— Тату, а де мама? – Настя, піднявши голову, зазирала в обличчя батькові й відчувалося, що дитина турбується. — Сам хотів би знати. — Напевно, на роботі затрималася, – безтурботно сказала молода жінка, – мама каже, вона завжди затримується, просто не встигає. – Вона знову обдарувала Ігоря білозубою посмішкою. – Тож вибачте, я тут замість вашої дружини… зараз вечерю приготую, нагодую вас… — Дякую, не треба, там у холодильнику є їжа, Іра готувала
— Якби в добі було не двадцять чотири години, а хоча б годин тридцять, тоді можна встигати й удома, і на роботі, і дітей у садок, і самій поспати. Іра […]
То ти кажеш, мамо, що в Італії тобі було краще, ніж удома? – ображено питає мене донька. – В якійсь мірі, так, – чесно зізнаюся. Ірина опустила голову і деякий час мовчала. – Чай будеш? – Ні, краще зроби мені каву, – кажу. – Витягни з сумки, я привезла італійську. Дочка незадоволено пішла робити каву, а я сиділа за столом, згадувала своє минули, і хотіла сама для себе розібратися, чому ж мені Італія видалася кращою, ніж дім рідний
– То ти кажеш, мамо, що в Італії тобі було краще, ніж удома? – ображено питає мене донька. – В якійсь мірі, так, – чесно зізнаюся. Ірина опустила голову і […]
Я за роки заробітків надіслала доньці та зятеві чималу суму на будову хати. А нещодавно приїхала додому та й дізналася, що в тому палаці нема для мене місця, уявляєте?
Я за роки заробітків надіслала доньці та зятеві чималу суму на будову хати. А нещодавно приїхала додому та й дізналася, що в тому палаці нема для мене місця, уявляєте?! Напевно, […]
Ще не встигли їхні речі розпакуватися, як свекруха вже заявила: — Ой, та що це у вас тут такий порядок? Треба трохи по-іншому. Я люблю, щоб усе було на своєму місці! І почалося. Вона перетягнула наш кухонний стіл до іншої стіни, бо “там світло краще”. Змінила місця посуду, бо “так логічніше”. Сховала мою кавоварку, сказавши, що “краще пити чай”. Свекор теж не відставав. Він привіз із собою стару швейну машинку, хоча ніхто у нашій родині не шиє. — Ось тут вона стоятиме, — сказав він, поставивши її прямо в кутку вітальні. — Зате антикваріат! Їхні звички почали випробовувати моє терпіння. Наприклад, свекруха вставала о шостій ранку і починала пилососити. — Що раніше почнеш день, то більше встигнеш, — казала вона, навіть не помічаючи, як чоловік та діти ховаються під ковдрами від цього шуму. Свекор мав дивну звичку залишати черевики на кухонному столі. — Так зручніше шнурки зав’язувати, — пояснив він, коли я зробила зауваження. Їхній собака, якого вони привезли із собою, спав на нашому дивані
Коли свекри повідомили, що переїжджають до нас, мене аж підкинуло. Причина – молодший брат чоловіка нещодавно одружився, і йому з дружиною залишили батьківську квартиру. Свекри завжди були трохи своєрідними. Ще […]
– Ти справді думаєш, що добре виглядаєш у цьому… ганчір’ї? — він подивився на Лізу потім на сукню і кривився. — Чи не могла б ти просто одягнути щось нормальне? Ти серйозно?! Навіщо купувати такі речі?
Ліза завжди була дуже сильною жінкою. Вона працювала в офісі, дбала про своїх дітей, займалася домом, готувала смачні страви для родини і завжди намагалася бути підтримкою для чоловіка, Івана. Вона […]
– Мама дізналася про Влада, — зітхнула Олена. – Лаялася вчора весь вечір, а ти ж знаєш, що в нас із ним нічого не було. Ми тільки цілувалися! І взагалі, нам вже майже вісімнадцять років. Ми поки що і не плануємо дітей, якщо вже на те пішло!
