-Тату, треба збиратися, — сказала Наталя — ти ж розумієш, як складно з тобою тут. Ти ж сам не справляєшся. Ми знайшли тобі місце в будинку для літніх людей. Богдан давно не чекав візитів від своїх дітей. Вони приїжджали лише на свята, і то рідко

Богдан давно не чекав візитів від своїх дітей. Вони приїжджали лише на свята, і то рідко, майже як по інерції, за звичкою. Їхнє життя було далеке від нього — сучасне, […]

У сім’ї Степана не було традиції дарувати подарунки. Свекор, який багато років працював за кордоном, ніколи не вітав свою дружину з будь-якими святами, не давав їй подарунків. У їхній родині було звичкою, що, якщо є житло і робота, то цього вже достатньо для щастя. У родині Віри, навпаки, подарунки були важливою частиною життя. Кожне свято, кожен день народження батьки старанно підбирали один для одного подарунки. Тому, коли Віра вперше не отримала подарунок від чоловіка, вона дуже засмутилася

Віра та Степан були одружені вже 15 років, і за цей час, здається, вона вже добре вивчила свого чоловіка. Вона сподівалася, що з часом він зміниться, що його ставлення до […]

– Це не мир, доню, це ілюзія! Твій чоловік терпить твоє занудство, сину ти не цікава, друзів у тебе немає. У тебе взагалі нічого свого немає! Ти розчинилася в житті своїх близьких і думаєш, що ощасливила їх своєю самопожертвою! – Переконувала мати

– Мамо, мене Костя покинув! – Таня плакала в слухавку. – Чудова новина! – Вирвалося в Алли, – нарешті ти прокинешся, і почнеш нове життя. – Ти що кажеш?! Яке […]

Повертаючись додому з заробленими грошима, Аня сподівалася на теплий прийом з боку своїх дітей. Проте, побачивши їхню поведінку, жінка зважилася на радикальний крок.

Якось Аня відмовилася дати своєму синові Ренату 10 тисяч – близько 300 євро – коли той зажадав їх, вказавши на те, що вона завжди називала гроші просто “папірцями”. Незважаючи на […]

Андрій приїхав у магазин. Він купив найдешевших продуктів і пішов на касу. Грошей до зарплати вже майже не було… – Внучику, а не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб? – Андрій і не помітив зовсім сивого старого. – Тяжко, дідусю? – запитав співчутливо Андрій, порпаючись у кишенях. Але там нічого не було. – Ось, діду, тримай, – Андрій рішуче простягнув старому свій пакет з продуктами. Той від подиву й радості забурмотів щось невиразне… Андрій сів у машину і поїхав додому. Він повільно їхав у потоці машин, від нудьги роздивляючись сусідні автівки. Раптом його увагу привернуло щось перед колесом передньої машини. Андрій придивився й оторопів

– А ще кажуть, що понеділок важкий день, – думав Андрій, сідаючи в машину. – П’ятниця теж чогось не тішила… І тиждень і увесь місяць. Та й взагалі, все життя, […]

Ліда повернулася додому з роботи. – Алісо, я вдома! – гукнула вона до доньки. Аліса не відповідала. Жінка зайшла в кімнату доньки і побачила, що дівчинка гірко плаче. – Доню, що сталося? – захвилювалася Ліда. – Нічого, – буркнула Аліса. – Я ж бачу! Розповідай, – наполягла мама. – Я до нашої бабусі більше ніколи не піду! – раптом вигукнула Аліса. – А до чого тут бабуся? – не зрозуміла Ліда. – Я випадково почула, як вона дещо сказала татові! Мамо, вона таке сказала! – вигукнула Аліса, зібралася з духом і все розповіла матері. Ліда вислухала доньку і застигла від почутого 

– Та як вона посміла? – Лідія сварилася так голосно, що, мабуть, чули навіть сусіди. – Подзвони їй і скажи, щоби виправляла! – Лідо, – Павло глянув на дружину з-під […]

А як я подивилася на їхню дочку, Ляну, то в мене душа стиснулася. Вона хапала його так, ніби це якийсь делікатес! Я коли побачила у майбутніх свекрів накритий стіл – у мене очі на лобі опинилися! Досі не можу оговтатися від того візиту до наших майбутніх сватів. Це було щось настільки несподіване, що досі тільки про це й думаю. Після тієї зустрічі я навіть не уявляю, як віддати свого сина в таку родину. Ви тільки уявіть, чим вони нас пригостили, як вони вирішили “познайомитися ближче”. Спершу все здавалося звичайним: приїхали ми в їхній будинок, привіталися. Люди на перший погляд — прості, скромні. Вже тоді я зауважила, що в хаті запах не домашній, а якийсь “вуличний”, чи що. Ну, думаю, може, щось смажать, буває. Але коли нас запросили до столу, я втратила дар мови

Я коли побачила у майбутніх свекрів накритий стіл – у мене очі на лобі опинилися! Ох, скажу чесно, досі не можу оговтатися від того візиту до наших майбутніх сватів. Це […]

Я завжди справлялася, але цього разу було особливо важко, адже Ромчик ще був зовсім маленький, доньки теж вимагали уваги до себе, а ще я робила ремонт у нашій новій квартирі, яку ми купили з Дмитром. Я моталася буквально як білка в колеся, не було часу навіть подивитися вгору. Саме тоді на допомогу прийшов Тарас, молодший брат-близнюк Дмитра, який розлучився і важко переживав зміни в особистому житті. Ми стали підтримкою одне одному. Тарас завжди був поруч, коли це було потрібно. Він часто заходив, допомагав із дітьми, лагодив щось у домі або просто приносив мені гарячий чай, коли бачив, як я виснажена

У нас з Дмитром чудова родина, я мама трьох прекрасних дітей. Ми жили звичайним життям, у якому я була берегинею нашого дому, а Дмитро працював і їздив у тривалі відрядження. […]

Я чітко пам’ятаю своє повернення до рідного будинку. Моя мама стояла на порозі, не дозволяючи мені увійти і сказала: «Доню, ти одна, а нас тут багато. Їдь у місто, тут тобі робити нічого».

Я чітко пам’ятаю своє незручне повернення до рідного будинку. Моя мама стояла на порозі, не дозволяючи мені увійти, постійно оглядаючись на мою сестру та її чоловіка. Вона сказала: «Дочко, ти […]

Моя мама плакала від щастя. Вона стояла, затискаючи мене в обіймах, і повторювала, як гордиться мною. Бабуся ледь стримувала сльози, намагаючись поправити квітку на моїй сукні. А Володя – мій Володя, – стояв поруч у класичному чорному костюмі, тримаючи мене за руку. І всі довкола дивилися на нас із такою щирою радістю. Вони не знали одного – уся ця історія була просто виставою

Моя мама плакала від щастя. Вона стояла, затискаючи мене в обіймах, і повторювала, як гордиться мною. Бабуся ледь стримувала сльози, намагаючись поправити квітку на моїй сукні. А Володя – мій […]