То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча євро. Вони з подругами зібралися їхати на Різдво у Париж. – Ти ж казала, що тобі квартира потрібна. Якщо ти так тринькатимеш гроші, то житло для тебе ми ще не скоро придбаємо, – кажу. – Мамо, ну що ти починаєш. Ти – моя мама, і ти зобов’язана мене забезпечувати, – заявила Аліна
– То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча євро. Вони […]
Настя повернулася додому на таксі. Сьогоднішній вечір вона провела в гостях у своєї шкільної подруги. Чудово посиділи, згадували молодість. Настя змила макіяж, переодяглася в затишну домашню піжаму, включила свій улюблений серіал. Раптом їй подзвонила Марія. – Привіт ще раз, я щось забула? – здивувалася Настя. – Совість ти свою забула! – вигукнула Марія. – Ти про що? – спантеличилася вона. – Про що, питаєш? Я про тебе і мого чоловік! Думаєш я не знаю, що ти задумала! – обурено вигукнула подруга. – Марія, що ти таке кажеш?! Я тебе не розумію! – здивовано сказала Настя, не розуміючи, що відбувається
– Настя! Мельник! Настя обернулася і побачила, як до неї з розкритими обіймами через весь магазин мчить жінка. Вона міцно обняла її, а потім відсторонилася і широко посміхнулася. – Не […]
— “Жила б собі одна”, – мрійливо й сумно повторює мама. – “Прибрала раз на тиждень і все, чисто. Цілодобово б біля плити не стояла, чужий бруд не вимивала б. Як тато без мене? У нього дві доньки є. Але й це ще далеко, у нього є руки й ноги. Я все життя своє на нього поклала, вічно терпіла і була в прислугах, якби ти знала, як мені набридло все це! Ось у тебе чоловік, з роботи прийде, хапається за домашні справи, веселий такий, позитивний. У мене такого ніколи не було. Ти ж пам’ятаєш, яким він із роботи був. І як усім умів настрій зіпсувати. Ех
— Почуваюся справжньою свинею, – ділиться з подругою Владлена. – І виходу в мене поки що ніякого немає, і від того, що мама страждає, мені погано. — Ну гаразд тобі, […]
— Що там з вечерею? – увійшов Денис на кухню. — Готую. — Ясно. А я тут собі нову комп’ютерну гру купив, наша українська, – похвалився він. — І дорого коштує? — Та яка різниця, – відмахнувся чоловік. – За кредити і квартиру я заплатив. Тож, це вільні гроші. «Ось як, – подумала Саша. – Вільні». У неї такого поняття не було, а якщо і з’являлося щось, то вона поспішала порадувати близьких. А коли її хтось радував
Олександра поспішала додому, тримаючи в руках два пакети. Учора вона отримала зарплату і вирішила порадувати своїх домочадців. Чоловікові купила дорогу каву, знаючи, що він жити без цього напою не може. […]
Я досі не можу зрозуміти свою сваху. Ну от як такою можна бути? Це був її день народження, ювілей. Звичайно, свято, родина, друзі – все, як має бути. Свати у нас досить заможні, варто сказати. Ми приїхали до сватів у гарному настрої, з подарунком, щоб привітати її, посидіти, поспілкуватися. Гостей було повен дім: і дорослі, і діти бігали всюди, галасували. Усе, як на нормальних святах. Спершу я й подумати не могла, що щось піде не так. Стіл ломляться від страв, настрій піднесений, музика грає. Все шикарно. Але все ж один момент мене буквально вразив. На столі стояло три чи чотири торта. Великі, гарні, кожен кращий за інший. І тут я помітила: торти майже цілі. Ну, може, трохи поїли, але залишилось багато. І що робить сваха? Вона акуратно бере всі торти, загортає, складає в холодильник і навіть не подумала запропонувати комусь шматочок із собою взяти
Я досі не можу зрозуміти свою сваху. Ну от як такою можна бути? Це був її день народження, ювілей. Звичайно, свято, родина, друзі – все, як має бути. Свати у […]
