На весіллі сваха дорікнула мені за те, що мій син не має власної квартири, коли я володію трьома. Знала б вона історію повністю…
На весіллі сваха дорікнула мені за те, що мій син не має власної квартири, коли я володію трьома. Я овдовіла, коли мій син був ще малий, і без власного житла […]
– Доброта – вона, Женя, ось звідси йде, – він показав на груди, – самому цього не навчитися. Он, Алінка, яка тобі оченятами стріляє із чоловічого відділення, вона без душі, збирачка подарунків. Сама нічого нікому подарувати не може. Красива, так. Але порожня. А в нашій професії, якщо без душі до справи підходити, упустити можна найдорожче – життя людське
— Слухай, тобі ж однаково де Новий рік зустрічати, у тебе ні кошеняти, ні дитини. Ну, Марино, – напарниця гундосила другий день поспіль. — У тебе теж ні кошеняти, ні […]
– Ось туди вам і дорога. Ти на квартиру мою не націлюйся. Вона мені від бабки моєї дісталася, так що при розлученні поділу не підлягає. Ну, чого кліпаєш? Немає в нього жодних прав на мій кут
– Вітаю, тут Олексій живе? – Так… А ви з якого питання? – Ви його мати? – Я?! Дружина! Дівчина, ви що хотіли? – Він зараз у лікарні, і я […]
-Чи варто шукати нові емоції, коли я уже такий старий і втомлений? У свої 50 років, Олег розумів, що час минає швидко. Кожен рік додавав до його життя певну вагу, а з нею приходили нові роздуми
Олег і Людмила познайомилися ще в юності, коли обидва були повні енергії і життєвих прагнень. Тоді він був амбітним молодим чоловіком, а вона — дівчиною з доброю родиною, яка шукала […]
У 50 років я зрозуміла, що пора себе полюбити. Я перестала готувати котлети і варити холодець, кинула чоловіка, купила високі підбори, і мені байдуже, що думають інші. А недавно я “втнула” таке, про що раніше навіть мріяти боялася!
У 50 років я зрозуміла, що пора себе полюбити. Я перестала готувати котлети і варити холодець, кинула чоловіка, купила високі підбори, і мені байдуже, що думають інші. А недавно я […]
Марія поспішала на роботу і побачила стареньку, змерзлу жінку. Марії стало жалко і вона впустила її в магазин погрітися. хопила під руку обмерзлу і тремтячу стареньку і потягла до свого магазинчика. Інеса Павлівна здивувалася, але погодилася, – звісно, це так важливо! Це відповідальне доручення
Холодного зимового вечора у дворі стояла стара поетеса. Стара, насправді стара. Їй майже дев’яносто років було дуже багато! Вона стояла в безглуздих черевиках, вешталася на вітрі. У старенькому протертому кролячому […]
Мені 64 роки, рік тому я повернулася з заробітків з Італії, і вирішила, що мені вже досить. Я була там 12 років, за цей час і доньці, і сину, я купила по квартирі, а собі в своєму заміському будинку зробила гарний ремонт. Здавалося б, що ще треба – живи і радій, але є дещо, що не дає мені радіти сповна.
Зараз я живу сама, бо чоловіка мого не стало кілька років тому. Тепер я нарешті вдома. У мене двоє прекрасних дітей: старший син і молодша дочка. І у мене є […]
Ми з Настею поставили записуючий пристрій у кімнаті, де тітка зазвичай проводила вечори. Після обіду, коли всі були на кухні, ми повернулися й прослухали запис. Те, що ми почули, змусило мене здригнутися. – Вдалося ідеально, – говорила тітка по телефону. – Тепер Марія точно передасть усе мені. Настя зіпсувала свою репутацію
– Кириле, ти ж не вважаєш, що це зробила я? – Настя підвищила голос, намагаючись приховати тривогу за обуренням. – Ти ж знаєш, я б ніколи… – Знаю, – перебив […]
5 дітей у моєї свекрухи, і я – безкоштовна нянька її меншим! Навіть на роботу не можу вийти і гроші якісь в родину приносити! Старший її син – мій чоловік, Сашко. А наймолодшій, Каті, всього три роки. І ось вже кілька місяців моє життя перетворилося на нескінченний дитячий садок, хоча я навіть не знаю, як це сталося. – Оленко, ти ж все одно вдома сидиш. Що тобі, важко трохи допомогти з дітьми?
Так-так, ви все правильно прочитали: 5 дітей у моєї свекрухи, і я – безкоштовна нянька її меншим! Навіть на роботу не можу вийти і гроші якісь в родину приносити! Моя […]
Коли приходили свята, невістка завжди дарувала мені подарунки, які були, м’яко кажучи, не дуже. Я не хотіла ображати її, тому завжди дякувала і ставила на поличку те, що вона приносила. Але коли вона на мій ювілей подарувала мені сервіз за 400 гривень, я вже не витримала, особливо коли дізналася, що невістка купила на ювілей своїй мамі
Я завжди була скромною людиною. Виховувала своїх дітей в скромних умовах, без розкошів, але завжди намагалася забезпечити їм усе необхідне. Мій син, Олег, коли виріс, вибрав собі дружину – Надю. […]