Уявляєш, Павле, моя бабуся переїжджає до батьків а нам віддає свою двокімнатну квартиру, – повідомила радісну новину ввечері своєму чоловікові Олена. – Це новина хороша, звісно, але мене турбує дещо, тому я не хочу туди переїжджати і ти сама знаєш чому. Але Олена таки вмовила чоловіка і незабаром вони жили в гарній квартирі з хорошим ремонтом, за яку нічого не доводилося платити, крім комуналки. Олена дуже щаслива була, а от про Павла цього не скажеш, до нього стала ходити теща
Олена, зазвичай балакуча жінка, в той день була напрочуд мовчазною, поставивши перед своїм чоловіком тарілки з борщем і смаженою рибою, потім налила йому теплий чай. Але Павло чудово бачив, що […]
– Не довіряєш братові? А я синові – довіряю! І жодних заповітів не писатиму! Самі розберетеся! Ви ж не діти, зрештою, сиві вже! – суворо відповіла мати доньці
– Мамо, вибач, але як ви з татом плануєте розпорядитися спадщиною? – Запитала Ірина, коли в черговий раз приїхала до батьків. – Ну, нашою з вами квартирою. Адже вам далеко […]
Перед святами, мій Орест повернувся з заробітків сам не свій, мовчав два дні, а потім ошелешив, що йде від Мене. Там, у Польщі, він зустрів іншу жінку. У них стосунки вже кілька років, він чекав поки підростуть сини. Але він сказав з докором шо я зовсім перестала слідкувати за собою, а з такою жінкою він жити не хоче.
Перед святами, Орест повернувся із заробітків сам не свій, мовчав два дні, а потім ошелешив, що йде від Марії. Там, у Польщі, він зустрів іншу жінку. У них стосунки вже […]
Мам, тут така справа, що в Голландію і тато зі своєю Інною приїде, – сказав мені син. – Як тато? Який?, – щось почала бурмотіти я собі під ніс. – Мам, ти чого? У мене ж один тато, Максим, якщо ти забула його ім’я, – наголосив син. – Але ж в тебе ювілей – тридцять років. Я ж хотіла в такі моменти побути з тобою, з онуками, – вже не з таким ентузіазмом додала я. – Ну, тоді я не бачу проблеми. Ти в нас з Вікою зупинишся. Батькові і Інні я вже готель зарезервував. – Я була в подиві від почутого, бо знаю справжню причину їх поїздки
– Мам, тут така справа, що в Голландію і тато зі своєю Інною приїде, – сказав мені син і я на деякий час замовкла. – Як тато? Який?, – щось […]
Коли я повернулася додому, я зрозуміла, що Василь розмовляє по телефону. Я не хотіла йому заважати, тому стояла у коридорі, чекаючи, поки він завершить розмову. Проте від почутих слів моє серце забилося швидше. – Ні, Марусю, ми більше так продовжувати не можемо, – сказав він. Мої почуття насторожилися. Можливо, я не повинна була підслуховувати, але я не могла зупинитися. – Я знаю, що це складно, але ти мати моєї дитини, і ми повинні з цим зіткнутися, – додав він, і я відчула, ніби щось всередині увірвалося
Моє життя до цього випадку було досить організованим. Я була щаслива зі своїм чоловіком Василем, а дружба з Марусею додавала мені сил у важкі часи. Іноді я почувалася перевантаженою щоденними […]
Іване, я хочу хату продати, – ледь чутно вимовив літній батько. – Не зрозумів. А де ж Ви жити будете? – Іван нервово став чухати потилицю. Він не міг збагнути, чому тато прийняв таке дивне рішення. – Будинок, сину, у нас великий. Мені одному тут забагато місця. Я собі маленьку однокімнатну квартиру куплю, мені одному вистачить. А решту грошей собі забереш, ви з Ольгою і дітьми тіснитеся в однокімнатній квартирці, вам давно пора щось більше купити, – поділився своїми планами літній чоловік. Івану щось геть сумно стало
– Сину, приїдь до мене у суботу, маю розмову непросту, – Василь сказав це таким засмученим голосом, що Іван примчав в село у суботу з самого ранку. – Тату, що […]
Галина готувала суп з фрикадельками, як раптом двері відчинилися і в хату забігла сусідка Валя. – Господи, ти чого?! – сплеснула руками Галина. З Валентиною вони навіть не дружили. – Галино! – вигукнула Валя. – Андрія не стало… – Ти що, Валю? – Галя аж присіла на табуретку. – Щось сьогодні зранку у мене передчуття було, – почала квапливо розповідати Валентина. – Думаю, зайду-но я до Андрія. Щось його давненько видно не було. Заходжу на подвірʼя, а двері не зачинені. Я зайшла в хату, а там… Валентина раптом замовкла. – Що там, Валю? – Галина не вірила, що це відбувається насправді
Майже тиждень Андрій лежав. Лежав і дивився в стелю. Перед очима пропливали картинки життя, яке вже минуло. Обличчя жінок, з якими жив. Деяких він любив, дехто любив його. Жіночі обличчя […]
Віра сиділа у білій весільній сукні перед дзеркалом. Вона то щасливо посміхалася, то сумувала. Зараз наречений Степан по неї приїде, а вона досі не знала, чи правильно робить. – Сім’я у Степана міцна, господарство велике, хлопець працьовитий! – казала їй мати. Віра сиділа і раз у раз прислухалася, чи не під’їхала машина. Вона раділа, коли машина проїжджала повз… Аж ось мотор затих. Гримнули дверцята машини. Віра стрепенулася і напружилася. Раптом двері відчинилися. Віра глянула на чоловіка, який зайшов і не повірила своїм очам
Віра з самого ранку недобре себе почувала. За вікном валив сніг. Вона пораділа, що вчора в магазин сходила, а то сьогодні довелося б йти кучугурами, що дуже важко з її […]
Степан одружувався з Василиною. У ЗАГСі наречену з нареченим розвели по різних кімнатах. Степанові прийшло якесь повідомлення. – Я вийду ненадовго, – сказав він своєму другу Ігорю, і вийшов з кімнати. Час минав, а Степан не повертався. Ігор глянув на годинник. – Ходіть на реєстрацію, – гукнув з-за дверей жіночий голос. – Де ж Степан? – думав Ігор. Він вийшов на вулицю, заглянув у чоловічий туалет, але Степана ніде не було… Раптом Ігор почув якийсь рух за сусідніми з туалетом дверима. Він прислухався. Точно там хтось є! Ігор різко відкрив двері й застиг від побаченого
Ігор зійшов з поїзда. – Чоловіче, дайте сто гривень, на квиток не вистачає, – сказала жінка, яка підійшла до нього. – А може, краще я вам куплю закуску? – сказав […]
Дмитро вирішив відвідати батька. Чоловік відкрив двері своїм ключем, зайшов в коридор. – Тату, ти вдома? – гукнув Дмитро з коридору. – О, нарешті ти приїхав! – усміхнувся Іван Сергійович, вийшовши зустріти сина. – Вечеряти будеш? – Не відмовився б. Після роботи ще нічого не їв, – погодився Дмитро. – На плиті голубці холонуть. Ти йди, вечеряй, а я телевізор подивлюся, – якось підозріло сказав Іван Сергійович. Дмитро зняв куртку, роззувся і пішов на кухню. Чоловік відкрив двері і застиг від побаченого
Іван Сергійович з нетерпінням глянув на годинник. На вечерю вже все готове, а Дмитра все немає і немає. Він зазвичай попереджає заздалегідь, якщо затримується, а тут… Цікаво, що могло таке […]