«Сама не можу зрозуміти», – подумала Ірина. – «Біжу, як хом’як у колесі, і нічого не встигаю. Але ж колись у моєму будинку було так чисто, що можна їсти з підлоги, я могла дозволити собі білосніжний диван і зустрічі з подругами. А що тепер? Нічого білого в будинку, а з дівчатами бачилася два роки тому. Ще й чоловік претензій додає»
— У мами шкарпетки до підлоги прилипли, ти нікудишня господиня, – накинувся з претензіями чоловік.— Молодший сік пролив, я не встигла прибрати. І взагалі, я вже втомилася. — Машинка випрала, […]
Звук унітазу, що змивається, пауза і відмова відчинити двері. Так і є, спер мою електронку, застали на гарячому – змив її (вона маленька). Стукаю – не відчиняє. Діти прокинулися, їм у туалет треба, але Глібу всеодно. Він відплати злякався. Що робити? Ламати двері? Так вони хороші, майже нові, шкода. Дітям довелося згадати дитинство і ходити «по-маленькому» в пристосовану ємність, добре, що «по-великому» ніхто не захотів
— А це ви винні, якби ви просто їх йому купили, то не довелося б красти. Самі привчаєте хлопчика до брехні та злодійства! – заявила мені Галина. Галина – мати […]
— А навіщо я там потрібен? – поцікавився Максим, – Чим я Насті в цій ситуації допоможу? Дитину ж не з мене дістануть? — А якщо щось піде не так? – Галина Петрівна вже кричати в слухавку почала, – Це ваша перша, вистраждана дитинка, і зʼявиться вона не найприроднішим способом, Настя двох дітей уже втратила, а якщо щось не так? Невже душа не болить? Зʼявиться син, а ти навіть не дізнаєшся, ти не в доступі будеш? Або щось трапиться, а чоловік і батько рибу ловить і шашлик смаже
—Я від вчинку зятя досі в шоці! Готова просто рвати й метати, – зізнається сестрі Галина Петрівна, – Це треба так до дружини ставитися, можна подумати, що в нього по […]
А ви у Дмитра як довго плануєте ще пробути? Якщо вийде, давайте в неділю, ще в кіно разом сходимо. Ну а якщо ви поїдете до себе, то я все зрозумію, – сказала ніжним тоном мені Леся. Я ледь те печиво з рук не випустила. Дмитро, ще якось дивно змовчав. Я ж знала, що в Лесі цієї є квартира. Але ж ні, їй треба і цю. А мені хоч на вулицю йди. Ось вам і обіцянка сина. З’явилась в його житті жінка, і керує Дмитром на свій лад. Мама йому вже не потрібна
– А ви у Дмитра як довго плануєте ще пробути? Якщо вийде, давайте в неділю, ще в кіно разом сходимо. Ну а якщо ви поїдете до себе, то я все […]
Колись, коли він жив ще тут, було в Сашка кохання. Весела така, з довгою косою. Щоправда з багатодітної сім’ї, але до справи це жодного стосунку не мало. Таке кохання між ним і Катериною було, що здавалося – це навіки. Усе до весілля йшло, та тут приїхала Галина бабусю провідати. І все. Сашко просто пропав. Галя в туфлях модних, стрижка коротка, волосся фарбоване, блузка прозора. Загалом, голову втратив. На три дні про все забув, від Галини не відходив, а потім, за тиждень мук, зібрав валізу і подався за нею в місто
Олександр махнув услід машині рукою. Він підкинув вище рюкзак, підхопив велику валізу і покрокував у бік села. Скільки років він тут не був? Якщо розібратися, то всі 25, ну так, […]
