Сиджу вже годину на кухні, втупившись у чашку з холодною кавою, що так […]

Мене свекруха не прийняла від слова зовсім, так прямо і сказала, коли ми одружувалися, що вона мене бачити не хоче. Я особливо їй і не нав’язувалася, а навіщо, мені від неї нічого не треба. Нещодавно у нас із чоловіком народилася спільна дочка. Бабуся на її народження ніяк не відреагувала – ні поздоровлень, ні подарунків, нічого. Я сприйняла це спокійно – не хоче, то і не треба. Але останнім часом мама чоловіка дуже змінила свою стратегію поведінки. Вона захотіла зі мною родичатися. Запрошує постійно мене до себе в гості, каже, що не варто «ховати» онучку від неї, і плюс потрібно познайомити нашу дочку із сином чоловіка від першого шлюбу, адже вони рідні брат і сестра

– Чому ти так вперто не хочеш їхати до моєї мами? Адже вона нас чекає, – каже мені чоловік. – Ми маємо її уважити, це ж не важко. Він хоче, […]

— Я подумав, син друга привів, а це, виявилося, що наречена така, – уже під час першого погляду на Ірину свекор вирішив, що її коротка стрижка явно хлопчача. Антон Павлович після цієї фрази засміявся так, що всім стало не по собі

— Ірино, та я ж пожартував! – це була улюблена фраза свекра. Так уже повелося в сім’ї Ірини, що свекор зі свекрухою вважають її абсолютно «ніжною»у всіх розуміннях цього слова, […]

Коли мій син одружився з молодою дівчиною, я була за нього дуже рада. Але після появи онуків на нас чекав неприємний сюрприз.

Мій син не був ні гарним, ні багатим, і коли йому виповнилося 33 роки – я вже остаточно втратила надію на те, що він одружиться. Ми жили разом у невеликій […]

Дарка з Миколою тяжко працювали, щоб дітей вивчити і допомогти облаштувати життя. Володька, старший син, після одруження осів у місті. Батьки стягнулися на хату. Щось свати підкинули. І син з невісткою вселилися в нову трикімнатну квартиру.Хоча від села до міста рукою подати, Володька не був частим гостем у батьківській оселі. Як жартували сусіди, приїжджав лише «урожай збирати». Дарка з Миколою клали в сумки молоко, сир, сметану, яйця, картоплю та іншу всячину. І затарений син відбував до міста.…Богданна також в місті роботу мала. Але після заміжжя залишилася жити з батьками.

Богданна з Остапом готувалися до весілля – віддавали доньку заміж. А майже посеред подвір’я майстри зводили високий дерев’яний паркан. Володька, рідний брат Богданни, відгороджував від сестри свою частину обійстя. – […]

-Ні ти, ні мама не були щасливі у шлюбі. А я у свої 42 заміж не хочу. Та хтось порушив тишу. “Як тебе звуть, нещастя?”

Дана історія розказує про те, як жінка з’їздила до Італії випрошувати для себе чоловіка і що з того вийшло. Світлані 42 роки, вона ніколи не була заміжня. Спочатку вона думала […]

Я собі подумала, що нарешті щось і для себе треба скласти, а то я все дітям і дітям. І я по тихеньку  стала собі відкладати. На себе я не витрачала нічого, по кілька років ходила в одному і тому ж вбранні і взутті, щоб зекономити. От Роберто і звернув на це увагу. Він щиро не розумів, куди діваються мої гроші, адже я на елементарних речах для себе економлю. – То, Анно, звичайно не моя справа, і якщо не хочеш – не відповідай, але куди ти діваєш свою зарплату? – якось запитав мене Роберто, син синьйори Амелії, яку я доглядаю останніх два роки

– То, Анно, звичайно не моя справа, і якщо не хочеш – не відповідай, але куди ти діваєш свою зарплату? – якось запитав мене Роберто, син синьйори Амелії, яку я […]