З п’яти сортів яблук мені були запропоновані саме ті, що я люблю, і огірки були правильні, з пухирцями. І решта — саме так, як я б попросила. Не втрималася, запитала продавчиню:
Днями дорогою з пошти на роботу мені спало на думку забігти у вагончик на розі, де продають овочі, фрукти і квашену капусту у відрах. І на самому порозі пролунав дзвінок […]
Третій день лиш іноді визираю на зовнішній світ через вікно. А потім знову поринаю у свій стан розпачу. Не їм, не сплю, порожніх пляшок все більше. Сиджу на орендованій квартирі. Вдома сказав, що у відрядженні. Матеріально ми родина забезпечена. Для Олі це другий шлюб, у мене – перший. Діти лише наші спільні. Вирішили ми зробити освіжаючий ремонт у квартирі. Ніколи не лазив по речах дружини, ні в телефон, ні десь інде, якось навіть потреби не було. Знав, що в неї лежить коробка, де вона зберігає листи, листівки, шкільні і студентські фото, мої листи і записки та листи її першого кохання шкільного, інші свої всілякі дрібниці. Коробка стоїть на верхній полиці шафи. Шафу треба було розібрати. Я знімав ту коробку і упустив випадково. Зібрав, усе поклав назад, але випала флешка. І стало мені цікаво. Подивився і все попливло перед очима
Третій день лиш іноді визираю на зовнішній світ через вікно. А потім знову поринаю у свій стан розпачу. Не їм, не сплю, порожніх пляшок все більше. Сиджу на орендованій квартирі. […]
— Та з вас, хто погодиться за мною доглядати, отримає все, що залишиться після мене. Квартиру, нашу дачу і невеликі заощадження, які я робила на чорний день. Дочки продовжували мовчати, не зводячи очей одна з одної. — Усі ми знаємо, що це надовго не затягнеться, але кілька місяців комусь доведеться присвятити мені, залишивши осторонь особисті інтереси. Тому я вважаю правильним заповідати все майно тільки одній із вас
— І чому саме я маю за мамою доглядати? Це, між іншим, і твоя мати теж! – заявила сестра. — Ти живеш за два кроки, а мені півдня до неї […]
Як тільки Тетяна сіла в авто на переднє сидіння біля свого чоловіка, свекруха невдоволено глянула на неї. – Тетяно, сядь на заднє сидіння, ти ж знаєш, як я люблю їхати на передньому, мені там так зручно, все видно, ще й біля сина свого. Тетяна завжди поступалася, а тут довго мовчки сиділа і думала – вставати чи ні
Тетяно, сядь на заднє сидіння, прошу тебе, я якраз от не дуже люблю їхати на задньому сидінні. А так мені все чудово видно та й я сидітиму ближче до власного […]
– Ну, раз у вас з квартирою все так вдало вирішилось, то накопичення ваші ти маєш віддати сестрі, – приголомшила мене мама на церемонії прощання
Мама нещодавно приголомшила своєю заявою. Каже, що у нас все з квартирою вдало вирішилось, тому свої накопичення, які ми з чоловіком робили, я маю віддати сестрі. Ще й час обрала […]
Валентина Іванівна зітхнула і перевела погляд на стінку. За склом стояв той самий нещасливий сервіз, подарунок дочки. А в шафах, у численних шухлядках, на всіляких полицях чого тільки не було: і комплекти абсолютно нової постільної білизни, і сукні, і костюми, і халати домашні, рушники, посуд… Та всього й не перелічиш. Щось нещодавно дарували, а щось ще від Марійки залишилося – не дозволила Валя викинути, пам’ять. А Марина з Юлею все прориваються порядок навести, стінку викинути. А куди ж усе добро з неї дівати? Теж половину на смітник пора знести, кажуть. Як на смітник? Зовсім вони, чи що, розуму позбулися? Не розуміють, що там же все життя її зберігається, а вони – викинути
— Ти ж мені обіцяла, що викинеш це неподобство! — Юлечко, не гнівайся, – миролюбно відповіла її бабуся, Валентина Іванівна, – Ну що ти розлютилася на цей халат? Що він […]
-Сина забрав Захар і ніякого спадку не було як і родича за кордоном, це вони гроші дали, Захар із дружиною. – Що ти наробила мамо?”
Хочу покаятися перед тобою – прошепотіла Ганна. Люди в білих халатах сказали Христині що з мамою не добре. “Присядь і послухай” – наполягала жінка, я й так з гріхом відійду, […]
Синові було вже два роки, коли я знову зважилась приїхати до матері. Я знала, що вона відмовиться від зустрічі, якщо я попереджу, тому приїхала без попередження. На порозі стояв батько. – Що ти тут забула? — холодно запитав він
Коли люди запитують мене про дитинство, я намагаюся уникати правди. Розповідаю загальні речі, як у всіх, щоб не викликати зайвих питань. Бо розповісти, що моя мама — чудова людина, але […]
Віктору зараз майже 35 років, він давно живе окремо, є у чоловіка сім’я, свій бізнес, заміський будинок. І донедавна він Ксенію Олексіївну називав мамою, як сумно жартує пані Ольга, коли треба було, щоб мама з онуками безоплатно сиділа – була мамою, а як захворіла – стала сторонньою жінкою
— Ось так, Марино, зазвичай про жінок кажуть у негативному ключі, мовляв, узяв із дитиною, виростив, вигодував чужий приплід, а в нас ситуація навпаки, у мами, – сумно каже Ольга. […]
Шість років Наталя з чоловіком прожила в цивільному шлюбі і ніколи не бачила в цьому проблеми, адже Сергій сказав, що весілля вони зіграють обов’язково, але постійно щось це відкладалося, а зараз не на часі зовсім, адже скоро в них буде дитя. А якось свекруха зізналася Наталі, що не вважає її за невістку, а за співмешканку свого сина лише. Після цього Наталя сама стала просити чоловіка розписатися, але Сергій дуже дивно себе повів
Наталя щиро кохала свого чоловіка та дуже раділа швидкому народженню їх дитяти. Жінка завжди була хорошою господинею та старанно стежила за порядком в квартирі, а тепер просто була переповнена створенням […]