– Оленко, ти чого сьогодні така сумна?Діана підсіла до подруги в їдальні й уважно подивилася на неї. Вони дружили ще з дитсадка і тепер разом закінчували школу. – Та, вдома […]
Чоловік вийшов у коридор і мовчки дивився, як дружина знімає куртку. – Ну що, нагулялася? – раптом сказав Сашко. – Сашко, ти чого? – здивувалася такій реакції чоловіка Настя. – Ну, і як тобі з ним? – продовжував єхидно запитувати чоловік. – Як мені – з ким? – Настя ніяк не могла зрозуміти, про що говорить Сашко. – Не прикидайся! Мені про тебе сьогодні все розповіли! – несподівано вигукнув чоловік. – Що тобі розповіли? Хто розповів? – Настя здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Настя прийшла додому пізно. Годинник вже показував початок одинадцятої, коли вона відчинила двері і тихенько прошмигнула до коридору, щоб не розбудити дітей. Діти справді вже спали, а от чоловік – […]
У МАРИНИ І ДOСІ ПЕРЕД 0ЧИМА СТ0ЇТЬ ІВАНОВЕ ВEСІЛЛЯ. ГPАЮТЬ МYЗИКИ, ВИСПIВУЮТЬ СВAШКИ. ПОПЕРЕДУ ВСІХ ВИТАНЦЬОВУЄ ПAВОЮ ЛЮСЬКА. НАPOДЖУВАЛИ ПОДРУГИ У ОДНІЙ ЛIКАРНІ ТА ЩЕ Й В ОДИН ДЕНЬ. МАРИНА ВРАНЦІ — XЛОПЧИКА, ЛЮСЬКА ПІЗНО ВВЕЧЕРІ — ДIВЧИНКУ. СEЛО ВИPУВАЛО, БAЛАЧКИ НЕ ВЩУXАЛИ ДOВГО. ЩO У МАРИНИ СUН OД ІВАНА, ЗНAЛИ ВСІ. А ОТ XТО БAТЬКО ЛЮСЬЧИНОЇ ДOНЬКИ – НІКOМУ БYЛО НE ВІДOМО
У Марини і дoсі перед oчима стoїть Іванове вeсілля. Гpають мyзики, виспiвують свaшки. Попереду всіх витанцьовує пaвою Люська. Наpoджували подруги у одній лiкарні та ще й в один день. Марина […]
Зараз я умовляю Миколу віддати його матір в приватний будинок для людей похилого віку. Коли ми з чоловіком вирішили забрати його маму Марію Петрівну до себе, я була впевнена, що це правильний вчинок. Їй уже 83 роки, вона слабка і потребує допомоги. Моя улюблена мікрохвильова піч опинилася у коморі, бо “від неї тільки шкода, одна радіація”. А кухонний годинник зник кудись зовсім — “надто голосно тікає”. Її звички здалися мені дивними ще в перший тиждень. Наприклад, вона мала традицію перед сном шепотіти молитви — гучно і з притаманними їй інтонаціями, співами. Спочатку я не звертала уваги, але з часом це стало заважати: вона починала молитися о десятій вечора й могла не замовкати до півночі.
Коли ми з чоловіком вирішили забрати його маму Марію Петрівну до себе, я була впевнена, що це правильний вчинок. Їй уже 83 роки, вона слабка і потребує допомоги. Я сама […]
– А тепер ти ще одна качка! – невдоволено відповів він і пішов у ванну вмиватися. Дружина побігла слідом. Відповідь її не влаштувала
– Карино, що ти, дідько, з собою зробила? – роздратовано спитав Віктор, дивлячись на дружину. Вона кружляла біля дзеркала, випинаючи губи бантиком, виглядала цілком задоволеною. Вітя тільки-но повернувся з роботи, втомився. Він морально […]