На весілля мене запросила рідна сестра мого колишнього чоловіка, яка доньку заміж видає. Тож племінниця хоче мене теж бачити на своєму святі, і це логічно. От тільки я розумію, що там буде і мій колишній чоловік, а його бачити я якраз не дуже то і хочу, тому не знала, чи варто мені йти на це весілля. Подумала я, і погодилася, а що я втрачаю? Поставила я в конверт 200 євро, гарно одяглася, причепурила себе, і пішла. Я думала, що мій колишній чоловік прийде з цією Галиною, та Михайло був сам, і вигляд у нього був такий, що я заледве його впізнала
– Ти обов’язково маєш піти на це весілля, мамо, – переконує мене донька, а я тримаю в руках конверт з запрошенням і сама не знаю, що мені робити – йти […]
Ми з братом ніколи не були близькими! Як живе брат, чого він хоче, про що мріє – я не знаю, і знати не хочу! Не прищепили, не навчили, не вклали…А зараз батьки перекладають свою провину на нас
Ми з братом ніколи не були близькими, у дитинстві ворогували, у підлітковому віці ігнорували один одного. Він старший, мені було шістнадцять, коли його забрали до армії. Після армії брат пішов […]
Поки я була на заробітках, брат переконав нашу маму,щоб вона все своє майно на нього переписала. Він їй сказав, що у мене і так гроші є, бо я заробітчанка, а йому треба про сім’ю думати. Та й саме він з дружиною за мамою приглянуть, бо ж більше нікому,адже я поїхала чужих людей глядіти, а про рідну маму забула. Але нещодавно я в Римі сусідку свою з села випадково зустріла, і вона мені такі новини розповіла,що я тепер просто не знаю, що мені робити
– Ти, Ольго, краще залишайся там, де ти є, – сказав мені мій рідний брат Микола. –Тут тобі уже нічого не належить, – ошелешив мене він. Виявилося, що поки я […]
Я наречена Павла. Прийшла подивитися на будинок, який ми заберемо у тебе з дітьми! – Люся стояла наче на неї вилили відро крижаної води. Але від того, що було дальше, Павло просто остовпів
– Що ви зараз сказали? — Люся здивовано глянула на молоду, елегантну жінку, яку вона вперше бачила. — Що означає дім заберете? – А все просто, Людмило… Вас так звати? […]
Марина повернулася додому з роботи. На кухні її зустрів батько. – Тату, щось сталося? – запереживала донька, помітивши, що Володимир Семенович дуже схвильований. – Нам потрібно поговорити, – серйозно сказав тато. – Слухаю, – сказала Марина. – Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – несподівано сказав батько. – Чудово! – зраділа донька. – Годі вже вдовити, тату. Ти ще такий молодий і дуже гарний. Думаю, що мама там буде дуже рада. – Вона тобі сподобається, – сказав тато, щасливий від того, що Марина схвалила його весілля. Але Марина навіть уявити не могла, кого вибрав в дружини її батько
– Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – запитав за вечерею батько, який дивно помолодшав останнім часом. – Чудово! – щиро відповіла донька. – Годі вже вдовити, […]
Хату мама записала на Мирона, бо він ж біля неї, ложку води подасть, але як прийшлось до тої “ложки”, то я мусіла приїхати. Коли мами не стало, все лягло на мої плечі. В мене пенсії тої, як кіт наплакав. Але треба ж все організувати по-Божому. Брат і копійки не дав на прощання, бо він краще за ті гроші до магазину сходить. Я ж зі своїми дітьми все організувала. Але ще і сорок днів не минуло, як по селу пішли слухи, що мама одна нас виховувала, все життя нам присвятила, а ми такі-сякі, дуже “бідно” провели її в останню путь
Все село тоді гуділо, що ми маму провели в останню путь, зекономивши на всьому, де тільки можна було. Так, ми вирішила все організувати по-скромному, бо для кого цей пафос. До […]
Я закривала магазин, коли на вулиці пішов дощ. У цей момент у двері постукала маленька, злякана дівчинка років шість. “Тітко, можна я трохи побуду у вашому магазині?”.
Я закривала магазин, коли на вулиці пішов дощ. Виглядаючи у вікно, я думала, як мені дістатись додому. У цей момент у двері постукала маленька, злякана дівчинка років шість. “Тітко, можна […]
Ніна готувала на кухні борщ, коли у двері подзвонили. – Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? – запитала з порога дівчина, як тільки хазяйка відкрила двері. Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конвертик з новонародженою дитиною. – Ні, не знаю, – насупилась жінка. – Мене звуть Інга. Цей хлопчик – ваш онук, – несподівано додала незнайомка. – Як мій онук? Цього не може бути? – Ніна Іванівна здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається
– Здрастуйте, Ніно Іванівно. Ви знаєте хто я? Дівчина, що стояла на порозі будинку, тримала на руках блакитний конверт з новонародженою дитиною. Малюк прокинувся і тихо плакав, ось тільки його […]
Прикро, що мама не бачить того кордону, коли просто бажаючи допомогти, вона власними руками пересаджує того, хто потребує допомоги, до себе на шию! А невістці я можу порадити одне – хай наймає хатню робітницю
З’явилася племінниця! Вітя та Оля давно дитину хотіли, тому були до цього готові. Мама вирішила, що має їм допомагати з онукою. Мама дуже м’яка людина, вона завжди всіх виручає, останню […]
“Ось, візьми, тобі це зараз потрібніше”, – сказав Іван, простягаючи мені пакет, у якому було кілька тисяч гривень. Він врятував нас, коли мій чоловік та родичі відвернулися від мене.
“Ось, візьми, тобі це зараз потрібніше”, – сказав Іван, простягаючи мені пакет, у якому було кілька тисяч гривень. На очі навернулися сльози: доброта людини, яку я ледве знала, переповнювала мене. […]