Настя повернулася додому і застала на кухні маму. – Мамо, ти чого не подзвонила і не попередила, що зайдеш? – запитала Анастасія. – Чому я маю дзвонити? Прийшла і прийшла, – пробасила Олена Іванівна. – Ти пам’ятаєш, твоя племінниця, виходить заміж цієї суботи? – Пам’ятаю, – кивнула Анастасія. – Ми приїдемо. – Так от, Марія попросила, щоб я замовила у тебе весільний подарунок! – несподівано заявила Олена Іванівна. – І який же подарунок вона хоче? – з цікавістю запитала Настя. Олена Іванівна зробила глибокий подих і сказала, який подарунок замовила Марія. Настя вислухала матір і аж ахнула від почутого 

Олена Іванівна, в сукні в дрібну квіточку, спираючись на паличку, прошкандибала всередину квартири. – Здрастуйте, – швидко привітався зять, який не очікував її побачити, і прошмигнув повз тещу в туалет. […]

Андрій прийшов на вечір зустрічі випускників. Вечір був в самому розпалі, коли до нього підійшов його однокурсник Вадим. – Привіт як життя? Щасливо? – запитав він. – Привіт. Нормально, – відповів Андрій. – Нормально? А ось нам із батьком ти все життя зіпсував, – несподівано сказав Вадим. – Я? Зіпсував життя вам і батьком? – здивувався чоловік. – Ти думаєш, ми нічого не знали?! – єхидно додав Андрій. – Ми знали все! Про тебе і мою маму! – Що ти таке кажеш? – Андрій здивовано дивився на Вадима, не розуміючи, що відбувається 

Добігав кінця четвертий курс університету. Андрій із Вадимом були однокурсниками, особливо не дружили, але й ворогами не були. Андрій – хлопець сільський, цілеспрямований. Йому хотілося здобути професію і виїхати з […]

Дружина вирішила взяти дитину з дитячого будинку, а мене просто поставила перед фактом

Я вважаю, що рішення взяти дитину з дитячого будинку має бути максимально зваженим, продуманим та обґрунтованим, а не просто “я хочу”. І вже звичайно це рішення повинні приймати обоє, а […]

Мій тато — людина сильна і владна: один виховував мене та мого молодшого брата, працював на кількох роботах, щоб ми могли жити без потреби

Мене звуть Соломія, мені 22 роки. Я виросла в неповній родині — з татом та дідусем. Мій тато — людина сильна і владна: один виховував мене та мого молодшого брата, працював на […]

Софія слухала свою подругу, і начебто, вона правду говорила, бо 500 євро, а це 20 тисяч гривень, не такий уже і поганий подарунок, але з сестра була переконана, що Софія подарує молодятам ключі від квартири, тому була відверто засмучена і навіть не приховувала свого розчарування

– Ти нікому нічого не винна, повір. Своїй похресниці ти зробила гарний подарунок, а те, що вони квартиру хотіли – то лише їхня справа, – розраджувала зажурену Софію подруга. – […]

Протягом 3 років я відправляла rроші на батьківщину своєї дочки та її чоловіка. А коли я повернулася, вони показали, на що витратилися.

Три роки тому, піддавшись наполегливим проханням моєї дочки, я покинула свою батьківщину, щоб покращити фінансове становище нашої родини. Я опинилася в Італії, в незнайомій обстановці, і незабаром почала доглядати літню […]

Приїхавши в Італію, Галина влаштувалася доглядальницею у багатій родині. Спочатку їй було важко, адже мова та культура були зовсім інші. Та з часом вона звикла, освоїла італійську мову, а також познайомилася з багатьма місцевими жителями Одного разу, прогулюючись по площі після роботи, Галина зустріла Джузепе. Він був симпатичним італійцем, який працював у місцевому ресторані. Їхні розмови почалися з простих привітань і обміну люб’язностями, але швидко переросли в щось більше. Джузепе показав Галині красоти Італії, допоміг їй відчути себе в новій країні як удома. Вони почали зустрічатися все частіше, і Галина зрозуміла, що закохалася..

Галина виросла в невеликому селі на Західній Україні. Життя тут було непростим, але вона завжди знаходила радість у маленьких речах: у роботі на городі, у піснях, що лунали на святкуваннях, […]

Коли Людмила Петрівна тільки-но nереїхала до нас, я намагалася бути доброзuчливою та уважною. Ми разом готувалu обіди, обговорювалu сімейні справи,але незабаром стало зрозуміло, що в нас із нею зовсім різні поглядu на побутові речі

— Марино, ти знову неправильно переш мої сорочки! — роздратовано вигукнуласвекруха, заходячи на кухню з стосом білих сорочок у руках. Я сиділа за столом, пила ранкову каву і намагалася не […]