Богдан їхав додому скам’янілий. Село гуло від розмов, народ думав, що тепер буде з малечею. А деякі навіть докоряли жінку, навіщо та в такому віці зважилася на дитину
Ірина готувалась втретє стати матір’ю. Останній місяць залишався до цієї події. Дитина прийшла до неї пізно, жінці вже сорок шість років. Тому чоловік був проти її появи. — Богдане, гріх […]
Павло бачив, що син приділяє знаки уваги Надійці, сусідській дівчині, і коли та вийшла заміж і в сусіднє село поїхала, Остап місця собі не знаходив. Та щось у Надійки з чоловіком сімейне життя не склалося, вона додому з маленьким сином повернулася. А Остап від огорожі не відходить, постійно там собі роботу шукає, аби лише зайвий раз на Надійку подивитися. Галина відразу сина попередила, що не прийме такої невістки. Остап просто не знав, що йому робити, адже і мамі він перечити не хотів, і від коханої відмовлятися не мав бажання. В ситуацію втрутився Павло, який розповів сину правду, для того, щоб він був сміливішим і боровся за своє щастя
– Синку, і довго ще ти там стоятимеш біля огорожі? – окликнув батько Остапа. Остап робив вигляд, що порається у саду, та Павла не проведеш – він добре розумів, що […]
— Марино Аркадіївно, що відбувається? Чому мої сумки у коридорі? — тремтячим голосом запитала Христина
— Що вона в тебе кричить постійно?! — сердито гаркнула на невістку свекруха, коли внучка почала плакати.— Не кричіть, будь ласка. Ви ж лякаєте Настю, — попросила невістка свекруху. — […]
Молоді воліли не працювати, а гнати оковиту і збувати її в міру надходження знайомим пиякам. На кухні завжди стояв кислувато-солодкий запах бражки, що виходив від невтомного саморобного апарату. Іноді молоді все-таки робили спроби влитися в соціум: Тетяна намагалася працювати то на заправці, то на ринку, але все це було нецікаво і нудно. Боря тинявся по всяких шабашках, звідки його безперестанку гнали за хамство і пияцтво
Борю розбудило гуркіт ключа в дверному замку, потім обережно відчинилися й зачинилися двері. — Знову мати твоя приперлася! Дістала вже! – зашипів він у коричневий ковтун волосся, який належав його […]
— Карино, привіт! Я не збагну, що відбувається! — Дзвонила в паніці нова господиня проданого будинку. – У мене під воротами стоять кілька людей, дорослі та діти, всі з валізами та сумками. Вони вимагають твою маму та хочуть заселятися! Я їм пояснила, що давно кімнати не здаю, але вони нікуди не йдуть
— Та що ж це діється, га?! Ми їдемо всією сім’єю з дітьми в поїзді майже добу, потім смажимося тут на сонці, а на нас ніхто не чекає і будинок, виявляється, […]
Зійшовся б ти, батьку, зі старенькою якоюсь. І тобі б веселіше було, і нам за тебе спокійніше, – порадив йому тоді син і поділився цією порадою зі своєю тіткою – швидкою та спритною старшою сестрою діда Трохима бабусею Тетяною. Та одразу взяла цю справу під свій догляд і вже за тиждень відшукала в сусідньому селі «наречену» – свою давню знайому Матвіївну
Дід Трохим став вдівцем на сімдесятому році життя. Два роки прожив він один, а на третій вирішив підшукати собі нове кохання. Точніше, так за нього вирішили діти, які приїхали до […]
— Розумієш, Женю, у мами така посада. Вона у мене працює завгоспом у санаторії, як вона себе називає — «заступником головного лікаря з господарства». Знову ж таки, вона має великі амбіції, але загалом, вона дуже хороша людина, навіть не сумнівайся
Я сиділа, втиснувши голову в плечі, слухаючи, як з обох боків на мене мчать потоки лайки. Валентина Олександрівна, мама мого майбутнього нареченого, не вибираючи виразів, звинувачувала мене у всіх гріхах, […]
Вероніка смажила картоплю на вечерю, коли з роботи повернувся чоловік. – Який аромат! Картопелька з часничком! – сказав Дмитро зайшовши на кухнню і підійшов до дружини щоб поцілувати у щічку. Вероніка відсторонилася. – Що я вже накоїв? – жартома сказав чоловік. – Дмитро, нам треба поговорити, – серйозно сказала жінка. – Давай потім, я такий голодний, – сказав Дмитро і сів за стіл. – Я хотіла сказати, що все знаю! – раптом сказала Вероніка. – Що знаєш?! – Дмитро здивовано дивився на дружину, перебираючи в думках різні варіанти
Вероніка готувалася до свята, сьогодні рівно двадцять років, як вони разом із чоловіком. За цей час чого тільки вони не пережили, і іпотеку, і три ремонти, навіть на дачу збирали […]
Тетяна смажила картоплю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла сусідка. – Привіт! – привіталася вона. – Скажи, а твій чоловік з відрядження скоро приїде? – А що таке? розгубилася Таня. – Хочу на ювілей запросити, – продовжила сусідка. – На ювілей? – Таня розгубилася. – Нас? Але ми з вами майже не спілкуємося. – Ну і що? – відповіла сусідка. – Зате я про вас з чоловіком все знаю. – Як це все знаєте? – здивувалася Таня. – А що ти дивуєшся? Я навіть знаю, що твій Володя любить в ліжку, – єхидно сказала сусідка. – Як ви це знаєте? – Тетяна здивовано дивилася на сусідку, нічого не розуміючи
– Привіт Таня! – дуже чемно привіталася сусідка, коли Таня відчинила їй двері. – Скажи, будь ласка, а твій чоловік із відрядження скоро приїде? – Доброго дня. – Таня навіть […]
– Василю! – почувся голос сусідки Василя Павловича Раїси. Чоловік вийшов на подвірʼя. – Чого тобі, Раю? – запитав він. – Я тобі картопельки свіженької принесла, – сказала жінка і простягла йому емальовану каструльку . – Дякую! – сказав той і дістав гроші. – Ну, що ти, Василю! – ахнула сусідка. – Дякую, Раю! – Василь Павлович взяв каструльку й пішов. Чоловік вже пообідав, як раптом загавкав його песик. Він вийшов на подвірʼя. У дворі стояли хлопець і дівчина. – Це хто ще такі? – не зрозумів господар. Дівчина раптом радісно побігла до Василя Павловича. Чоловік дивився на гостю й не розумів, що відбувається
Важкий характер був у Василя Павловича. Ось і залишився він сам на старості у своєму великому будинку в селі. Дружини його не стало п’ять років тому. Та й йому незабаром […]