А як ти хотіла? Це ж твоя мама. Мусиш доглядати!, – сказала мені тітка, коли я розридалася їй в слухавку, що вже не маю сил і думаю над тим, щоб призначити маму в будинок для літніх людей. То як мене в шістнадцять виставити за поріг без копійки, то нормально. – Олег же сам на ноги став і освіту здобув і квартиру купив. І ти зможеш, – сказав тато. Я здобула і освіту і квартиру, але немає єдиного – сім’ї. Ось тому тепер все кидати заради мами, яка і грама любові мені не подарувала, я не збираюся!
Моїй хресній не сподобалось те, що я шукаю заклад, куди хочу прилаштувати свою маму. – А як ти хотіла? Це ж твоя мама. Мусиш доглядати!, – сказала мені тітка, коли […]
Коли я вийшла заміж, то родичі чоловіка дуже до мене горнулися. Я така рада цьому була, адже не мала такої великої та дружної родини, як в Петра, тому сама стала тягнутися до них в усьому. Щосвята купувала їм подарунки, знала кожного смаки і в усьому намагалася догодити. Це тривало рівно до того дня, коли я дізналася гірку правду
Так вийшло в житті, що у мене постійно були прохолодні відносини зі своїми батьками. Навіть ще в дитинстві, пам’ятаю, вони не приділяли мені належної уваги, як має бути до своєї […]
Дружина чекала, що Ігор з дня на день покличе її заміж. Якось ввечері жінка готувала вечерю, коли Ігор повернувся з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухню. – Нам потрібно поговорити, – раптом заявив він. – Я тебе слухаю, – відповіла Марія. – Ти помітила, що ми віддалилися один від одного, – сказав він. – Ти про що? – не розуміла його Марія. – Я веду до того, що нам треба розлучитися, – несподівано закінчив Ігор. Марія застигла на місці, незрозуміло дивлячись на Ігора
Марія хотіла заміж, але вийти заміж не виходило. Марії було 28 років. Два останні роки свого життя вона присвятила Ігорю. Вони жили з ним на орендованій квартирі, і ніби все […]
В той час як невістка поїхала на місяць в Польщу на заробітки, я вирішила перебратися в квартиру до сина і онука. Я їм і готувала і прибирала за ними, бо хлопці є хлопці. Володя ж при кожній телефонній розмові про мене мовчав, що мене дивувало. А одного разу при відеодзвінку Наталя на стільчику у вітальні побачила мій одяг. Ви собі не уявляєте, як мені стало після цього на душі неприємно. То хто я для них є?
Невістка моя вчителька, ось на літні канікули вона цього року вперше зі своєю подругою вирішила на два місяці поїхати на сезонні роботи до Польщі. Я живу одна, чоловік вже шість […]
Як тільки ми з Андрієм одружилися, з якогось дива, свекри виписали його з квартири, щоб менше за комунальні платити. Ми з чоловіком стали жити в квартирі моїй. Та Андрій нічого не хотів в ній робити, мовляв, якщо я захочу, то в любий момент можу йому на двері вказати, адже його нічого тут немає. Перший час я його розуміла, нічого не просила, все робила сама, та після 7-ми років шлюбу вже втомилася. Ну як це таке можливо? Андрій живе зі мною, щоб батьки економили, але все одно вони у нього за комунальні гроші беруть
Ми з моїм чоловіком Андрієм вже багато років разом, і основну частину цього часу він живе в моїй квартирі. Але незважаючи на те, що він тут зі мною прописаний, чоловік […]
Роки йшли, однієї бабусі не стало, залишивши квартиру внучці. Коли друга бабуся заповіла квартиру онукові, свекруха відсудила половину, щоб, як вона казала, піклуватися про нього
Мене звати Інна, і мені 37 років. За вісім років шлюбу я вперше дізналася, що у мене є свекруха з ясним і гострим розумом. Звісно, я розуміла, що мій чоловік […]
Ганна повернулася з відрядження на день раніше. Вона підʼїхала до будинку на таксі, відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру. Її чоловік Олег був на роботі. Готувати щось на вечерю Ганна не стала, а сіла чекати чоловіка… Через дві години підʼїхала машина Олега. Він був сам, але Ганна вирішила зачекати. Вона уважно дивилася у вікно на кухні, як Олег виходив з машини. От він вже пішов до дверей підʼїзду, як раптом до нього підбігла якась жінка! Ганна придивилась до неї і все зрозуміла
Подруги Ганна та Ліза їхали на навчання. Підприємство, де вони працювали, відправило їх на підвищення кваліфікації. Ганна своїх дітей відвезла на тиждень до мами, а її чоловік Олег залишився вдома […]
Вікторія мила посуд, коли з роботи повернувся чоловік. – Кохана, дзвонила моя мама. У них з батьком в суботу річниця весілля. Нас запросили, – повідомив Дмитро. – Так, я пам’ятаю, – усміхнулася дружина. Подивившись на Вікторію, Дмитро почухав голову і сказав спантеличено: – А я й забув. Треба б подарунок якийсь купити. Віктрія загадково посміхнулася: – Сам не купуй нічого. Я сама зроблю сюрприз. Дмитро задоволено усміхнувся і пішов дивитися телевізор, але він ще не підозрював, чим обернться цей “сюрприз”
Віка зібрала речі сина та свої в одну валізу. “Решту пізніше заберу” – з сумом подумала вона і попрямувала до виходу. **** – То який сюрприз на мене чекає? – […]
Галина Іванівна вийшла на подвірʼя. Вона взяла свою табуретку, бо лавки ще були мокрі після дощу. Вийшовши на сонячне місце, вона сіла і вдихнула з насолодою свіже літнє повітря. – Ох, як добре! – вихопилося в неї. Раптом жінка помітила біля себе сусідську дівчинку Тетянку. Їй було чотири рочки. Маленька стояла біля Галини Іванівни. – Здрастуйте, бабо Галю… – сказала дівчинка і сховала щось за спиною. – Що там у тебе? Покажи, – попросила Галина Іванівна і погладила Тетянку по плечу. Дівчинка неохоче показала, щось у руці… Галина Іванівна здивовано дивилася на малечу
Галина Іванівна дивилась у кухонне віконце. Щойно пройшов літній дощ, ще крапали з гілок дерев важкі краплі в каламутні калюжі, а сонце вже іскрилося в теплій воді і тішило… У […]
Микола повертався додому пізно. Він поспішив до свого під’їзду, як раптом почув жіночий голос: – Ви мені не допоможете? Микола пішов на голос і побачив зовсім молоденьку дівчину. – Пробачте, – сказала вона. – Замок на валізі зламався і ось все розсипалось… Микола побачив невелику валізку, вміст якої випав на землю. Він допоміг їй усе зібрати, якось полагодив замок на валізі. – Ви приїжджа? – запитав чоловік. – Куди прямуєте так пізно? Дівчина вийняла з кишені плаща телефон, знайшла запис з адресою і показала Миколі. Микола глянув на адресу й очам своїм не повірив
Микола повільно йшов вечірньою вулицею, намагаючись не зачепити перехожих. Було незатишно, над містом був туман, крізь який ледь пробивалося світло ліхтарів. Він викликав смуток і тугу, ще більшу, аніж та, […]