Свекруха моє ім’я тепер полоще серед рідні, і з її слів виходить, що я так запудрила чоловікові мізки, що він з рідною матір’ю, яка заради нього старалася, не спілкується тепер

Свекруха моє ім’я тепер полоще серед рідні, і з її слів виходить, що я так запудрила чоловікові мізки, що він з рідною матір’ю, яка заради нього старалася, не спілкується тепер. […]

В Іспанії Люба мене переконала, щоб я поїхала до неї додому, і подивилася, яку красу там сини навели за її гроші. Мовляв, тоді я зрозумію, заради чого вона ту копійку так тулить. Повернулася я додому, і кажу чоловікові – заводи машину, поїдемо до Зіни, подивимося, що там у неї за хороми, а то вона нахвалитися не може. Та й племінників заодно провідаю, а то ми з ними не бачилися дуже багато років. Приїхали ми за вказаною адресою. Я спочатку подумала, що ми щось переплутали, бо ніяких красивих великих будинків не було

– Ой, Любо, мої сини вдома таку красу навели, що ти і не впізнаєш, – каже мені моя двоюрідна сестра Зіна. – Ти б поїхала до нас в гості, подивилася […]

— Та ну його, цей ювілей, — тихим і повільним воркуванням навис Женя над вухом найкращої Настіної подруги, — ходімо до тебе. Ну чи до мене. Настя не повернеться, — він задоволено хмикнув.— Звичайно, — з сумнівом відповіла Ліля, — зараз до тебе, а коли вона повернеться, куди? У вікно стрибати.Ну, навіщо ж у вікно, – він впевнено підхопив Лілю за талію, – якщо ти погодишся, я Насті вкажу на вихід.Чекати, що буде далі, Настя не стала.

Настя вже підходила до кафе, коли почула знайомі голоси: — Та ну його, цей ювілей, — тихим і повільним воркуванням навис Женя над вухом найкращої Настіної подруги, — ходімо до […]

“Так я розлучниця, твоя мати так мене називає, правда?”. Вона попросила у Руслани пробачення. Чоловік наче відчував, сам все розповів сімʼї, так як потім відійшов у вічне життя

Коли Віра побачила на порозі своєї квартири Руслану, доньку колишнього чоловіка то дуже сильно здивувалась. Однак не розгубилася та запросила дівчину увійти. Вони декілька хвилин мовчали а потім першою розпочала […]

Я розуміла і невістку, і доньку, але сама не могла зробити так, як вони. У мене мами не було, і я була вдячна свекрусі навіть просто за те, що вона прийняла мене до себе в сім’ю, і за те, що виховала для мене такого доброго чоловіка. Тому я найняла одну жінку з села, якій платила, щоб та щодня ходила до свекрухи. Коли свекрухи не стало, з’ясувалося, що вона все своє майно залишила доньці. Але Віра не приїжджала додому, і будинок занепадав. Тому я коли приїжджала, намагалася там навести порядок, вкладаючи туди свої гроші. Ірина мене картала, вона не розуміла, навіщо я це роблю, адже мені нічого не належить

– Наївна ти, Галино, якщо думаєш, що тобі хоч щось тут належить, – каже мені друга невістка Ірина. – Так що, даремно навіть не витрачайся, бо мені тебе шкода, – […]

Василь розлучення не бажав. Що тільки він не робив за той місяць: просив пробачення, плакав, інколи у нього виривалися гострі словечка, влаштовував сцени

Марина та Василь жили з батьками чоловіка та виховували єдину донечку. Подружнє життя здавалось жінці важким та дуже втомлювало її, однак вона терпіла до того часу, поки все не стало […]

Я піднімаю брову: свекруха, сестра чоловіка, її чоловік і їхня донька будуть на вихідних господарювати в нашій квартирі? Як це можна уявити? Без нас? Та знаючи його матір, я не сумніваюся, що всі полиці будуть перевірені, всі труси розглянуто і прокоментовано

У шлюбі я вже 4 роки. І весь цей час мене мучить питання: свекруха справді така проста чи прикидається? — Ми з батьком вирішили перебиратися жити за місто, – сказала […]

Одного дня, коли Дмитро був на роботі, Люба випадково знайшла його телефон, який він залишив вдома. Вона ніколи не підглядала у його особисті речі, але цього разу щось змусило її подивитися повідомлення

На узбережжі невеликого міста в Одеській області, де завжди пахло морем та свіжою випічкою з місцевої пекарні, жила Люба. Вона працювала у книгарні, любила свою роботу та щоденні прогулянки уздовж […]

Люба була щаслива бачити, як мати нарешті може трохи видихнути, адже та була ще такою молодою – лише тридцять сім років

Люба сиділа на лавці в парку, відчуваючи легкий вітерець, що грався з її волоссям. Їй було тридцять два, і життя нарешті стало трохи спокійнішим. Вона згадувала минулі роки, коли все […]