Микола відкрив баночку шпротів, дістав хліб, масло й зробив собі канапки. Щойно він налив чаю і сів за стіл перекусити, як на кухню зайшла його дружина Алла. – Ой, Микольцю, смачного тобі! – почала з порога вона. – У мене тут така справа, навіть не знаю з чого почати… – Що там вже сталося, Алло? – запитав чоловік. – Та нічого ще не сталося, – махнула рукою жінка. – Я тільки хотіла запитати, чи ти був би не проти, якби ми жили в цій квартирі не самі? Микола так і застиг з бутербродом в руках
Микола відкрив баночку шпротів, дістав хліб, масло й зробив собі канапки. Щойно він налив собі чаю і сів за стіл перекусити, як на кухню зайшла його дружина Алла. В руках […]
У Лідії Петрівни був день народження. В гості до неї поприїжджали дорослі діти – три доньки з чоловіками і син Олексій з дружиною. Всі посідали за стіл і раптом здивовано перезирнулися. На столі стояв тільки кошичок із часником… – Мамо, а частування де? – загомоніли сестри. – Недобре мені дітки, он у холодильнику продукти, – тихо сказала Лідія. – Ну, ти мамо даєш! Ювілей у тебе, а готувати нам! – забурмотіли сестри. – Не треба готувати, ось вам частування! – Олексій раптом виклав на стіл три пакетики з часником. – Он, купив вам, бідненьким! Сестри очі вирячили від здивування
Лідія Петрівна йшла з магазину, з важкими сумками в руках. -Якби було чотири руки і то все не вмістилося б, – сумно подумала вона. Завтра їй виповнюється цілих сімдесят років, […]
Христина вирішила познайомити свого коханого Михайла зі свої дідусем. Їхали вони досить довго. – Мій дідусь недавно оцей будиночок придбав у селі, – сказала Христина, коли вони вийшли з машини. – Каже, йому дуже подобаються ці місця… – Христино, внучечко моя люба! – вийшов з хати старий. – Проходьте, проходьте в будинок! Я, правда, тут не один живу, наречена у мене є, тож не соромтеся… Всі троє зайшли в хату. – Проходьте! – не вгавав дідусь. – Вірочко, став чайник! Тут моя внучечка приїхала, і не сама! Михайло глянув на наречену дідуся Христини й очам своїм не повірив
Мишко дивився на вітрину з іграшками наче заворожений. Йому хотілося все, тільки навряд чи бабуся зможе йому це купити. І взагалі, останнім часом вона щось дуже сумна стала, нещодавно он […]
Навіщо мені совість? Я й без неї добре живу. У тебе, наприклад, немає того, що маю я. Ось, дивись: колечко, сумочка, хутряний жилет, чобітки… все це мені купив твій чоловік на ваш сімейний бюджет, – засміялася коханка. Отак… Поки ти працюєш, твій чоловік витрачає гроші на мене – А в тебе що? Совість? Та й залиши її собі!
— Ірино Павлівно, привіт, — Аліна дзвонила свекрусі рідко. Вони жили у різних містах і майже не спілкувалися. Ірина Павлівна не дуже цікавилася сім’єю сина, а Аліна намагалася триматися подалі […]
Прошу тепер тарілку супу! На моє бачення, у зобов’язаннях невістки було наведення порядку, готування, рукоділля та інші клопоти. Що ще можна робити вдома? Мені 77 років, і мене забрали до себе діти. Хочу сказати, що все своє життя я була сильною жінкою і все було по-моєму і не інакше. Сина Тараса я виростила сама, бо чоловік так собі виявився, і постаралася дати синочку все найкраще. З ранку до ночі працювала на двох роботах, у денній і вечірній школах. Засинала над тими зошитами. Можете уявити, чи легко мені було. На аліменти не подавала – горда була. Дружити мені з кимось не було ні сил, ні часу – працювала, доглядала літніх батьків. Тарас був єдиною радістю у моєму житті. Тарас до 30 років ходив неодруженим, вчився і будував кар’єру. А потім одружився з цією Мілою на мою голову – він її боготворив і обожнював. Я коли вперше побачила майбутню невістку, сказала Тарасу одразу: вона навіть борщ тобі не зварить. Що за робота в неї така, що вона о 10-й ранку встає?
Мені 77 років, і мене забрали до себе діти. Хочу сказати, що все своє життя я була сильною жінкою і все було по-моєму і не інакше. Сина Тараса я виростила […]
Я сьогодні поїду ночувати до себе! Ти ж не проти? Десь о сьомій ранку до мене має заїхати син, маю бути дома, – сказав Юра, коли клав у невеличку сумку свій спортивний костюм. Я присіла на кухні і коли він пішов, заплакала. Ми вже давно дорослі люди, але повинні переховуватися від синів Юри, бо той не хоче розповідати їм про нас правду. – Їм не сподобається, що тато так легко забув про маму і вже живе з іншою жінкою. Нам і без цього добре!, – поцілувавши мене в чоло, сказав Юра
– Я сьогодні поїду ночувати до себе! Ти ж не проти? Десь о сьомій ранку до мене має заїхати син, маю бути дома, – сказав Юра, коли клав у невеличку […]
Чесно кажучи, я не помічала такого сильного потягу Славіка до жінок похилого віку. — То ти моїх млинців не їла, дорогенька, – каже бабуся Ніколь. – Спробуєш, все зрозумієш, Іринка. Славко їх обожнює, може зʼїсти цілу тарілку! Каже: за одні млинці одружився б
Моєму синові Славіку 20 років. Півроку вже як він зустрічається з якоюсь дівчиною, а мені ще навіть не познайомив з нею. Я знаю лише те, що дівчину мого сина звуть […]
Мама затіяла в квартирі бабусі грандіозні ремонти. Я ж до останнього надіялася, що вона таки її продасть і віддасть нам гроші на перший внесок іпотеки. Але в маминій голові була геть інша ідея. – Ви ще молоді, заробите. Поки з дітьми не спішіть. А то он, бачиш, Андрій з квартирою, але троє дітей і собі раду не дають з Юлею. Мушу їм допомогти, – сказала мама, коли ми з Петром в неділю прийшли її питати, які наші дії і коли гроші будуть на руках
Десь через місяць після нашого з Петром весілля мама затіяла в квартирі бабусі грандіозні ремонти. Я ж до останнього надіялася, що вона таки її продасть і віддасть нам гроші на […]
Ця чудова історія змусить кожного читача повірити в доброту і людяність Ця історія трапилася зі мною майже рік тому. Я йшов з магазину додому через парк. І раптом почув переляканий жіночий крик: – Дениска, негайно відійди від собаки! Я обе…
Ця історія трапилася зі мною майже рік тому. Я йшов з магазину додому через парк. І раптом почув переляканий жіночий крик: – Дениска, негайно відійди від собаки! Я обернувся і […]
Сиділи в ресторані і раптово зателефонувала якась жіночка. Уляна і не приховувала від Марти, що він одружений, у нього ще й четверо дітей. А Уляна в нього, як він сам сказав лише “для душі”
Марта з сестрою Уляною завжди була близькою, різниця у віці у них всього три роки. Постійно ходили всюди разом навіть друзі були спільні. В Уляни дуже спокійний характер, вона завжди […]