Якось Зіна з донькою Олю вирішили переїхати з села у невелике містечко. Грошей не було, тож поселилися вони в кімнаті в гуртожитку. З собою вони взяли із села і свого кота… Кімната була невелика, але тепла і світла. – Мамо, а де тут грубка?! – одразу запитала Оля. – Он там залізна зелена батарея під вікном, – посміхнулася мати. – А «грубка» он за лікарнею… Бачила трубу? Кіт Маркіз оглядав кімнату і раптом сів біля дверей! Хтось тихо постукав… Навіть не постукав, а пошкрябався. Потім знову пролунав стукіт… Вони відкрили двері й застигли від несподіванки
Кіт Маркіз лежав на теплій грубці. Він ще й не здогадувався, що його життя скоро зміниться. Хазяйка Зінаїда вже два тижні лежала в лікарні. Шансів на одужання було небагато. Її […]
Одного дня, коли в жовтні сяяло сонцем бабине літо й остання павутинка ковзала в скляному, пахнучому осінню повітрі, бабуся вирушила на зупинку, щоб знову допомогти з онуками. Зранку її долала тривога і якийсь тиск на серці, але вона сприйняла це за сезонні нездужання. Коли під’їхав автобус, Тамара Львівна зрозуміла, що сьогодні нікуди не поїде. Серце скував загрудинний біль. Вона позадкувала і сперлася спиною об стовп, щоб не впасти
— Бабусю, коли я виросту, то зроблю на твоїй дачі ремонт, щоб ти могла тут жити завжди-завжди, як мрієш. Внучка Юля проводила долонею по китицях непоказних квітів смородини: біло-жовті, із […]
Олексій повернувся додому в радісному настрої. Аякже ж?! Сьогодні він став батьком. Вдома, чоловік не знаходив собі місця. Емоції переповнювали його. І раптом у двері подзвонили. Олексій відчинив двері і побачив на порозі кращу подругу своєї дружини Марину. – Олексію, привіт! Вітаю тебе із народженням сина! – радісно сказала жінка. – Дякую! – посміхнувся Олексій. – А Наталки ще ж немає, ти чому прийшла? – А я не до неї прийшла, а до тебе. У мене до тебе є одна пропозиція, – раптом сказала жінка. – Пропозиція? Яка ще пропозиція? – Олексій здивовано дивився на Марину, нічого не розуміючи
Олексій був на робочому місці, коли йому повідомили, що у нього народився син. Ця звістка зробила Олексія найщасливішою людиною у світі. І коли він повертався додому з роботи, то своєю […]
Лариса постелила скатертину на стіл, і почала розставляти тарілки. Сьогодні дуже важливий день – знайомство з сватами. Іван стояв біля дзеркала і намагався зав’язати краватку. – Щось не пам’ятаю, як він зав’язується! – бурчав він. Пролунав дзвінок у двері. Лариса побігла відкривати. На порозі стояли майбутні свати. – Ой, проходьте, – запросила гостей господиня. – Я Лариса, мама Бориса, а це тато Іван. – Дуже приємно. Я Інна а це мій чоловік Руслан, – відповіла сваха. Всі сіли за стіл. – Як все смачно виглядає, – зробила Ларисі комплімент Інна, і раптом почалося неочікуване
Лариса постелила білу скатертину на круглий стіл, і почала розставляти тарілки. Сьогодні дуже важливий день – знайомство із майбутніми сватами. Іван стояв біля дзеркала і намагався зав’язати краватку. – Щось […]
Олег прокинувся рано, і здивувався, коли не побачив біля себе у ліжку Марії. – Може вже сніданок готує, – подумав він, швидко одягнувся і пішов на кухню. Марії там не було. Чоловік обійшов будинок, вийшов на подвір’я. – Та що ж це таке? – захвилювався Олег. Він набрав номер телефону Марії – телефон не відповідав. Чоловік повернувся на кухню, сів за стіл, як раптом помітив на столі якусь записку. Олег прочитав її і застиг від прочитаного
Світлана поспіхом зібрала сумку, оглянула квартиру і важко зітхнула. – Прощавай Денис! – дівчина глянула на фотографію хлопця. – Прощавай моє недолуге життя! Я йду далі! Вийшовши з під’їзду, Світлана […]