Мати покинула мене, залишила мене саму і поїхала. Я днями голодувала. Потім приїхали з опіки… Через роки бабуся забрала мене до себе. Потім, коли вже мала сім’ю, бабуся терміново покликала мене до себе. Сказала приїхати без чоловіка.
Про жінку, яка наро дила мене, я пам’ятаю лише поrане . Я пам’ятаю, як бабуся не відпускала доньку на сабантуй, а та полізла у бійку… Я пам’ятаю, як бабуся, залишила […]
— Не смій так Михайлика мого поганити, не наговорюй на нього… — Дурепа ти, Нінко, живеш так, наче рожеві окуляри не знімаєш… зрадив тобі твій Михайлик… — Не може такого бути! — А ось і може! Зі мною зрадив! Антоніна викрикнула зі злості, щоб зійшов з обличчя Ніни її побожний спогад про чоловіка який віддав Богу душу. І стоїть, дивиться, що скаже їй. Хоч і не подруги вони, але знають одна одну давно
— Далеко ми зайшли… ти дорогу хоч пам’ятаєш? Я от зрозуміти не можу, куди ми забрели. — Ми дорогою йшли, а де вона тепер – не видно… слухай, Тоню, повертатися […]
Віро, що ти думаєш про переїзд до нашого міста? – сказала якось на сімейному святі його мама, Ніна Василівна, з посмішкою, яка швидше нагадувала лукаву зацікавленість, ніж гостинність. – Ну, у мене є плани по роботі в Києві, – відповіла я, намагаючись залишити розмову на легкому рівні. – Київ? Але ж це далеко. А в нас тут сімейний бізнес, Степане, ти ж знаєш, скільки людей чекають на твою допомогу?, – сказала свекруха тоном, який я відразу сприйняла як натяк. Я думала все налагодиться, та дійшло до розлучення
Я зустріла Степана на останньому курсі університету. Це було як у книжках: ми обидва мріяли про велике майбутнє, повне кар’єрних досягнень і перемог. Я обрала шлях дизайну, а він – […]
Коли за мамою закриваються двері – я видихаю з полегшенням. Ніколи не могла подумати, що буду не рада власній мамі в своїй оселі, але так є. Кожен візит матері для мене — випробування, і я рахую хвилини до моменту, як за нею зачиняються двері. Нещодавно вона гостювала у нас три дні. І це був справжній тест на витримку. З першого ранку мама заявила, що наш сніданок неправильний, і почала готувати “як треба. Замість моїх млинців з сиром і родзинками на столі виникла яєчня на салі
Коли за мамою закриваються двері – я видихаю з полегшенням. Ніколи не могла подумати, що буду не рада власній мамі в своїй оселі, але так є. Кожен візит матері для […]
— Так вийшло, вибач. Я покохав іншу. Рито, після того, як я подам на розлучення, тобі потрібно знайти орендовану квартиру. Сама розумієш, тут ти тепер залишитися не можеш. — А чому це вона не може? – спокійно запитала Марія. Багато чого вона передумала за кілька годин, відколи зустрілася із сином у центрі міста. — Ну як же, чому? – нервово хихикнув Артем. – Це моя квартира, і після розлучення я приведу сюди Олю. Зараз вона з батьками живе, але в них там місця зовсім мало. — Ось воно що! – злетіли вгору брови Марії. – Твоя квартира? А з чого це, синку
Над круглим столом з ажурною скатертиною горіла теплим світлом низько опущена люстра, створюючи відчуття затишку. На столі рівно розставлені тарілочки з красивою нарізкою. Салатик, фрукти. Не те, щоб Марія старалася, […]
– Невісточко, курчатко моє, я дуже люблю Гната і Платончика, але після секції я їх до себе на ніч не заберу, – кажу Мілані. – Так, розумію, що ви хочете побути вдвох, але я сьогодні йду до театру. Ні, це не можна скасувати. – Мамо, треба посидіти з малечею пару років, до садка. Не думай, не безкоштовно – за 15 тисяч гривень на місяць. Відмова не приймається! Мені пропонується приходити до 6:30 щоранку приходити до них додому та цілий день бути з онукою, поки в районі 19:00 з роботи не прийдуть син чи невістка
– Невісточко, курчатко моє, я дуже люблю Гната і Платончика, але після секції я їх до себе на ніч не заберу, – кажу Мілані. – Так, розумію, що ви хочете […]
Обдарувавши всіх родичів подарунками, тітка задоволена починала шарудіти пакетами, акуратно складаючи їх, дорослі, відчуваючи незручність, відводили очі, Ліза бридко хихотіла, Юлька збиралася вже розвернутися, щоб піти, як тітка, наче схаменувшись, згадувала про ще одну людину цієї сім’ї. — Ах, дівчинко, – вона робила вигляд, що не пам’ятає, як звуть Юлю, – Лізо, ну що ж ти мені не нагадала про дівчину, як тебе… Юля… Тітка лізла в кишеню, діставала прихований там батончик, звичайний батончик, і давала Юльці
Мати метушилася на кухні, вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, протирала пил, метушилася. Юля тихенько увійшла, поставила портфель, сіла на стілець. — О, Юлька привіт, вчасно ти, […]
— Мамо, я не чекала тебе, а ти вже тут? Перше розчарування чекало на маму вже на порозі нового житла. Коли вона приїхала до квартири дочки та зятя, то побачила, що ніхто не радий її бачити
Вероніка була жінкою середнього віку, яка, здається, мала все, що потрібно для щастя. Власний будинок, відносно стабільне фінансове становище, любляча родина. Вона все життя важко працювала, щоб забезпечити себе і […]
– Мамо, я тобі тут гостинців привезла. І ми тобі дачу вкопаємо. Ти навіть не хвилюйся. Я як ти зателефонувала, одразу взяла відгул і приїхала. — Та не треба було, я ж по телефону сказала. – Ну як не треба?! Ти ж ніколи не зізнаєшся, що погано почуваєшся. А я тобі й ліки привезла. Останнє слово я прошепотіла. Бо зайшла до кімнати і побачила всіх, хто зібрався. — Ну, коли всі в зборі, то можемо починати. На мене дивилися три пари очей. Які раніше були найріднішими. А тепер – найчужішими. Бо ж – квартира мамина
Я тепло обійняла матір. – Мамо, я тобі тут гостинців привезла. І ми тобі дачу вкопаємо. Ти навіть не хвилюйся. Я як ти зателефонувала, одразу взяла відгул і приїхала. — […]
— Максиме, твої батьки збираються нам картоплею машину загрузити, чи я сюди просто пахати на вихідні їздила і макарони з котлетами поїсти? Ця фраза злетіла з моїх вуст у неділю ввечері, коли я, виснажена і трохи зла, вже ледве стояла на ногах. Але починалося все зовсім інакше. — Поїдемо до моїх батьків на вихідні, — сказав Максим кілька днів тому. — Допоможемо трохи, заодно картоплю на зиму заберемо. “Чудово,” — подумала я
— Максиме, твої батьки збираються нам картоплею машину загрузити, чи я сюди просто пахати на вихідні їздила і макарони з котлетами поїсти? Ця фраза злетіла з моїх вуст у неділю […]