І тоді тітка Тоня видала: “Продай свою машину і візьми на себе невеликий кредит, допоможи нам. А ми потім, як розрахуємось з нашими боргами, купимо тобі іншу і все віддамо.” Схожої історії немає у жодних ваших знайомих, я упевнена. Тому розповім свою ситуацію і попрошу поради. Вчора дзвонить мені мама, розповідає, що у тітки та її доньки дуже великі проблеми і потрібна допомога. Виявилося, що у них боргів на мільйон гривень – мають три кредити.

Схожої історії немає у жодних ваших знайомих, я упевнена. Тому розповім свою ситуацію і попрошу поради. Я розлучена і сама виховую п’ятирічного сина Богданчика. Батьки в іншому місті, тож доводиться […]

Одного разу, окрім подарунків, тато з Чехії привіз мені нову маму. Я спершу зраділа, але тітка Люда швидко змінила цю ситуацію. – Спустися на землю. Ти не в казці. Не мамою вона твоєю буде, а мачухою. Будеш їсти не те, що хочеш, а те, що вона приготує. – Ось тому коли вона приїхала я довго не виходила з шафи. І лише через роки я зрозуміла, що таким чином тітка хотіла подовжити татові переводи собі. Хоч я і була для її сім’ї тягарем, та гроші все ж таки переважали

Одного разу, окрім подарунків, тато з Чехії привіз мені нову маму. Я спершу зраділа, але тітка Люда швидко змінила цю ситуацію. – Спустися на землю. Ти не в казці. Не […]

Катерина приїхала до Італії вже не молодою, мала 54 роки. Доглядала за сеньйором, який дуже її полюбив. На день народження сеньйор подарував їй нежданний подарунок

Катерина приїхала до Італії вже не молодою, мала 54 роки. Їхало декілька жінок з її села та й вона вирішила, чому б ні?Діти вже виросли, мають сім’ї та своє життя. […]

Прикро мені, що за все своє життя я ні від чоловіка, ні тепер від дітей, жодного подарунка ніколи не отримала, і навіть зараз, коли ми святкуватимемо мій 60-річний ювілей, діти вирішили піти найлегшою дорогою – нічого мені не купувати, бо на їхню думку мамі-заробітчанці нічого не треба. І так було завжди, але цього разу я вирішила змінити цю традицію

– Ти ж заробітчанка мамо, правда, тобі від нас подарунків не треба, бо головний подарунок – це ми самі? – улесливо щебетала в слухавку моя старша донька. – Нічого, діти, […]

– Що ви таке собі надумали! Хто так по свинські вчиняє? Я продукти закуповувала з розрахунком на вас, залишки ж пропадуть! Дякую вам велике, що приїхали в гості! – з’єхиднічала свекруха

Якось задумали свекруху та сестра чоловіка сімейну зустріч. Сестра пів року тому вийшла заміж, тож хотіла, щоб її чоловік ближче з нами з усіма познайомився. У принципі, сім’я у чоловіка […]

Мама все життя вкладалася в дітей вітчима, а зараз вони її вигнали, і вона прийшла до мене. Я вже звикла без неї й не хочу допомагати

Мама все життя вкладалася в дітей вітчима, а зараз вони її вигнали, і вона прийшла до мене. Я вже звикла без неї й не хочу допомагати Мама зараз робить із […]

– Ну і що, що вона тебе 0бразила? Їй тепер голодною сидіти? – обурюється чоловік, якому свекруха, як завжди, не розповіла всієї правди

Свекруха у мене майстерно вміє підтасовувати факти так, як їй вигідно. Начебто й не бреше відчайдушно, але й вивертає правду так, що впізнати її неможливо. Я їй не подобаюсь самим […]

Учора на маминому дні народженні я поділилася з найближчим мені людьми своїм рішенням, очікуючи на радість за мене і підтримку. Але всі вони почали мене відмовляти, мовляв, про що ти думаєш, тобі вже 39 років! У тебе племінники є троє – для них і живи! Зараз мені 39 років. Ті важкі часи безгрошів’я для мене позаду. Я маю хорошу посаду і зарплату в 70 тисяч гривень. Дитина тягнеться до мене, і мені здається, що нам буде добре разом, що я стану щасливішою, якщо моя оселя наповниться тупотінням дитячих ніжок і дзвінким сміхом. А там може і гідного чоловіка мені всесвіт допоможе зустріти

Учора на маминому дні народженні я поділилася з найближчим мені людьми своїм рішенням, очікуючи на радість за мене і підтримку. Але всі вони почали мене відмовляти, мовляв, про що ти […]

А потім і почалося, – згадує Ганна, – приїжджає у вихідний на вечір і починає мені рознос улаштовувати: це не зроблено, то не прибрано, там не засіяно. — Заради себе самої лінь пальцем поворухнути, – хитає головою свекруха, – ну і що, що дитина маленька, ну і що, що міська. Забудь. Вчися і звикай

Я ніколи не мріяла жити в селі, – каже донька моїх знайомих Ганна, – виросла в місті, навчалася тут, але так вийшло, що тимчасово змушені були перебратися за місто. — […]