Посиділа свекруха у мене трохи більше двох годин, а далі стала збиратися. Я дивлюся на неї, чекаю, коли ж вона дасть обіцяні гроші. – Ой, ледь не забула чого прийшла, – спохватилася мама чоловіка і пішла до сумки, яка стояла в коридорі. Яким же було моє здивування, коли вона витягла з гаманця аж тисячу гривень. На моєму обличчі відразу можна було прочитати все, але я промовчала. Тисячу гривень, вона це серйозно? Що за ці гроші можна купити двом дітям? Хіба цукерки
– Марино, мама сьогодні до нас прийде, можеш приготувати обід? – каже мені мій чоловік. Я ствердно кивнула, хоча, чесно кажучи, візити свекрухи я не люблю. Приймаю її у нас […]
Подруга знала про мої фінансові проблеми, але це не завадило їй висміяти мій подарунок перед усіма гостями
Все-таки інколи справжня суть людини відкривається, коли їй до рук потрапляють гроші, хай не мільйони, але такі, щоб він на твоєму фоні міг почуватися вище, краще, успішніше. Адже до цього […]
– Вибирайте: або ми, або ваші смердючі коти! – заявила я свекрусі.
– Вибирайте: або ми, або ваші смердючі коти! – заявила я свекрусі. Як же мені набридло жити зі свекрухою, ви навіть не уявляєте! Після весілля ми з чоловіком вирішили пожити […]
– Або я, або він. Вибирай! – сказала мені дочка, коли я вдруге вийшла заміж.
Донька ображена на мене і звинувачує у всіх проблемах, бо я почала турбуватися про своє особисте життя. Я рано втратила чоловіка – у 35 років. З того часу все своє […]
Я сказала дочці Богдані прямо: усе, що я маю, – будинки, землю, капітал – я залишу лише її дітям, тобто моїм онукам, якщо вона поважатиме моє рішення. Якщо ні – я маю право вчинити інакше. Мені вже за 70, я корінна львів’янка. Тут пройшло життя моїх предків і моє також. У приватному будинку для літніх людей – чи в Україні, чи в Польщі – мені буде комфортніше. Там я матиму належний догляд, спокій і приватність
Я сказала дочці Богдані прямо: усе, що я маю, – будинки, землю, капітал – я залишу лише її дітям, тобто моїм онукам, якщо вона поважатиме моє рішення. Якщо ні – […]
Позавчора у мене був ювілей — 30 років. Свято вирішила відзначати вдома, бо з двома маленькими дітьми (4 роки і 2 роки) не дуже кудись підеш. Свекруха дістала з сумки одноразові судочки й почала складати туди все, що залишилося на столі. Канапки, салати, картоплю, котлети, навіть шматки м’яса. А все це пакувала у величезну торбу, яка була в зовиці. Я не вірила своїм очам! Кажу їй: “Мамо, що ви робите?” А вона так спокійно відповідає: “Ну, Настюша ж сама живе, годує дитинку, їй треба добре харчуватися. А тут стільки всього залишилося, ви ж самі це не доїсте”
Позавчора у мене був ювілей — 30 років. Свято вирішила відзначати вдома, бо з двома маленькими дітьми (4 роки і 2 роки) не дуже кудись підеш. Та й компанія була […]
— У мами Степана грошей же на обід немає, він після нас доїдає… Моя дитина навчається у школі у другому класі, у колективі більше 20 дітлахів
Моя донька прийшла голодна зі школи і розповіла: — У мами Степана грошей же на обід немає, він після нас доїдає… Моя дитина навчається у школі у третьому класі, у […]
Задоволена свекруха: “Половина квартири належить нам під час розлучення”
– Юро! Ні та ще раз, ні! — обурена Таня стояла у дверях на кухні. – Ну Танюш, мама дуже хвора! — Юра тиснув на жалість, але дружина не здавалася. […]
Виставила родичі з України. Я вже більше десяти років живу в Іспанії, у невеликому мальовничому містечку неподалік Барселони. “Оце вся ваша іспанська їжа? А борщ ти тут вариш? Чи, може, картоплі смаженої нема?” Таня підхопила: “Та ми ж вдома такого не їмо, нам би чогось поживного”. Далі сюрпризи посипалися на мене горохом. “Тільки щоб порції були великі, а ціни не як для мільйонерів.” Врешті, коли офіціант приніс рахунок, Петя вирішив подискутувати: “А це точно все правильно пораховано? Бо ці ціни — як для арабського шейха!”
Виставила родичі з України. Я вже більше десяти років живу в Іспанії, у невеликому мальовничому містечку неподалік Барселони. Спокійне, затишне місце: вузькі вулички, білі будиночки, море поруч. Живу тут, можна […]
Але від того, що я побачила на кухні, мене буквально підкинуло. Сидить Мартусечка, перед нею піалка з чіпсами, ті самі пончики, екзотичні фрукти. Хіба це мати! Минулого місяця мені підвищили пенсію на 400 гривень. Я одразу вирішила, що ці гроші буду витрачати на онуків. Кілька днів тому вийшла я в магазин, купила їм трохи смаколиків: улюблені чіпси, пончики, екзотичні фрукти. Принесла все це невістці, Марті, бо діти якраз були у школі та садочку
Минулого місяця мені підвищили пенсію на 400 гривень. Для когось, можливо, це дрібниця, але для мене це справжня радість. Я одразу вирішила, що ці гроші буду витрачати на онуків. Вони […]