– А тобі не здається, що надто пізно? – випалила Ганна, дивлячись прямо в очі матері. – Він же нас покинув, пішов без жодного пояснення
Аня притулилася до холодного скла в кухні, спостерігаючи, як великі сніжинки осідають на підвіконні, повільно танучи від тепла, що виходить із будинку. У цьому русі було щось заспокійливе, щось із […]
Ми раді за тебе, синку, бо нам такого ніколи не мати, це скільки ж грошей треба, – без жодних злих намірів сказала мама. Олександра як тільки почула слово гроші, так відразу покликала чоловіка в іншу кімнату і наказала, щоб всі гроші, які він привіз з собою, він негайно їй віддав. Чоловікові дуже не сподобалася ця витівка Олександри, він вважав, що це вже занадто. Тому розвернувся і пішов в зал до гостей, нічого не давши дружині, а на наступний день став збирати речі
– Як же гарно тут у тебе! Заздрю я тобі по-доброму, – зітхнула Віка, розглядаючи шикарно обставлений дім своєї подруги. – Віка, слухай, я просто не можу більше так, – […]
Я трохи здивовано підійшла до дверей і відчинила їх. Переді мною стояв молодий чоловік років двадцяти, злегка схилившись, із торбою на плечі. Його очі були такими знайомими. – Доброго ранку, я Тарас! Син Петра, – сказав він таким тоном, ніби говорив про щось цілком очевидне. Я відчула, як у мене всередині щось стиснулося. Петра син? Жодна фотографія, жодна історія з минулого ніколи не вказувала на те, що у Петра є дитина на стороні. Я стояла з відкритим ротом, намагаючись зібратися з думками, коли Тарас продовжив свою розповідь
Іноді я думала, що було б, якби ми з Петром мали більше часу лише для себе. Ці тихі ранки, кава без поспіху, без дратівливого погляду на годинник. Але реальність нас […]
Донька вже жила в іншому місті, але коли заміж виходила, то сказала, що весілля робити не будуть, не до того зараз, та й святкування буде у них лише з друзями вдома. Ми з батьком зрозуміли Ніну, тому не стали вмовляти і родину просили не здвонити нам і не напрошуватися на весілля, бо донька проти. Потім ми довго чекали, коли ж Ніна до нас зятя привезе, або зі свекрами своїми познайомить, адже ми нікого з них ще жодного разу не бачили в очі. Ніна подзвонила лише раз, подякувала, що ми квартиру подарували, але донька нас розчарувала дуже
Наша донька зараз дуже змінилася не в кращу сторону – я зовсім не можу сказати, що вона виросла у нас якоюсь простою егоїсткою, але останнім часом я її не впізнаю […]
Вони сиділи в напівтемряві і злякано дивилися одне на одного, яка ще дитина, і що з нею робити? Матвію скоро виповниться 55, а їй іде 47 ой, вони ж його навіть виростити не встигнуть. — Оце так… Видихнув майбутній батько, плескаючи себе по стегнах, як очманілий гусак. — От ми, ох і молодці
— Синові моєму життя зламала! Це була найулюбленіша фраза Марії Яківни, жінки великої і крикливої. Ранок починався з того, що свекруха голосно, через паркан обговорювала із сусідками свою невістку. І […]
– З тобою нема про що поговорити: у мене відчуття, що я живу просто з прислугою, – заявив чоловік
Раптом з’ясувалося, що моєму піднесеному та витонченому чоловіку зі мною стало некомфортно жити. Я, бачите, загрузла в побуті, тому зі мною нема про що поговорити. Мало того, він мене назвав […]
– Подумаєш, пенсія! Ти в мене ще молода! За кілька днів і думати про неї забудеш. – Я навпаки – тішуся, що більше не треба на роботу ходити! Нарешті! – Стривай, – здивувався син, – то ти не збираєшся далі працювати
Виходу на пенсію я чекала з нетерпінням! Готуватись почала заздалегідь. Років за п’ять. Косметичний ремонт у квартирі зробила, дещо з побутової техніки оновила, дещо придбала, гардероб упорядкувала. Зуби вилікувала. А […]
— Матусю, можна я допоможу тобі картоплю чистити? — Іван тримався за халат Тоні й заглядав їй в очі. Йому дуже хотілося бути потрібним, щоб ця жінка, яка стала його мамою, похвалила його й обійняла…
— Привіт, Іване, як твоє щеплення, не намочив його? П’ятирічний хлопчик із серйозним виглядом відповів: — Дядьку Лікаре, я що, маленький? Усі знають, що щеплення мочити не можна, а то […]
Надія прийшла до матері в гості. Посиділи, порозмовляли про те, про се. – Добре, мамо. Мені пора додому, ще Петру вечерю готувати, – сказала донька і почала збиратися. Надія вийшла з будинку матері, і вирішила скоротити шлях додому через стежку, городами. Підійшовши майже впритул до свого городу, жінка побачила якийсь силует, що пробирався між чагарників у бік подвір’я Надії. – Дивно, хто ж це? – здивувалася Надя і додала кроку. Жінка зайшла на своє подвір’я і застигла від побаченого. – Як же я раніше не здогадалася, – тільки й сказала Надя
Надія з дочкою залишилися самі. Якби хтось їй сказав раніше, що вона опиниться в такій ситуації, ніколи б не повірила. А тепер усе випливло назовні. Звинувачувати нема кого. Можливо, сама […]
Алла сиділа в своїй кімнаті гуртожитку, коли повернулася її сусідка Віра. – Сьогодні Тамара приїде, гроші забери в неї, бо мені ніколи, я йду на побачення, – навіть не привітавшись сказала Віра. Алла лише кивнула, продовжуючи читати. Але раптом відволіклася від книги. – А Тамара це хто? – пильно подивившись на Віру запитала Алла. – Мама моя, – відповіла Віра. – Чому ти маму кличеш Тамарою? – здивувалася Алла. – От приїде сьогодні, побачиш її і зрозумієш, – сказала Віра. Алла здивовано дивилася на сусідку, нічого не розуміючи
Алла йшла по ринку вже до виходу, купивши все необхідне. Вона бувала тут рідко і не юрмилась серед тих роззяв, які любили зазирнути в кожну лавочку. Але тут раптом уповільнила […]