Марія була на роботі. Наближався час обіду. – О, вже майже перша година, – глянувши на годинник промовила Марія. – Пора пообідати. Жінка вимкнула свій комп’ютер і попрямувала в кімнату відпочинку, взяти з холодильника свій обід. Марія швидко підійшла до дверей кімнати відпочинку, як раптом почула, що там хтось є. Жінка вже хотіла було увійти, як раптом почула двох своїх колег, і розмовляли вони про неї! – А це вже цікаво, – зацікавилася вона. Марія тихенько причаїлася біля дверей, прислухалася до розмови і остовпіла від почутого
– Вітя, а що у вас із Марією Мельник? Часто бачу вас разом. Зустрічаєтеся, чи що? – пролунав глузливий чоловічий голос через нещільно зачинені двері офісної кухні. Марія, яка в […]
О четвертій-п’ятій ранку вона вже може пилососити. Мити вікна? Легко. Протирати плінтуси чи навіть переставляти меблі? Це її хобі. Все почалося з того, що Надія Степанівна вирішила “не заважати чоловікові” і перебралася до нас. Кожен мій ранок тепер — це випробування. Прокидатися о третій чи четвертій ранку через співи в душі? Це новий досвід, який я не просила. Свекруха, мабуть, думає, що ми живемо у музичній школі, бо її репертуар постійно змінюється: то народні пісні, то щось сучасне, то абсолютно незрозумілі імпровізації. Іноді я навіть починаю думати, що у неї справжній талант, якби це не заважало моєму сну. Як тільки співи закінчуються, починається кухня. Шкварчання, торохтіння каструлями, запах смаженої їжі, що заповнює кожен куточок дому. Сніданки? О так, вони у нас тепер королівські. Вергуни, оладки, чебуреки
Вже два тижні я живу в якомусь цирку. До нас переїхала свекруха – тимчасово, поки у їхній квартирі триває ремонт. Триватиме він, якщо вірити словам свекра, ще місяць, а я […]
— Базарна ти моя, на господарів значить наймитуєшся, мерзнеш… роботи чи що немає? — А де вона зараз є? То скорочення, то зарплата копійчана… рада б піти хоч у хатню робітницю, хоч у куховарку, аби тільки в теплі, та нікуди поки що… може вам помічниця потрібна? Пельмені, холодець… усе смачно готую… — Мені жирне не можна. — Ну, тоді супчики, курка, печеня, каші, салати… прибрати можу
“А морозець добре так щипає щічки”, – подумав Анатолій Васильович, поспішаючи до машини, – та й не морозець, а справжній мороз, – бурмотів він. Щоб скоротити шлях, пішов через речовий […]
Світлана з Іваном і сином Мишком пішли в гості до сусідки. Віра Петрівна показала їм будинок, сад, і навіть льох і сараї! Але найбільше вразили всіх яблука… Такі смачні й солодкі вони були, що неможливо відірватися! Світлана з Іваном ходили по саду. – Боже, які ж гарні, як з картинки! – дивувалася Світлана. – А які смачні! – казав Мишко. – От і допомагайте збирати, будь ласка, – попросила Віра Петрівна. – І собі набирайте скільки хочете, і мені на варення. А ще сушити буду, компот робити… Сходили вони отак в гості, а через два місяці, баба Віра прийшла до Світлани з Іваном з несподіваною звісткою
Світлана з Іваном жили на околиці невеликого міста, саме в тому місці, де їхній триповерховий будинок був останнім у низці багатоквартирних будинків старої забудови. Далі починався приватний сектор, що складався […]
Свекруха зателефонувала і в сльо зах почала розповідати, що їй потрібна термінова оnерація. Але те, що з’ясувалося потім, у голові не влаштовується.
Мати мого чоловіка стала дуже зухвалою. Вона вимагає, щоб мій чоловік виnлачував їй свою зарnлату, а не передавав мені гроші. Нещодавно мій чоловік повернувся зі зміни. Отримавши свій заробіток, він […]